Рішення № 140634246, 13.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9282/26

№ провадження 2/646/5425/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Благої І.С.,

за участі секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №98322267000 від 11.11.2021 року та кредитним договором №98709833000 від 08.08.2022 в загальному розмірі 36526,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту №98322267000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн. Крім цього, 08.08.2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №98709833000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 16636,94 грн.

15.04.2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір Договору факторингу №264. Згідно з вищевказаним Договором, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98322267000 від 11.11.2021 та за кредитним договором №98709833000 від 08.08.2022.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №98322267000 від 11.11.2021 року становить 19217 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 8896 грн.; заборгованість за відсотками 0 грн.; заборгованість за комісією 10321 грн.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №98709833000 від 08.08.2022 року, становить 17309,54 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 12761,24 грн.; заборгованість за відсотками 0 грн.; заборгованість за комісією 4548,3 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 128416,70 грн.

Рух справи

Ухвалою судді від 27.07.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та поданням відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 11.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрсиббанк» з Анкетою-Заявкою на надання споживчого кредиту, в якій просив АТ «Укрсиббанк» надати йому споживчий кредит на наступних умовах: строк користування кредитом 36 міс., сума кредиту 15000 грн.

11.11.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98322267000, відповідно до п. 2.1 якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Пунктом 2.3. сторони погодили, що Банк має право надавати, а Позичальник отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів через інформаційно-телекомунікаційні системи Банку в порядку, викладеному у Правилах.

У розділі 3 Договору сторони погодили умови кредитування, а саме: сума кредиту за Договором становить 15000,00 грн. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з момент підписання Договору. Кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 15000,00 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у банку, до якого випущено платіжну картку.

Повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами.

Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 11.11.2024.

Розмір ануїтетного платежу становить 987 гривень. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 11 числа (включно) кожного місяця. Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0.00001 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7.00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Розділом 4 Договору передбачені особливості відкриття поточного карткового рахунку та умови надання додаткового кредиту.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що банк відкриває Позичальнику та обслуговує на умовах Тарифного плану картка з лімітом «Шоппінг 55% Grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), окремий поточний рахунок № НОМЕР_3 , до якого випускається платіжна картка, у національній валюті України, який використовується та обслуговується згідно цього Договору та Правил. Картковий рахунок відкривається Банком Дату встановлення ліміту кредитування згідно цього Договору.

Сторони домовились, що цей Договір містить заяву Позичальника на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

11.11.2021 року АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 підписали Додаток №1 до Договору №98322267000 від 11.11.2021, яким визначено найменування, розмір комісії, порядок сплати та умови нарахування комісії, графік платежів, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за Договором.

Позивачем надано виписку за кредитним договором №98322267000 від 11.11.2021, за період з 11.11.2021 року по 15.04.2024 року, складеною АТ «Укрсиббанк», з якої встановлено, що 11.11.2021 року відповідачу надано кредит згідно з угодою №98322267000 від 11.11.2021 в розмірі 15000 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №98322267000 від 11.11.2021 ОСОБА_1 станом на 24.07.2026 року має заборгованість у розмірі 19217 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8896,00 грн., заборгованості за комісією у розмірі 10321,00 грн.

Крім того, 08.08.2022 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98709833000 у електронній формі з використанням електронного підпису, що підтверджується витягом з систем банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної особи-клієнта АТ «Укрсиббанк».

Відповідно до п. 3.1. сума кредиту становить 16636,94 грн. Кредит надається шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_4 , відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку.

Пунктом 3.6 передбачено, що розмір ануїтетного платежу становить 347 гривень з моменту укладення Договору до 10.01.2023 року. З 11.01.2023 року розмір ануїтетного платежу становить 663 гривень. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх.

Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 8 числа (включно) кожного місяця.

Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0.00001 % річних. 3.9. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7.00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення.

Відповідно до п. 3.11. позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з виписки за кредитним договором №98709833000 від 08.08.2022, за період з 08.08.2022 року по 15.04.2024 року, встановлено, що 08.08.2022 року ОСОБА_1 надано кредит згідно з угодою №98709833000 від 08.08.2022 року в розмірі 16636,94 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_4 .

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом ОСОБА_1 станом на 17.04.2024 року за кредитним договором №98709833000 від 08.08.2022 має заборгованість у загальному розмірі 17309,54 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12761,24 грн., заборгованості за комісією 4548,3грн.

15.04.2024 між АТ «Укрсиббанк» (Клієнтом) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Фактором) було укладено Договір факторингу №264, згідно з п. 2.1 якого за цим Договором АТ «Укрсиббанк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зобов`язується прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Укрсиббанк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору факторингу Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, що передбачені умовами Первинних договорів, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами у паперовому вигляді.

15.04.2024 АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підписали Реєстр Боржників до Договору Факторингу №264 від 15.04.2024, серед яких міститься інформація про ОСОБА_1 , кредитний договір №98709833000 від 08.08.2022 в сумі 17309,54 грн.

Зі змісту платіжної інструкції №1221 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було сплачено на користь АТ «Укрсиббанк» суму 2697102,99 грн, як оплату за відступлення права вимоги згідно з Договором факторингу №264 від 15.04.2024.

Матеріали позовної заяви містять досудові вимоги за вих. №23558382 від 10.07.2026, якою ОСОБА_1 проінформовано, що між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №264 від 15.04.2024 року та про зобов`язання сплатити заборгованість за кредитним договором №98322267000 у сумі 19217,00 грн., а також за вих. №23558383 від 10.07.2026 року про зобов`язання сплатити заборгованість за кредитним договором №98709833000 у сумі 17309,54 грн.

Релевантне законодавство

Статтею 509 ЦК України надано визначення поняття зобов`язання та підстав його виникнення .

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, однією з яких є договір (п.1 ч.2 ст.1 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч.1,2 ст.614 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 625 ЦК України встановлено, що б оржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Релевантна практика Верховного Суду

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року, справа № 524/5152/15-ц, провадження № 61-8862сво18, дійшов висновку, що умова договору про сплату комісії за користування кредитом є нікчемною.

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду

Щодо Договору № 98322267000 від 11.11.2021 року.

Між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №98322267000 від 11.11.2021 року, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000,00 грн.

АТ «Укрсиббанк» свої зобов`язання за договором №98322267000 від 11.11.2021 року виконало і надало кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, що підтверджується випискою за вказаним кредитним договором за період з 11.11.2021 року по 15.04.2024 року.

15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АТ «Укрсиббанк» укладено договір факторингу № 264.

На підтвердження переходу права вимоги до відповідача за кредитними договорами позивачем надано копії наступних документів: договору факторингу №264 від 15.04.2024 року, витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №264 від 15.04.2024, акту приймання-передачі Права вимоги від 15.04.2024 року.

Крім того, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів переходу права вимоги до ОСОБА_1 від первісного до нового кредитора за кредитним договором №98322267000 від 11.11.2021 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту відступлення АТ «Укрсиббанк» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за Договором № 98322267000 від 11.11.2021, що свідчить про відсутність підстав до задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №98322267000 від 11.11.2021 року у розмірі 19217,54 грн.

Щодо Договору №98709833000 від 08.08.2022 року суд зазначає наступне.

08.08.2022 року між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту №98709833000, який був підписаний у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим цифровим ідентифікатором, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 16636,94,00 грн.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором №98709833000 від 08.08.2022 року виконало і надало кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання.

15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АТ «Укрсиббанк» укладено договір факторингу № 264, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги. Право вимоги до відповідача за Договором №98709833000 від 08.08.2022 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»», що підтверджується Витягом з реєстру боржників до Договору № 264 вд 15.04.2024. Факт прийому-передачі Реєстру боржників та розрахунків за Договором підтверджується відповідним Актом приймання-передачі.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів, а також з огляду на те, що він не виконав умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12761,24 грн. підлягає задоволенню

Щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (ч. 2ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення, і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Згідно з абзацом третім ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 набрав чинності ЗУ «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у ЗУ «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Частина 2 ст. 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування»(10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року, справа № 524/5152/15-ц, провадження № 61-8862сво18, дійшов висновку, що умова договору про сплату комісії за користування кредитом є нікчемною.

З матеріалів справи не встановлено необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

За вищенаведених обставин, оскільки відповідачу було встановлено плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, суд робить висновок про те, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту та обслуговування, є нікчемним.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 930,16 грн.

Що стосується заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн. суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: договір про надання (правової) правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт № 43 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 року; детальний опис наданих послуг до акту №43 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; акт № 44 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 року; детальний опис наданих послуг до акту №44 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер на надання правничої допомоги Серія ВС № 1381377 від 02.07.2025..

Відповідно до Акту №43 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 року Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» послуги згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 на суму 8000 грн.

Відповідно до Акту №44 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 року Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» послуги згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 на суму 8000 грн.

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Апологет» в цій справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет та ціну позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до 3000 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №98709833000 від 08.08.2022 року у розмірі 12761 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 24 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 930 (дев`ятсот тридцять) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага