Рішення № 140632934, 15.10.2026, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/560/26

Проваждення № 2/737/497/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого суддіКоренькова А.А.секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу № 737/560/26за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор»доОСОБА_1простягнення заборгованостіучасники справи та представники:не з`явилися

в с т а н о в и в :

24 серпня 2026 року ТОВ «Новий колектор» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2281208 від 04.05.2025 в розмірі 32629 грн. 99 коп. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2281208, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3500 грн., строком на 360 днів. Умовами договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

В подальшому, 07 травня 2025 року між відповідачем та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено Додаткову угоду до Договору № 2281208, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити суму кредиту на 3 000 грн. 00 коп., в зв`язку з погодили внести наступні зміни: загальна сума кредиту складає 6500 грн., стандартна ставка 0,99% в день.

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025. На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу №261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2281208 від 04.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

В свою чергу Позивачем 01.12.2025 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2 , було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №261125/1 від 26.11.2025р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 2281208 від 04.05.2025. Ваш новий кредитор ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР»: 43170298; 01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 2281208 від 04.05.2025 року, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 2281208 від 04.05.2025р., у зв`язку з чим станом на26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 32629,99 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 6499,99 грн. та за відсотками - 13130 грн., штраф - 13000,00 грн..

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути вищевказану суму заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 27.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач в судові засідання призначені на 23.09.2026 та 15.10.2026 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений поштою за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неприбуття до суду не сповістив, у встановлений судом строк відзив на позов не надав, зустрічний позов не пред`явив.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлені наступні фактичні обставини та правовідносини, що виникли між сторонами.

04 травня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2281208 про надання споживчого кредиту (а.с.16 - 22).

Згідно з п.1.2. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3500 грн., тип кредиту - кредит.

Відповідно до п.1.3. - 1.4. Договору строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно п.п. 1.5 - 1.8.1 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (12600 грн. / 3500 грн.) / 360 дн. х 100 % = 1 % в день. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 12600 грн.

Відповідно до п. 1.9 - 1.9.1 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2686,49 % річних.

Згідно з п.1.10 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 16100 грн.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно п. 6.4 - 6.4.2 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 525 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 105,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С939.

Крім того, між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 07 травня 2025 року укладена Додаткова угода до Договору № 2281208, відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 3 000 грн. 00 коп., в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору, а саме: згідно п. 1.2 сума кредиту (загальний розмір) складає: 6500 грн. 00 коп.; денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,99 % в день. Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 23280 грн. 00 коп. Дата надання частини кредиту: 07 травня 2025 року. (п. 2 Додаткової угоди).

Згідно п. 3. Договору внести зміни до підпункту 6.4.1. та підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору щодо розміру штрафу та викласти їх у новій редакції: 6.4.1. у розмірі 975 грн. 00 коп. на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 195 грн. 00 коп. починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Додаткову угоду до Договору № 2281208 було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С233». (а.с. 34).

Крім того, відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит та додаткової угоди, щодо збільшення суми кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором зі змісту яких вбачається, що відповідач ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.(а.с. 44-47).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему Pay Tech на підставі укладеного Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 01.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с.14 та на звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 2281208 ОСОБА_1 станом на 26.11.2025 має заборгованість у загальному розмірі 32629,99 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 6499,99 грн., за відсотками - 13130,00 грн., штраф 13000 грн. (а.с.40 - 42).

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № 261125/1 (а.с. 23 - 29) за умовами якого (п. 2.1) клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно з п. 3.1.3. Договору факторингу право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 261125/1 вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №2281208, сума заборгованості становить 32629,99 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 6499,99 грн., за відсотками - 13130 грн., штраф 13000 грн. (а.с.38 - 39).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Новий Колектор» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки, як установлено судом, штраф за кредитним договором нарахований під час дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов`язку його сплати на користь позивача.

Отже вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 13000 грн. є безпідставними.

За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору, ухилявся від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає сума заборгованості в розмірі 19629,99 грн., з яких: 6499,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13130,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати, пов`язані з відправкою копії позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1753,07 грн..

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд.13 офіс 601, ЄДРПОУ 43170298, рахунок НОМЕР_4 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд.13 офіс 601, ЄДРПОУ 43170298, рахунок НОМЕР_4 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») суму заборгованості за кредитним договором № 2281208 від 04.05.2025 в розмірі 19629 (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 99 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд.13 офіс 601, ЄДРПОУ 43170298, рахунок НОМЕР_4 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») 1753 (одна тисяча сімсот п`ятдесят три) гривні 07 копійок судового збору.

4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

5. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8. Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

10. Повний текст рішення складений 15 жовтня 2026 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ