Рішення № 140632523, 07.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14195/26

Провадження № 2/643/8084/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Скотара А.Ю., за участю секретаря судового засідання Серікової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Костіна Ю.С. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

установив:

Короткий зміст позовної заяви.

02.07.2026 позивач, в інтересах якого діє адвокат Кіндріч О.В., звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради в обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру про смерть, виданим відділом РАЦС у м. Кельн, реєстраційний номер S 10473/2022. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належить померлій на праві спільної сумісної власності, а інша 1/2 частина квартири належить позивачу. Позивач є спадкоємцем померлої першої черги, інших спадкоємців першої черги немає.

На звернення представника позивача 11 травня 2026 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Костіної Ю.С. з заявою на прийняття спадщини останньою повідомлено, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що позивач з 03.08.2001 знаходиться на постійному проживанні в Німеччині, мати позивача ОСОБА_2 також проживала постійно в Німеччині разом із позивачем з 18.01.2005 до самої смерті, де й була похована.

Тому у зв`язку із віддаленістю місця перебування позивача від спадкового майна, він не мав можливості у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини. Також праця позивача пов`язана із постійними відрядженнями за кордоном іа він не мав можливості у встановлений строк подати заяву на прийняття спадщини.

Таким чином, поновити строк для прийняття спадщини у інший спосіб, ніж в судовому порядку можливості немає. Просить суд визначити додатковий строк для подання ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Процесуальні дії у справі, аргументи учасників справи.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 07.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 08.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій позов підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутністю.

22.09.2026 від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач позов не визнав, посилався на відсутність доказів того, що позивач намагався скористатись наданим йому правом звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса з метою вчинення нотаріальної дії та на недоведеність поважності причин пропуску строку для вступу у спадщину. Просив поновити строк для звернення до суду із відзивом на позовну заяву, у задоволенні позову відмовити, справу розглянути без участі представника відповідача (а.с. 83-88). Судом залучено відзив до матеріалів справи.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, дослідивши письмові докази, установив такі факти та відповідні правовідносини: ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кельн Німеччина померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1 , яка належить померлій та позивачу на праві спільної сумісної власності (а.с. 7-17, 21-24).

З копії спадкової справи № 10/2026, заведеної після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що 17.04.2026 ОСОБА_1 через представника звернувся із заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Костіної Ю.С. про прийняття спадщини, зазначаючи про фактичне прийняття спадщини, яка складається з частки квартири АДРЕСА_1 , інших спадкоємців згідно зі спадковою справою немає. Постановою нотаріуса від 11.05.2026 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 53-77).

Також судом установлено, що позивач постійно мешкає у Німеччині, його мати ОСОБА_2 на момент смерті також мешкала у Німеччині, померла у м. Кельн.

Доказів того, що позивач намагався будь-яким способом звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк із дня смерті його матері матеріали справи не містять. Доказів, які б вказували на існування обґрунтованих перешкод та фізичну неможливість вчинити вказані дії позивачем не надано.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Отже, з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. При цьому пропуск строку для прийняття спадщини суд оцінює з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23.

Висновки суду.

Судом установлено, що позивач 17.04.2026, тобто більш ніж з трирічним терміном пропуску строку, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку постійним проживанням у Німеччині та роботу, пов`язану з відрядженнями. Суд вважає, що лише одне проживання в іншій країні не можна вважати поважною причиною для неподання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки таку заяву можна було подати засобами поштового зв`язку або через представника. Доказів, що робота позивача пов`язана з постійними відрядженням, які унеможливили протягом шести місяців подання заяви, позивачем не надано. Отже у позивача не було перешкод для звернення з заявою до нотаріуса шляхом надсилання заяви та документів поштовим зв`язком або через представника. Інших причин, які є поважними та обґрунтовано перешкоджали прийняти спадщину позивачем не зазначено та доказів їх існування не надано, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

При поданні позову до суду позивачем сплачений судовий збір.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Костіна Ю.С. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харківська міська рада, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Третя особа: Приватний нотаріус ХМНО Костіна О.С., адреса: м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 9/13.

Повне рішення складене 15.10.2026.

Суддя А.Ю. Скотар