Рішення № 140631418, 15.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1610/25

Провадження № 2/681/163/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А., розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг партнерс», Товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 42800,95 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 3999,95 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38801 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04.01.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3236307718-32431, а 07.02.2021 - між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0976708921, за загальними умовами якого позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.

Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення наданих йому кредитів.

17.06.2021 було укладено договір № 17-06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3236307718-32431.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3236307718- 32431.

18.02.2025 було укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3236307718-32431.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3236307718-32431.

22.06.2022 було укладено договір № 22/06-22 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0976708921/1.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0976708921/1.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0976708921/1.

Оскільки позичальник не виконав свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 05.12.2025 у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадженн без повідомлення сторін.

19.12.2025 відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем жодним чином не доведено факту наявності у позивача права вимоги до відповідача та факту переходу права вимоги до позивача; надані позивачем документи, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування кредитором на користь відповідача грошових коштів, не доводять факт наявності у нього заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Крім того вважає нараховані проценти явно завищеними.

Також 19.12.2026 відповідач подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, вважаючи співмірною сумою 2000 грн.

Представник позивача 26.12.2025 надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що 04.01.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3236307718-32431 на суму 2000 грн, а 07.02.2021 - між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0976708921 на суму 2000 грн. У кредиторів були наявні відповідні ліцензії, які є в загальному доступі в КІС НБУ. Щодо твердження відповідача про завищений розмір процентів, то нарахування таких здійснювалось в умовах договорів в межах строку їх дії, отже, розмір та порядок їх нарахування поголжений сторонами. Враховуючи, що ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ІНКАСО ФІНАНС» не є банками, відповідні перекази кредитних коштів були здійснені за допомогою операторів платіжних послуг на підставі укладених між сторонами договорів. Саме по собі посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем не надано доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, на думку позивача не заслуговують на увагу.

ОСОБА_1 , будучи стороною вказаного правочину, мав можливість надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження того, що відповідні кошти не зараховувались на його карткові рахунки, указані у договорах, у період, про який стверджує позивач, або того, що карткові рахунки їй не належать, оскільки лише відповідач має доступ до свого рахунку. У разі заперечень проти позову, обов`язок доведення їх відповідними доказами покладено саме на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає, хоч має безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на її банківську картку, вказану в договорах чи іншу картку, якою вона користується, не надходили. Зокрема, вона мала можливість здійснити запит до банку про наявність у неї карткових рахунків, вказаних в заявах на отримання кредиту і договорах, та отримати виписку по вказаних рахунках за період кредитування. Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Доводи відповідача щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами є передчасними, оскільки такі нарахування здійснювались у відповідності до умов договорів та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

Відповідачем доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було, а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду (ст. 89 ЦПК України). Позивач вважає, що відповідач, заперечуючи отримання коштів/укладання договорів, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 не надано при тому, що відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно- телекомунікаційної системи. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, відповідача, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

Ухвалою суду від 02.01.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Райффайзен банк», що надійшли до суду 14.01.2026 та 16.01.2026.

23.01.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у ТОВ «Універсальні платіжні рішення», які надійшли на адресу суду 30.09.2026..

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитними договорами, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що що 04.01.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3236307718-32431, за умовами якого позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 2000 грн на 14 діб, дата повернення кредиту - 18.01.2021 на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.

На підтвердження доводів надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2873_250428110532 від 28.04.22025, відповідно до даних якого 04-01-2021 11:16:35 було успішно перераховано кошти в сумі 2000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер

транзакції в системі iPay.ua - 76730566, призначення платежу: Зачисление 2000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.56) .

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок укладення договору. Кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором N4UYHZBM 04.01.2021, який відповідач отримав на свій номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до п.п. 12.2 Договору кредит надано в сумі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 14 днів в національній валюті. Дата погашення кредиту - 18.01.2021. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка - 5%. Комісія за надання кредиту - 0 грн. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Позичальник зобов`язується здійснити повернення суми кредиту та нараховані у відповідності до цього договору проценти за користування кредитом одноразовим платежем в сумі 2546 грн

Кредитні кошти були надіслані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» від 28.04.2025, відповідно до якої 04.01.2021 об 11:16:35 на вказаний рахунок було зараховано кошти в сумі 2000 грн, номер транзакції 76730566.

Заборгованість за цим договором не погашена та станом на 12.11.2025 сановить 16196 грн, що складається з 2000 грн - тіла кредиту, 14196 грн - відсотків.

22.06.2022 було укладено договір № 22/06-22 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0976708921/1.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0976708921/1.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0976708921/1.

Крім того, 07.02.2021 ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0976708921/1 шляхом підписання Кредитного договору відповідачем електронним підписом з використанням наданого кредитодавцем одноразового ідентифікатора 7v0r2d.

Відповідно до умов Договору ТОВ «ІНФІНАНС» надало ОСОБА_1 кошти у позику на умовах фінансового кредиту за програмою «MoneyBOOM» для власних потреб, а ОСОБА_1 зобов`язався отримати та належним чином використовувати і повернути у визначені Договором строки кредит та сплатити проценти й інші платежі за користування кредитом у порядку та умовах, визначених Договором. Строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом.

07.02.2021 на мобільний номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_4 надійшов одноразовий ідентифікатор 7v0r2d , яким відповідач підписав Заявку-Анкету на отримання кредиту (а.с.9).

Вказане стверджується також Пропозицією укласти договір н надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0976708921/1 від 07.02.2021 (оферта) та надання редиту згідно Заявкуи-анкети №3471468 від 07.02.2021 (а.с.10).

У Пропозиції також визначено, що розмір кредиту становить 2000 грн, строк користування кредитом 5 днів, строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, №0976708921/1 від 07.02.2021 становить 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом, реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, загальна вартість кредиту за цим траншем у грошовому вираженні становить 350 гривень.

ОСОБА_1 підписав акцепт офорти від 07.02.2021 на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0976708921/1 від 07.02.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7v0r2d (а.с.11).

З довідки б/н , виданої ТОВ «ІНФІНАНС», та листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30.07.2025 вих. №32158_250611113528 вбачається, що 07.02.2021 о 19:30 на банківську картку НОМЕР_5 відбулось зарахування кредитних коштів в сумі 2000 грн відповідно до Договору № 0970345607. Платіжна система IPay, ІD транзакції 79793194, сума транзакції 2000 грн, призначення платежу - зарахування 2000 грн на картку НОМЕР_5 (а.с.36, 37).

Листом АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/256-БТ від 07.01.2026 повідомлено, що банківська карта № НОМЕР_6 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), фінансовий номер телефону НОМЕР_4 (а.с.201) та відповідно до інформації про рахунок, наданої АТ «Райффайзен Банк», 07.02.2021 на вказану картку було зарахування коштів в сумі 2000 грн (а.с.202).

22.06.2022 було укладено договір № 22/06-22 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0976708921/1 (а.с.77-79).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0976708921/1 від 07.02.2021 на суму 26604,95 грн, з яких: 1999,95 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24605 грн - заборгованість по процентах (а.с.81-83).

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 (а.с.103-107), відповідно до якого ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0976708921/1 від 07.02.2021 на суму 26604,95 грн, з яких: 1999,95 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24605 грн - заборгованість по процентах (а.с.81-83), що узгоджується з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «ІНФІНАНС» станом на 14.07.2021 (а.с.114-117).

Таким чином встановлено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0976708921/1 від 07.02.2021.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за договором №0976708921/1 від 07.02.2021 станом на 22.06.2022 заборгованість ОСОБА_1 становить 25655 грн, з яких: 1999,95 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24605 грн - заборгованість по процентах.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що договори № 3236307718-32431 від 04.01.2021 та №0976708921/1 від 07.02.2021 з відповідачем укладалися в електронній формі. Відповідач підписував договори за допомогою електронного цифрового ідентифікатора, який надсилався йому на його електронну пошту.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про відсутність належних та допустимих доказів перерахування їй кредитних коштів на виконання умов договорів позики, оскільки факт отримання коштів підтверджується наявними матеріалами справи. При цьому, як видно із платіжних інструкцій, грошові кошти були перераховані на платіжну карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 після підписання договору електронним ключем згідно довідки про ідентифікацію.

Вказані кошти відповідач використав на власний розсуд.

Доводи відповідача, що матеріалами справи не підтверджено надходження коштів саме йому суд відхиляє, оскільки відповідач не надав доказів про інші можливі джерела надходження коштів, зважаючи на те, що карткові рахунки належить саме йому, як і не надав суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були ним отримані.

Тому у суду відсутні підстави для сумніву, що для ОСОБА_1 не було перераховано визначену умовами договору суму кредитних коштів, що підтверджується наведеними доказами та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Таким чином, встановивши факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитних договорів, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаних договорів та у строки визначені сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, заборгованості.

Щодо розміру заборгованості за договором позики, то суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодекс не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Як вбачається із договору позики №3236307718-32431 від 04.01.2021 кредит надавався в сумі 2000 грн, строк кредитування 14 днів.

Разом зі тим, із розрахунку заборгованості вбачається, що позикодавцем нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування.

Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.

У зв`язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.

Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року в справі № 336/6542/21 то, суд вважає, що позивач мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування.

А тому, за договором №3236307718-32431 від 04.01.2021 мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого - 14 днів до 18.01.2021 на суму 546 грн, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов`язок погасити 2000 грн за тілом кредиту та 546 грн процентів, разом - 2546 грн.

Як вбачається із договору позики №0976708921/1 від 07.02.2021 кредит надавався в сумі 2000 грн, строк кредитування 5 днів.

Суд вважає, що позивач мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого договором - 5 днів на суму 175 грн, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов`язок погасити 2000 грн за тілом кредиту та 175 грн процентів, разом - 2175 грн.

Таким чином, нараховані відсотки за користування кредитами поза межами строку кредитування, з огляду на наведену вище практику Верховного Суду, стягненню не підлягають.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості в загальному розмірі 4721 грн, а саме:

за кредитним договором № 3236307718-32431 від 04.01.2021 та №0976708921/1 від 07.02.2021 в сумі 2546 грн, що складається з 2000 грн за тілом кредиту та 546 грн проценті;

за кредитним договором №0976708921/1 від 07.02.2021 в сумі 2175 грн, що складається з 2000 грн за тілом кредиту та 175 грн процентів.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановлено судом, право вимоги по вищевказаних договорах позики на підставі договорів факторингу перейшло до позивача, що підтверджується змістом договорів, актами приймання передачі та реєстрами кредиторів, які досліджені судом.

Посилання відповідача на відсутність доказів оплати за договорами факторингу суд не бере до уваги, оскільки право вимог по заборгованості відповідача перейшло до позивача на підставі наданих договорів факторингу. Відповідні акти та реєстри долучені до позовної заяви.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості за договорами позики, то з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4721 грн, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги із Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» від 02.07.2024 №02-07/24, витягом з акту №21 наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №02-07/24 від 02.07.2024, вартість правової допомоги відносно божника ОСОБА_1 становить 16000 грн.

Позов заявлено з ціною 42800,95 грн, а підлягає задоволенню на суму 4721 грн, що складає 11,03% (4721 х 100 : 42800,95). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 267,19 грн судового збору (2422,40 х 11,03 %) та витрат на правничу допомогу в сумі 1764,80 грн (16000*11,03%).

На підставі ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором:

-№ 3236307718-32431 від 04.01.2021 та №0976708921/1 від 07.02.2021 в сумі 2546 грн, що складається з 2000 грн за тілом кредиту та 546 грн процентів;

- №0976708921/1 від 07.02.2021 в сумі 2175 грн, що складається з 2000 грн за тілом кредиту та 175 грн процентів, а всього 4721 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені судові витрати в сумі 267,19 грн. сплаченого судового збору та 1764,80 грн на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс521, поштовий індекс 03150.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько