Рішення № 140633120, 15.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1065/26

Єдиний унікальний № 748/870/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ЧернігівЧернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

при секретарі: Самбур Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Кудіна Анастасія Вячеславівна, яка діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 09.01.2026 року, звернулася до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Кредитним договором № 8836116 від 09 березня 2025 року в розмірі 29716,00 грн., з яких: 8000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6916,00 грн сума заборгованості за відсотками, 14800,00 грн неустойка. Також, просила стягнути з відповідача понесені судові витрати. В обгрунтування позову зазначала, що 09 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 8836116. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». 27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2026 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Відповідач ОСОБА_1 14.04.2026 отримав ухвалу про відкриття провадження та звернувся до адвоката, з яким уклав договір про надання правової допомоги 21.04.2026.

04.05.2026 адвокат Працевитий Г.О., діяючи на підставі ордеру про надання правничої допомоги, надав суду відзив на позов, в якому просив зменшити суму боргу до 860 грн, враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем та відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їй сімей» стягненню з ОСОБА_1 не підлягають відсотки, при цьому просив врахувати, що відповідач сплатив відсотки в розмірі 4560 грн. Також, вказав на неправомірне нарахуванн комісії, посилаючись на положення ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та просив врахувати сплату комісії при зменшенні суми боргу. Вказав на неправомірність нарахування неустойки в період дії воєнного стану та врахувати, що відповідачем сплачено неустойку в розмірі 1200 грн.

З урахуванням того, що відповідач скористався правом на надання правової допомоги та з моменту укладення договору відзив на позов поданий протягом встановленого строку, суд приходить до висновку про врахування поданого відзиву на позов.

Представником позивача 12.05.2026 надана відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на задоволенні позову, виклавши порядок укладення договору на отримання онлайн кредиту, вказавши на погодження ОСОБА_1 з викладеними в ньому умовами, на відсутність заперечень щодо умов договору. Зазначили, що ОСОБА_1 не вказував у договорі, що він є військовослужбовцем, чоловіки віком до 25 років вважаються призовниками та не можуть бути мобілізованими під час воєнного стану. Вважають, що ОСОБА_1 не підпадає під категорії, вказані в Законі щодо пільг стосовно звільнення від нарахування процентів.

З урахуванням наданих відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

09 березня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 8836116, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу грошові кошти на загальну суму 8000 гривень, шляхом безготівкового переказу на банківську картку споживача, зі строком кредитування на 360 днів, з процентною ставкою 0,95 % в день, комісії за надання кредиту в розмірі 1380 грн. Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 352531. ( а.с.6-13)

Відповідно до довідки ТОВ «ФК`Фінекспрес»» була здійснена платіжна операція по зарахуванню на картку ОСОБА_2 суми в розмірі 8000 грн. ( а.с.14) Номер картки відповідає номеру картку, вказаному в договорі від 09.03.2025.

Як слідує з наданого розрахунку ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та сплатив суму 4560 грн, яка врахована як сплата відсотків.Також сплатив суму разової комісії за надання кредиту 1380 грн та суму 1200 грн, яка зарахована як неустойка. (а.с.15-17)

27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. ( а.с.27-31)

Як слідує з укладеної додаткової угоди № 9 від 24 вересня 2025 року сторони визначили загальну суму прав вимоги та ціну продажу. ( а.с.32)

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників № 15 від 24 вересня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передали, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» прийняли реєстр боржників № 15, серед яких є ОСОБА_1 . У витязі зазначено, що сума заборгованості складає 29 716 грн ( а.с.33,35)

Як слідує з платіжної інструкції від 30 вересня 2025 року сплачена сума за договором факторингу, відповідно до додаткової угоди № 9 від 24 вересня 2025 року. ( а.с.34)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, який ним підписаний шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом розмір і тип процентної ставки.

Кредитний договір є дійсним, належних і допустимих документальних доказів на спростування факту укладення вказаного договору суду не надано.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконали в повному обсязі та надали відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

Перехід права вимоги позивача до ОСОБА_1 за укладеним договором № 8836116 від 09.03.2025 доводиться наданими договором факторингу, актом прийому передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією.

Що стосується вимоги про стягнення процентів, то суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, зокрема: військового квитка ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , останній зарахований на війському службу за контрактом, також є учасником бойових дій.

Положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Згідно з пункту 12 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовець строкової військової служби, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, особа офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу, особа офіцерського складу, яка проходить військову службу за призовом, військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, права на пільги не втрачають.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 , як військовослужбовець, підлягає звільненню від сплати заборгованості за відсотками за кредитним договором № 8836116 від 09.03.2025 року.

Відповідно до п.6.7.1 укладеного договору у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту, неустойка.

ОСОБА_1 були відомі умови укладеного договору та останній не повідомляв про свій статус військовослужбовця ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», а отже останні не були обізнані щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати відсотків за кредитним договором та на виконання п.6.7.1 договору суми, які перераховував ОСОБА_1 враховували як сплату відсотків.

Обставина того, що ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, стала відома під час судового розгляду, а отже суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати саме заборгованості за відсотками з моменту встановлення відповідної підстави. Отже, судом не враховується у сплату тіла кредиту сума сплачених відсотків в розмірі 4560 грн.

Також, з урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відмову у стягненні заборгованості за відсотками в розмірі 6 916 грн.

10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, з-поміж інших комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

В даному випадку умовами договору визначена разова комісія за надання кредиту в розмірі 1380 грн, що відповідає вимогам чинного законодавства. Стверджуючи про неправомірність нарахування комісії, сторона відповідача помилково ототожнює її із щомісячними комісіями за обслуговування кредитної заборгованості, які мають іншу природу, і які позивачем не стягуються за цим кредитним договором.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також цим Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Зазначене положення Закону було відомо кредитодавцю, разом з тим, останніми нараховувалась та стягувалась пеня з відповідача.

Отже, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 14 800 грн. Також, суд вважає, що зарахована сума пені в розмірі 1200 грн підлягає врахуванню під час вирішення питання щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту. Отже, заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню становить 6800 грн (8000-1200).

З урахуванням встановлених обставин справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 29716,00 грн. Судом стягнуто 6800,00 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 22,88 % (6800,00 х 100 : 29716,00). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 609 грн (2662,40 х 22,88% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (IBAN НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 8836116 від 09.03.2025 в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 609 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса : вул. Лісова,2, м. Бровари Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

СуддяС. М. Майборода