Ухвала суду № 140635142, 14.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/14920/26

ун. № 759/26634/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 01.10.2026 року справу передано судді.

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить розірвати шлюб та позбавити відповідача батьківських прав.

Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві об`єднані позовні вимоги, які не підлягають розгляду в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні.

У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення, та зупинення в зв`язку з цим, провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про позбавлення батьківських прав, оскільки це може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про позбавлення батьківських прав. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу та про позбавлення батьківських прав є різними.

Суд також звертає увагу, що позивач ставить вимоги про позбавлення батьківських прав та розірвання шлюбу, що порушує питання про розгляд справи у порядку загального/спрощеного позовного провадження, слід зауважити, що в позові об`єднано дві позовні вимоги які, на думку суду, не можуть бути розглянуті в одному позовному провадженні (позбавлення батьківських прав, розірвання шлюбу). У справах про позбавлення батьківських прав розгляд справи визначений цивільним процесуальним законодавством у порядку загального позовного провадження, а розірвання шлюбу можливе у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 5ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї додатків, встановлено, що позивачем не надано висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

В той же час, відповідно до положень частини 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Згідно з частино 1 статті 11 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, так позивачем залучено до участі у справі третю особу службу у справах дітей Ужгородської міської ради.

У вказаному випадку орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Аналіз практики розгляду питань щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав свідчить про те, що орган опіки та піклування при прийнятті рішення перш за все керується отриманими у документальній формі фактичними даними, а саме: характеристика на батьків з місця проживання; пояснення не менше трьох сусідів про спосіб життя одного з батьків, якщо батьки розлучені (нотаріально засвідчене); акт про участь одного з батьків у вихованні дитини; акт обстеження житлово-побутових умов проживання одного з батьків; довідка з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію; довідка з поштового відділення про кошти, посилки, перекази чи надходили на ім`я дитини; довідка з суду про призначення чи відмову у сплаті аліментів(Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.09.2016, №216/2914/14-ц).

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання, свідоцтво про народження дитини, медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток(Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011, №6-5041св11).

А тому позивачу, слід додати відповідний висновок органу опіки та піклування до матеріалів позовної заяви.

Слід звернути увагу на те, що позивач не вказує що звертався до органу опіки та піклування з метою отримання такого висновку, при цьому до участі у справі позивачем залучено у якості третьої особи Службу у справах дітей та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей» було внесено зміни до ЦПК України, зокрема частину третю статті 45 доповнено абзацом другим такого змісту: «З метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов`язковою участю прокурора»; та частину шосту статті 56 викладено в такій редакції: «6. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне. Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини».

Вказаний Закон набрав чинності 05 серпня 2026 року, а отже з цього дня участь прокурора в справах про позбавлення батьківських прав є обов`язковою.

Згідно з ч. 3 ст. 45 ЦПК України, з метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов`язковою участю прокурора.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 ЦПК України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне. Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини.

Оскільки питання щодо відкриття провадження у справі вирішується після надбання чинності змінами внесеними Законом № 2541-IX від 30.08.2022, до участі у справі про позбавлення батьківських прав має бути залучений прокурор.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази направлення копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення всім учасникам справи (відповідачу, третій особі) та прокурору та органу опіки та піклування.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав має розглядатися з дотриманням правил територіальної підсудності за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача відповідно до вимог статті 27 ЦПК України.

Водночас позивачем об`єднано в одній позовній заяві вимоги про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, які мають різний предмет доказування та потребують з`ясування різних обставин, що може ускладнити їх спільний розгляд.

З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити заявлені позовні вимоги та привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України, з урахуванням правил територіальної підсудності щодо кожної із заявлених вимог.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 331,20 грн.

З письмових матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, тобто за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позивач у позовній заяві просить розірвати шлюб та позбавити відповідача батьківських прав, а при подачі позовної заяви сплачено лише судовий збір за одну немайнову вимогу, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір ще за одну немайнову вимогу у розмірі 1 331,20 грн.

Таким чином, позивач має надати суду належні докази оплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Позивач має сплатити судовий збір за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України , якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав залишити без руху, надавши позивачу строк у п`ять днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебігати з дня отримання позивачем ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб