Ухвала суду № 140637517, 07.10.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7087/26

провадження № 1-кс/405/3175/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026м. Кропивницькийслідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026120000000118 від 19.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з вказаним вище клопотанням, яке посилаючись на обставини кримінального провадження просив задовольнити.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву, відповідно до якої клопотання підтримав та просив розглянути без його участі.

Представник власника майна, за погодженням з власником майна подав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання за їх відсутності. Щодо задоволення клопотання не заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, беручи до уваги положення ст. 172 КПК України слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд даного клопотання відповідно до наявних матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчий суддя встановив, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №42026120000000118 від 19.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом вимагання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави в інтересах третьої особи, відповідно до якого 18.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм товаришем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прибули до КНП «Кропивницької центральної районної лікарні Кропивницької районної ради», а саме до лікаря ОСОБА_6 , який оглянув ОСОБА_5 та його медичну документацію, після чого наголосив, що має можливість організувати фіктивне перебування, без фізичної присутності, на стаціонарному лікуванні в загально-хірургічному відділенні лікарні, де ОСОБА_6 є завідуючим. Окрім того, ОСОБА_6 повідомив, що вплине на членів відповідної комісії ВЛК під час повторного проходження ОСОБА_5 , для отримання позитивного рішення з подальшим виключенням останнього з військового обліку за станом здоров`я. При цьому, ОСОБА_6 наголосив ОСОБА_5 про необхідність в отриманні направлення до лікаря-хірурга для оформлення стаціонарного лікування та після вказаної розмови ОСОБА_6 попросив вийти з кабінету ОСОБА_5 та залишитись ОСОБА_4 .

Після того, як ОСОБА_5 залишив кабінет ОСОБА_6 висунув ОСОБА_4 вимогу в наданні останньому неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, за вказану послугу ОСОБА_6 гарантує позитивне рішення для підтвердження діагнозу ОСОБА_5 та впливу на членів ВЛК для прийняття позитивного рішення.

В подальшому, 09.09.2026 ОСОБА_6 виніс консультаційний висновок спеціаліста в якому встановив діагноз ОСОБА_5 двобічний асептичний некроз голівок стегнових кісток. Двобічний коксартроз справа ІІ-ІІІ, зліва ІІІ та направлення для проходження реабілітації у реабілітаційному відділенні Кропивницької ЦРЛ.

Так, з 14.09.2026 по 05.10.2026 ОСОБА_5 перебував документально на стаціонарному лікуванні та 06.10.2026 отримав виписку із медичної картки стаціонарно хворого про завершення проходження курсу реабілітації та підтвердженні діагнозу.

Таким чином, ОСОБА_7 маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе став на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, шляхом обіцянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснити вплив на прийняття рішення осіб уповноважених на виконання функцій держави, а саме на рішення членів військово лікарської комісії, щодо отримання статусу непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 06.10.2026, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_5 отримав в медичному закладі медичну документацію та після чого, ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_6 прибув на заздалегідь визначене місце зустрічі, а саме до КНП «Кропивницької центральної районної лікарні Кропивницької районної ради», за адресою Кропивницький район, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Олега Паршутіна, будинок 5, після чого пройшов до службового кабінету ОСОБА_6 , де продовжуючи перебувати у вказаному службовому кабінеті, в ході бесіди на вимогу ОСОБА_6 ОСОБА_4 , передав раніше обумовлену суму неправомірної вигоди 3000 доларів США, за вирішення питання щодо подальшого сприяння в отриманні висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави поєднане з вимаганням такої вигоди.

06.10.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України та слідчим відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області в порядку передбаченому ст.ст. 233,234 КПК України було проведено обшук у невідкладних випадках іншого володіння особи, а саме, кабінету з табличкою «гнійно перев`язочна» розташованого у будівлі КНП «Кропивницька центральна районна лікарня» за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, буд. 5, яким користується ОСОБА_6 .

У ході проведення обшуку слідчим було виявлено та вилучено:

- 30 предметів зовні схожих на купюри номіналом 100 доларів США, 25 мають серійні номера LD 08800009 D, інші 5 мають серійні номера PB 01548067 P, RB 20093040 A, QB 54674736 C, RB 20093080 A, RB 20093053 A;

- Мобільний телефон марки «Samsung S24 Ultra» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та двома сім-картами з номера: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- Паперовий конверт з штрих-кодом 4823027146874 в якому знаходились 30 предметів зовні схожих на купюри номіналом 100 доларів США;

- Документація, а саме: статут КНП Кропивницької міської ради «Кропивницька центральна районна лікарня» на 13 арк., наказ про призначення на посаду ОСОБА_6 № 80-ос від 02.08.22 на 1 арк., наказ про призначення на посаду ОСОБА_6 на № 26 від 06.02.2026 на 1 арк., анкета на ім`я ОСОБА_6 з додатками на 9 арк.

В подальшому вилучені речі та документи були оглянуті та визнанні речовими доказам в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене вище клопотання слідчий подав з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Слідчий суддя також звертає увагу й на той факт, що завданням арешту майна є саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна та зазначається, що такі обмеження є пропорційними меті, заради досягнення якої застосовується такий арешт, оскільки він пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Беручи до уваги зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 309 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 06.10.2026 в ході обшуку кабінету з табличкою «гнійно перев`язочна» розташованого у будівлі КНП «Кропивницька центральна районна лікарня» за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, буд. 5, право власності на яке зареєстроване за ПАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 23226362, а саме на:

- 30 предметів зовні схожих на купюри номіналом 100 доларів США, 25 мають серійні номера LD 08800009 D, інші 5 мають серійні номера PB 01548067 P, RB 20093040 A, QB 54674736 C, RB 20093080 A, RB 20093053 A;

- мобільний телефон марки «Samsung S24 Ultra» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та двома сім-картами з номера: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- паперовий конверт з штрих-кодом 4823027146874 в якому знаходились 30 предметів зовні схожих на купюри номіналом 100 доларів США;

- документація, а саме: статут КНП Кропивницької міської ради «Кропивницька центральна районна лікарня» на 13 арк., наказ про призначення на посаду ОСОБА_6 № 80-ос від 02.08.22 на 1 арк., наказ про призначення на посаду ОСОБА_6 на № 26 від 06.02.2026 на 1 арк., анкета на ім`я ОСОБА_6 з додатками на 9 арк.

Заборонити користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8