Рішення № 140632591, 15.10.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 646/8341/26

Провадження № 2/644/6422/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. АТ «КБ «Глобус» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

09.01.2022 між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем був укладений Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» шляхом подачі Заяви-анкети на приєднання до вказаного договору. У Заяві-Анкеті відповідачем зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів, визначено, що сума кредиту 30399 грн., строк кредитування - 36 місяців з 10.01.2022 по 09.01.2025, пільговий період 10 місяців з 10.01.2022 по 10.11.2025, комісія за управління кредитом 3 % на місяць, розмір процентної ставки - 0,00001 % річних, схема повернення кредиту ануїтет, реальна процентна ставка 53,66 % річних. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 01.04.2026 за ним утворилась заборгованість в сумі 44383,44 грн. з яких: прострочена заборгованість по кредиту 24320,10 грн., прострочена заборгованість за процентами 20063,34 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів і просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 44383,44 грн., а також судові витрати у виді судового збору.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 09.01.2022 ОСОБА_1 підписав заяву-анкету № 41678562 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «Комерційний Банк «Глобус», за умовами якої банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит для оплати товару та/або робіт, послуг у Партнерів, для сплати комісій Банку (комісії за надання кредиту та/або за сервіс смс-інформування) на наступних умовах: сума кредиту 30399 грн, сума оплати товару 29900 грн., строк кредитування 36 місяців (10.01.2022 по 09.01.2025), пільговий період 10 місяців (з 10.01.2022 до 10.11.2022), комісія за управління кредитом 3,00%, розмір процентної ставки 0,00001% річних, реальна процентна ставка 53,66% річних, загальна вартість кредиту 54110,22 грн.

Відповідно до Графіка платежів, позичальник зобов`язаний у період з моменту отримання кредиту до 30/31 числа кожного місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу.

2.2. Факт виконання умов договору АТ «КБ «Глобус» та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №4816 від 11.01.2022 про перерахування коштів у розмірі 29900 грн. на користь ФОП ОСОБА_2 , а також випискою з рахунку відповідача.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості по позичальнику ОСОБА_1 відповідно до заяви-анкети № 41678562 станом на 01.04.2026 заборгованість відповідача за договором становить: прострочена заборгованість по кредиту 24320,10 грн; прострочена заборгованість по комісії за управління кредитом 20036,34 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час укладення спірного кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

У ч. 2 ст. 8 вищевказаного Закону визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

У ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

3.3. У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 вказано, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Положення договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії необґрунтована та задоволенню не підлягає.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.2. Суд вважає, що позивачем на підставі достатніх та достовірних доказів підтверджено укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем. Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу відповідача за кредитним договором від 09.01.2022 в частині заборгованості зі сплати тіла кредиту.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром відсотків, який заявлений до стягнення з відповідача.

Умовами спірного кредитного договору визначено, що сума кредиту складає 30399 грн, процентна ставка 0,00001% річних, строк кредиту 36 місяців (тобто три роки). Отже, відповідачу могло бути нараховано таку суму відсотків: 30399 грн. х 0,00001% х 3 роки / 100 = 0,00009 грн. З огляду на те, що розмір процентів за користування кредитом становить менше однієї копійки, підстави для стягнення відсотків за користування кредитом відсутні.

З розрахунку заборгованості видно, що сума, яку у позовній заяві представник позивача назвав процентами, є сумою заборгованості зі сплати комісії за управління кредитом. У спірному кредитному договорі встановлено суму комісії за управління кредитом в розмірі 3 % від суми кредиту щомісячно. При цьому, у тексті підписаного відповідачем договору банк не зазначив, а представник позивача не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням кредитом, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія. Посилання у договорі на встановлення послуг з управління кредитом у тексті Публічної пропозиції суд вважає неспроможними, оскільки текст Публічної пропозиції не був підписаний відповідачем.

Отже, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредитом є нікчемними відповідно до частини другої статті 8, частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час укладення спірного кредитного договору). У зв`язку із цим позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 20063,34 грн. в якості заборгованості «за процентами» не підлягають задоволенню.

Всього відповідач має сплатити на користь позивача 24320,10 грн., що є тілом кредиту.

4.3. Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню на суму 24320,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 26.06.2026 про сплату судового збору в сумі 3328 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 54,79 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1823 грн. 41 коп. (3328 * 0,5479).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано договір про надання правової допомоги № 010725 від 01.07.2025 між позивачем та адвокатом Рибитвою О.А., акт №416785622 прийому-передачі послуг від 24.06.2026, платіжна інструкція №7734 від 26.06.2026.

У акті прийому-передачі наданих послуг від 24.06.2026 вказано, що виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №010725 від 01.07.2025, сума наданих послуг складає: 7500 грн.

На думку суду, всі вказані у акті роботи у виді надання консультації, узгодження правової позиції, складення та подання позовної заяви з додатками входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, невисоку ціну позову та часткове задоволення позовних вимог. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код в ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5) заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 09.01.2022 в загальному розмірі 24320 грн. 10 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код в ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1823 грн. 41 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН