Постанова № 140637269, 15.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1654/26

Номер провадження 3/350/308/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),

в с т а н о в и в:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху України (далі за текстом - ПДР), за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративні правопорушення вчинено за таких обставин:

12.09.2026 о 00 год. 05 хв. в селищі Перегінське по вул. Січових Стрільців ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN», не маючи права керування таким транспортним засобом та посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Крім цього, 12.09.2026 о 00 год. 05 хв. в селищі Перегінське по вул. Січових Стрільців ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN» у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного засобу «Алкофор 507». Відповідно до тесту №00429, проведеного 12.09.2026 о 01 год. 36 хв. 09 сек., встановлено стан алкогольного сп`яніння, результат тесту позитивний - 0,31 проміле, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її законного представника:

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень визнав. Пояснив, що посвідчення водія не отримував та права керування транспортними засобами не має. Підтвердив, що 12 вересня 2026 року керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN». Також ОСОБА_1 підтвердив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки перед керуванням транспортним засобом вживав алкогольні напої. Результат проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння - 0,31 проміле - не заперечував.

Мати неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка брала участь у судовому засіданні як його законний представник, пояснила, що на її утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей. Просила суд врахувати неповнолітній вік сина, сімейні обставини та суворо його не карати.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази, фотоматеріали та відеозаписи:

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №780662 від 25.09.2026, у якому зазначено, що 12.09.2026 о 00 год. 05 хв. у селищі Перегінське по вул. Січових Стрільців ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN», не маючи посвідчення водія відповідної категорії та права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який був іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди, з яких убачається, що 12.09.2026 у нічний час він керував автомобілем, а іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_1 , який керував мотоциклом;

- рапортом працівника поліції, в якому зафіксовано обставини отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, виїзд працівників поліції на місце події, встановлення її учасників, у тому числі ОСОБА_1 як водія мотоцикла;

- фотоматеріалами з місця події, долученими до матеріалів справи, які відображають обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди та транспортні засоби її учасників;

- відеозаписами, що містяться на двох цифрових носіях інформації, досліджених судом у судовому засіданні, з яких убачається участь ОСОБА_1 у події як водія транспортного засобу, а також подальше спілкування з працівниками поліції.

Крім того, у судовому засіданні сам ОСОБА_1 підтвердив, що посвідчення водія не отримував, права керування транспортними засобами не має та 12.09.2026 керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN».

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за відсутності у нього права на керування підтверджується як матеріалами справи, так і безпосередньо його поясненнями, наданими суду.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується такими дослідженими судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №780671 від 25.09.2026, у якому зазначено, що 12.09.2026 о 00 год. 05 хв. у селищі Перегінське по вул. Січових Стрільців ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN» у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «Алкофор 507», результат огляду - 0,31 проміле;

- роздруківкою результату тестування за допомогою спеціального технічного засобу «Алкофор 507», тест №00429 від 12.09.2026, проведеного о 01 год. 36 хв. 09 сек., відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становив 0,31 проміле. На роздруківці наявні відомості про особу, яку тестували, та підписи;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, в якому зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Алкофор 507» та позитивний результат огляду - 0,31 проміле;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформленим щодо ОСОБА_1 після проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 , як іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, які у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують обставини події та факт керування ОСОБА_1 мотоциклом безпосередньо перед прибуттям працівників поліції;

- рапортом працівника поліції, в якому викладено обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлення ОСОБА_1 як водія мотоцикла, проведення щодо нього огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення відповідних адміністративних матеріалів. При цьому кількісний показник алкоголю суд встановлює безпосередньо на підставі роздруківки тесту №00429 та акта огляду, відповідно до яких він становив 0,31 проміле;

- фотоматеріалами, долученими до матеріалів справи, які відображають місце події та транспортні засоби її учасників;

- відеозаписами, що містяться на двох цифрових носіях інформації, на яких зафіксовано обставини спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , проведення відповідних процесуальних дій та обставини оформлення матеріалів справи.

Суд також враховує пояснення самого ОСОБА_1 , надані безпосередньо у судовому засіданні, в яких він не заперечував факту вживання алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом, підтвердив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння, та результат огляду 0,31 проміле не оспорював.

Таким чином, наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутності у нього права керування та перебування його під час керування у стані алкогольного сп`яніння.

ІV. Застосовані норми права та оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу вчинення адміністративного правопорушення тощо.

Відповідно до пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи до вчиненого та характеризується наявністю вини.

Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у даному випадку є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Як установлено судом, ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE FT 200 EN», при цьому посвідчення водія не отримував та права керування транспортними засобами відповідної категорії не мав.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи та не заперечувалися самим ОСОБА_1 , який у судовому засіданні підтвердив, що керував мотоциклом, хоча права керування транспортними засобами не має.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог п.2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, законодавством передбачено, зокрема:

керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння;

керування транспортними засобами особами у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

керування транспортними засобами під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння або під впливом таких лікарських препаратів;

відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водій, тобто особа, яка фактично керує транспортним засобом.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП можливе за умови встановлення факту керування транспортним засобом та перебування такої особи під час керування у стані алкогольного сп`яніння.

Як визначено в п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів у встановленому законом порядку. Як встановлено судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено із застосуванням спеціального технічного засобу «Алкофор 507». Відповідно до тесту №00429 від 12.09.2026, проведеного о 01 год. 36 хв. 09 сек., результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становив 0,31 проміле.

Вказаний результат підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, роздруківкою результату тестування, направленням на огляд, іншими матеріалами справи та дослідженими судом відеозаписами.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому станом на 12 вересня 2026 року досяг шістнадцятирічного віку та є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративних правопорушень досяг шістнадцятирічного віку, за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, він підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Застосовуючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ступінь їх суспільної небезпечності, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його неповнолітній вік, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених адміністративних правопорушень, неповнолітній вік ОСОБА_1 , а також мету адміністративного стягнення, визначену ст. 23 КУпАП, суд вважає, що для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративні стягнення в межах санкцій ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому остаточне адміністративне стягнення відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП слід визначити в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП як більш серйозного правопорушення - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без застосування позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 такого права не набував.

V. Вирішення питання судових витрат.

Відповідно до ст .40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 36, 126, 130, 279, 284 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:

- за ст. 126 ч. 2 КУпАП - штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;

- за ст. 130 ч. 1 КУпАП - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Остаточне стягнення накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Штраф сплатити на рахунок: UA148999980313070149000009001; отримувач коштів: ГУК в Iвано-Франківській області 21081300; код отримувача: ЄДРПОУ 37951998; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: