Ухвала суду № 140635304, 14.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 607/19076/26

Провадження № 2/761/17838/2026

У Х В А Л А

14 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2026 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

До позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

При зверненні до суду, позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути безпідставно набуті кошти.

Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону N 1023-XII споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З аналізу положень ЗУ "Про захист прав споживачів" вбачається, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених ЗУ "Про захист прав споживачів".

Застосування ЗУ "Про захист прав споживачів" до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами.

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності ЗУ «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України "Про захист прав споживача", порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

З аналізу позовної заяви вбачається, що підставою звернення позивача з вищевказаним позовом не є порушення відповідачами Закону України "Про захист прав споживача" (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом).

А відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги Закону України "Про захист прав споживача". В зв`язку з чим вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором.

Такого ж висновку дійшов Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в ухвалі від 04.09.2026 р. при передачі справи за підсудністю, яка набрала законної сили, за якою після скасування виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого з відповідача було стягнуто кредитну заборгованість, правовідносини між сторонами змінили свій характер. Цей позов не стосується порушення умов кредитного договору чи надання відповідачу фінансових послуг неналежної якості.

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач стягнути 10680,04 грн безпідставно набутих коштів, 942,59 грн 3 % річних, 3321,21 грн інфляційні.

З огляду на викладене, позивачу потрібно сплатити 1331,20 грн судового збору (виходячи з ціни позову) на рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 , код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування (ч. 6 ст. 177 ЦПК України).

З позовної заяви вбачається, що з заробітної плати позивача утримано 10680,04 грн. Між тим, доказів того, що саме така сума в рамках виконавчого провадження була перерахована на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» не надано, довідки приватного виконавця про розподіл коштів на надано. Судом враховано, що частина з вказаної суми могла бути зарахована приватному виконавцю як основна винагорода, витрати виконавчого провадження.

Тому, позивачу потрібно надати, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору, або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Після виправлення недоліків відповідні документи надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 48, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» про стягнення безпідставно набутих коштів, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.