Ухвала суду № 140637015, 12.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19592/26

Провадження № 1-кс/344/7379/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся зі скаргою в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Скарга містить наступний виклад обставин: ОСОБА_5 09.09.2026 року звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України. Згадана заява була надіслана поштою, рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. У заяві вказував про наявність у діях осіб які розслідували кримінальне провадження № 12024091200000318 від 17.08.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, а також ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України - притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією. Згідно з повідомленням про вручення заяви ОСОБА_5 , до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові вона надійшла 15.09.2026 року.

Згідно з відповіддю на заяву ОСОБА_5 , яку він отримав від П`ятого слідчого відділу (з дислокацією в місті Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові 28.09.2026 року, його заява про злочин, всупереч вимог ст. 214 КПК України, 22.09.2026 року спрямована до Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Від Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України жодних повідомлень про результати розгляду його заяви про злочин ОСОБА_5 не отримував. Крім того, у зазначеному органі немає посадових осіб, уповноважених вносити відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. Незважаючи на наявність в діях осіб, які розслідували згадане кримінальне провадження усіх ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, а також на те, що ст. 214 КПК України зобов`язує слідчого невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, станом на 07.10.2026 року відповідний витяг ОСОБА_5 не надіслано, а відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за цими фактами, вочевидь, не внесені.

Разом з тим, після внесення в ЄРДР слідчим шляхом необхідно перевірити факти підробки підписів від імені ОСОБА_5 , фальшування матеріалів кримінального провадження, отримати оригінали сфальшованих документів та речових доказів, провести почеркознавчу експертизу, технічну експертизу документів, комп`ютерно-технічну експертизу, допитати потерпілого, свідків та інших осіб та вчинити інші необхідні слідчі та процесуальні дії.

Зважаючи на вищенаведене, скаржник просить зобов`язати слідчого або відповідну посадову особу П`ятого слідчого відділу (з дислокацією в місті Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактами вчинення особами, які розслідували кримінальне провадження № 12024091200000318 від 17.08.2024 року складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів та притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України.

Представник скаржника у судовому засіданні (а режимі відеоконференції) підтримав у повному обсязі доводи скарги, просить скаргу задовольнити, покликаючись на підстави та обставини, викладені у ній.

У судовому засіданні слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 заперечив доводи скарги, вказавши, що заяву ОСОБА_5 розглянуто, з досліджених відомостей, викладених у заяві, не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, оскільки у заяві не наведено об`єктивних відомостей, які б дійсно підтверджували факт вчинення кримінального правопорушення. Зі змісту заяви вбачається незгода заявника з діями слідчих у кримінальному провадженні. У той же час передбачено оскарження дій слідчих та прокурорів на стадії досудового розслідування. Зазначив, що заяву ОСОБА_5 скеровано за належністю до Департаменту внутрішньої безпеки для перевірки. Просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_6 .

Заслухавши представника скаржника та слідчого, дослідивши матеріали скарги, встановлено наступне.

Згідно ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути, зокрема, оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положеннями частини 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Як слідує з матеріалів скарги, 09.09.2026 ОСОБА_5 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, шляхом направлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У заяві зазначав, що слідчим відділенням Надвірнянського районного відділу поліції завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091200000318 від 17.08.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Обвинувальний акт у цьому провадженні спрямований до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області. Адвоката у ОСОБА_5 у ході досудового розслідування не було, матеріали досудового розслідування у цьому провадженні, в порядку ст. 290 КПК України йому не відкривались. Лише у ході судового розгляду адвокат ОСОБА_5 ознайомився з матеріалами згаданого провадження та повідомив йому, що у матеріалах цього провадження є протокол про надання доступу ОСОБА_5 до матеріалів провадження від 19.09.2024 року у кримінальному провадженні № 12024091200000318 від 17.08.2024 року підписаний нібито ОСОБА_5 . ОСОБА_5 стверджує, що такого документу не підписував, а підпис у ньому, який поставлений навпроти його прізвища, який він побачив при дослідженні доказів в суді, навіть віддалено не схожий на справжній підпис.

Крім того, у цьому кримінальному провадженні фальсифіковано ряд доказів обвинувачення. Зокрема, протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 10.09.2024 року є фальсифікованим доказом, оскільки він повністю протирічить відеозапису цієї слідчої дії. Так, у цьому протоколі зазначено, що ОСОБА_5 нібито вказав, що 16.08.2024 року біля бару «Бір Хаус» у м. Надвірній побачив велосипед потерпілої і у нього виник умисел на його викрадення, після цього він його таємно викрав, однак у відеозаписі цієї слідчої дії зафіксовано, і насправді було, фактично протилежне, зокрема, Пшеничний тричі вказував на те, що переплутав свій велосипед з велосипедом потерпілої і думав, що від бару «Бір Хаус» поїхав на власному велосипеді та припускав, що його знайомий забрав у той день його велосипеда від цього бару. Окрім того, у цьому кримінальному провадженні явно сфальсифіковано протокол огляду слідчим відеозаписів з камер спостереження 28.08.2024 року та перезаписано диск з цими відеозаписами, з якого протизаконно видалено ряд відеозаписів. Зокрема, у згаданому протоколі оглядаються п`ять відеозаписів з камер спостереження, однак на фото-таблицях до згаданого протоколу є зображення № 5 (з рожевим відтінком), з камери вул. Грушевського, 1, Надвірна до протоколу огляду на якому відображені кадри з особою схожою на ОСОБА_5 , з місця, якого нема на відеозаписах на диску, долученому до протоколу. Зазначене свідчить про те, що надісланий слідчому оперативним підрозділом диск з відеозаписами був переписаний і з нього видалено, як мінімум один, а скоріш за все більше відеозаписів, які підтверджують невинуватість ОСОБА_5 . Крім того, зафіксована у протоколі тривалість відеозаписів не відповідає тривалості відеозаписів долученим до протоколу. Окрім того, усі, без виключення, надані суду відеозаписи не є оригінальними файлами з системи відеоспостереження «Безпечна громада» м. Надвірної, а є по суті нарізкою (від 15 секунд до 1,5 хвилини), виготовленими невідомо ким, невідомо коли, і на якому програмному забезпеченні. А також, слідчим, або ж стороною обвинувачення приховані від суду та сторони захисту відеозаписи з камер спостереження, які спрямовані та фіксували безпосередньо місце, з якого, за версією обвинувачення, було викрадено велосипед потерпілої, а саме на перехресті вулиць Гетьмана Мазепи та Визволення у м. Надвірній та спрямовані на територію, прилеглу до бару «Бір Хаус» (вхід у бар де перед зникненням був залишений велосипед потерпілої). Водночас, згідно з наданими стороною захисту суду доказів, відеокамери спрямовані на місце «крадіжки» 16.08.2024 року були в справному стані та працювали, що підтверджується наданими суду оригіналами відповідей на адвокатські запити Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області ПАТ «Прикарпаттяобленерго», які підтверджують, що 16.08.2024 року камери відеоспостереження спрямовані на місце крадіжки, у час вчинення крадіжки працювали в штатному режимі і їх місце розташування з часу крадіжки по час проведення захисником відеозапису розташування камер спостереження не змінювалось. Відеозапис, зроблений захисником Пшеничного, і досліджений судом в якості доказу, підтверджує, що згадані камери спостереження, спрямовані безпосередньо на місце викрадення і фіксували те, що відбувалося у місці викрадення. Крім того, в матеріалах зазначеного кримінального провадження, наявні і ряд інших підроблених документів, до прикладу пояснення від 18.08.2024 року, яке Пшеничний давав оперуповноваженому ОСОБА_7 було написане ним від руки, у ньому було зазначено, що 16.08.2024 року Пшеничний не мав наміру викрадати чужого велосипеду, і напевно переплутав свій і чужий велосипеди. Вказане пояснення було замінене на надруковане пояснення із протилежним змістом, яке і долучено до матеріалів кримінального провадження. Звідкіля взялись у надрукованому поясненні підписи від імені ОСОБА_5 і у який спосіб вони виготовлені - невідомо. На підставі, згаданих сфальшованих доказів, ОСОБА_5 було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Листом керівника П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 від 22.09.2026 заяву ОСОБА_5 скеровано за належністю до Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, роз`яснено, що з наданих заявником відомостей підстав для вжиття заходів, передбачених ст. 214 КПК України не вбачається.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Положення вказаної норми КПК України дійсно носять імперативний характер. Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 статті 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але, у той же час, достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо обставини, викладені у повідомленні про кримінальне правопорушення не містять достатньої інформації, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу їх абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

У постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.

Заява скаржника не містить конкретних відомостей, які б свідчили про вчинення кримінально-караного діяння, артикулює припущеннями і не є у розумінні вимог статті 214 КПК України повідомленням про вчинення злочину.

Зазначені обставини позбавляють орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину. Ініціювання процедури кримінального переслідування та застосуваня державного механізму для здійснення досудового розслідування є доцільним лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Слід відзначити, що відповідні службові особи П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові не позбавили заявника права на належний розгляд його заяви, а фактично скерували її до компетентного органу - Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, який наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду даної заяви.

Наведені вище, встановлені у ході розгляду скарги справи обставини, вказують про те, що дії уповноважених осіб П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові щодо скерування наведеної вище заяви про вчинення кримінального правопорушення компетентній особі не свідчать про вчинення свідомих дій щодо нереєстрації заяви у ЄРДР.

Більше того, наведені вище обставини вказують на те, що така заява розглянута і скерована для розгляду та перевірки до органу, наділеного повноваженнями у її вирішенні. При цьому заявник наділений можливістю оскаржити дії компетентного органу у разі непогодження з такими.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 214, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 14.10.2026 року.