Ухвала суду № 140630641, 18.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/50686/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 , який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Савинці Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 62026000000000777 від 04.08.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст клопотання.

1.1. Слідчий відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернулася з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням альтернативної застави у розмірі 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 200 000 грн.

1.2. В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції, підозрюється у пособництві на викрадення військовослужбовцем іншого військового майна, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України). За версією обвинувачення, саме ОСОБА_5 06.08.2026 звів свідка ОСОБА_7 із постачальниками безпілотних літальних апаратів виробника «Генерал Черешня», викрадених невстановленими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , та надалі брав участь у координації збуту: особисто провів зустріч 06.08.2026 біля ресторану «KFC» у м. Києві, був присутній при першій передачі 18.08.2026, координував передачу одного БПЛА 25.08.2026, а 02.09.2026 разом з ОСОБА_8 у телефонній розмові запропонував наступну партію у 85 одиниць БПЛА загальною вартістю 1 275 000 грн.

1.3. Сторона обвинувачення обґрунтовує клопотання наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та наявністю ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які через особливий статус підозрюваного як чинного працівника правоохоронного органу керівної ланки набувають підвищеної гостроти. Жоден більш м`який запобіжний захід, на переконання обвинувачення, не здатен запобігти цим ризикам, а визначення застави у розмірі, що перевищує стандартні межі, обумовлене виключним випадком у розумінні ч. 5 ст. 182 КПК України.

2. Явка сторін та їхня позиція у судовому засіданні.

2.1. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі.

2.2. Захисник - адвокат ОСОБА_4 - проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що у підозрі відсутні спосіб, час і місце злочинної змови, а сама підозра ґрунтується на невстановлених обставинах. Вказав на відсутність доказів отримання ОСОБА_5 грошових коштів. Звернув увагу на посилання у клопотанні на ч. 2 ст. 369-2 КК України, яка підозрюваному не інкримінується, а також на прочерки на сторінці 11 клопотання у частині кількості збутих ОСОБА_5 безпілотних літальних апаратів та одержаних за це коштів. Вважав заявлені ризики недоведеними: доказів придбання підозрюваним квитків для виїзду за кордон не надано, підозрюваний має постійне місце роботи та стійкі соціальні зв`язки, обшуки у кримінальному провадженні вже проведені, майно вилучено. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що посада заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві сама по собі надає підозрюваному додаткові контакти, які можуть бути використані для перешкоджання провадженню. Розмір запропонованої застави вважав необґрунтованим. Просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати особисте зобов`язання або домашній арешт із покладенням обов`язків, здачею паспорта та забороною спілкування з іншими підозрюваними і свідками; у разі ж обрання застави - визначити її розмір не більше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_5 підозру не визнав, просив застосувати особисте зобов`язання або домашній арешт, зазначив, що готовий надавати показання.

2.4. Прокурор пояснив, що посилання у клопотанні на ч. 2 ст. 369-2 КК України та прочерки у тексті клопотання є технічними помилками, які не впливають на суть повідомленої підозри, оскільки у повідомленні про підозру всі обставини зазначено вірно.

3. Норми права, що підлягають застосуванню.

3.1. Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.2. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

3.3. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. При постановленні ухвали про застосування цього запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

3.4. Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста прожиткових мінімумів.

3.5. Санкція ч. 4 ст. 410 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, тобто інкримінований злочин належить до особливо тяжких у розумінні ч. 6 ст. 12 КК України.

4. Обставини, встановлені слідчим суддею.

4.1. 17.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України.

4.2. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.02.2025 № 310 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві, яку він обіймає до цього часу. Як працівник правоохоронного органу має бронювання від мобілізації.

4.3. За версією сторони обвинувачення, невстановлені військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які перебували за тимчасовим місцем дислокації підрозділів в умовах воєнного стану, у невстановлений час, але не пізніше 06.08.2026, вчинили викрадення 20 одиниць безпілотних літальних апаратів виробника «Генерал Черешня», переданих вказаній військовій частині на праві узуфрукту державного майна, залучивши до своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як пособників, які заздалегідь пообіцяли переховування та подальшу реалізацію викраденого майна.

4.4. 06.08.2026 близько 13 год 10 хв ОСОБА_5 особисто провів зустріч з ОСОБА_7 біля ресторану «KFC» за адресою: м. Київ, вул. Січеславська, буд. 1, з участю двох невстановлених осіб. Із зафіксованої на карті пам`яті Kingston Micro SD 32 GB стенограми розмови вбачається, що ОСОБА_5 особисто ідентифікував товар («Черешня, генерал черешня»), особисто називав ціну одиниці («П`ятнадцять»), а також обговорював схему постачання, безготівкові розрахунки з фонду та комісію обмінних пунктів у розмірі 4 %. Під час зустрічі обговорювалися також потенційні обсяги поставок «по двісті, по триста» одиниць за один раз.

4.5. 14.08.2026 ОСОБА_5 під час телефонної розмови через месенджер «WhatsApp» із ОСОБА_7 підтвердив готовність до постачання 20 безпілотних літальних апаратів та остаточно погодив загальну вартість партії у сумі 300 000 грн.

4.6. 18.08.2026 близько 16 год 10 хв ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 біля Центрального автовокзалу на вул. Симона Петлюри у м. Києві та прослідував із ним до будинку № 1/69 на вул. Мокра у м. Києві, де їх очікував ОСОБА_8 на автомобілі «SKODA SUPERB». ОСОБА_5 і ОСОБА_8 здійснили перевантаження 19 БПЛА до автомобіля «Chevrolet Orlando», яким користувався ОСОБА_7 , та одержали 300 000 грн.

4.7. 25.08.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зустрілися з ОСОБА_7 біля ресторану «ChinaMa» у м. Києві, де, після від`їзду ОСОБА_5 , ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 не поставлений раніше БПЛА із серійним номером НОМЕР_2.

4.8. 02.09.2026 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 у телефонній розмові з ОСОБА_7 запропонували наступну партію у 85 одиниць БПЛА загальною вартістю 1 275 000 грн.

4.9. 07.09.2026 та 17.09.2026 передачу чергових партій здійснювали ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (без безпосередньої участі ОСОБА_5 у цих двох епізодах) - 18 БПЛА за 275 000 грн і 36 БПЛА за 540 000 грн відповідно. 17.09.2026 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

4.10. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними сукупністю доказів: наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.02.2025 № 310 о/с про призначення ОСОБА_5 на посаду; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами огляду та добровільної видачі; протоколами огляду та вручення грошових коштів; рапортами; листами Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України від 02.09.2026 № 220/74/2693 та від 10.09.2026 № 220/74/2815; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 17.09.2026; стенограмою запису зустрічі 06.08.2026 біля ресторану «KFC» та іншими доказами в їх сукупності.

5. Мотиви слідчого судді.

5.1. Щодо характеру та зухвалості інкримінованого діяння. Слідчий суддя не може залишити поза увагою виняткові обставини, за яких вчинене інкриміноване кримінальне правопорушення. Україна п`ятий рік перебуває у стані відкритої збройної агресії з боку Російської Федерації. Предметом інкримінованого посягання є не абстрактне державне майно, а безпілотні літальні апарати «Генерал Черешня», придбані за кошти державного бюджету і передані у військову частину НОМЕР_1 для виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії. Зухвалість інкримінованого діяння у справі ОСОБА_5 набуває особливого виміру з огляду на його статус чинного працівника органів Національної поліції України керівної ланки. Обіймаючи посаду заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції, ОСОБА_5 був зобов`язаний забезпечувати охорону прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Замість виконання цього обов`язку підозрюваний, за версією обвинувачення, використав своє службове становище, професійні навички та зв`язки для організації каналу збуту викраденого військового майна, призначеного для оборони держави. Маючи бронювання від мобілізації саме як працівник правоохоронного органу, він використав цей привілей не для служби державі, а для особистого збагачення за рахунок засобів ураження ворога.

5.2. Щодо обґрунтованості підозри. Слідчий суддя на цій стадії провадження не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, і не оцінює докази з точки зору їх достатності для визнання особи винною. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення». Особливе значення для обґрунтованості підозри має стенограма запису зустрічі 06.08.2026 біля ресторану «KFC», із якої вбачається, що саме ОСОБА_5 особисто визначав походження товару, особисто називав вартість одиниці, обговорював схему постачання, безготівкові розрахунки та комісію обмінних пунктів. Таким чином, роль підозрюваного у злочинній схемі не обмежувалася пасивним переховуванням чи реалізацією викраденого - ОСОБА_5 виступав фактичним координатором каналу збуту, який особисто вступав у переговори, встановлював умови угоди та визначав послідовність дій інших учасників групи. Виявлення в межах контрольованої закупівлі за участю саме тих грошових коштів, що були вручені ОСОБА_7 , у поєднанні з матеріалами НСРД та показаннями свідка свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України.

5.3. Щодо доводів сторони захисту про недоліки клопотання. На твердження захисника про помилкове посилання у клопотанні на ч. 2 ст. 369-2 КК України та прочерки на сторінці 11 клопотання у частині кількості збутих БПЛА і одержаних за це коштів слідчий суддя зазначає, що прокурор у судовому засіданні визнав ці обставини технічними помилками та пояснив, що в самому повідомленні про підозру від 17.09.2026 правова кваліфікація (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України) та обсяг інкримінованої діяльності зазначені вірно. За таких обставин наведені стороною захисту технічні недоліки клопотання не впливають на суть повідомленої підозри і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Доводи сторони захисту про відсутність у підозрі конкретизації способу, часу і місця змови та про відсутність доказів отримання коштів саме ОСОБА_5 стосуються оцінки доказів з точки зору їх достатності для визнання особи винною і підлягають перевірці судом під час розгляду провадження по суті, а не на стадії обрання запобіжного заходу, де застосовується стандарт обґрунтованої підозри.

5.4. Щодо ролі підозрюваного та оцінки ризиків. За наявними на цій стадії провадження доказами (стенограма зустрічі 06.08.2026, протоколи допиту свідка ОСОБА_7 , протоколи огляду та вручення грошових коштів від 17.08.2026, матеріали НСРД від 19.08.2026 та 24.08.2026) роль ОСОБА_5 полягала у виконанні функції фактичного координатора каналу збуту: саме він 06.08.2026 звів покупця з невстановленими постачальниками, провів ключову зустріч і обговорював умови постачання, брав участь у перших двох передачах (18.08.2026 та 25.08.2026) і координував подальшу діяльність дистанційно (телефонна розмова 02.09.2026 про 85 БПЛА). Через особливий статус підозрюваного як чинного працівника поліції керівної ланки встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, набувають підвищеної гостроти, оцінку яких наведено нижче.

5.5. Ризик переховування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується суворістю можливого покарання (позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років), що за практикою Європейського суду з прав людини (справа «Ілійков проти Болгарії») є суттєвим чинником при оцінці ризиків. Додатково цей ризик посилюється наявністю у ОСОБА_5 бронювання від мобілізації як працівника правоохоронного органу, що надає йому свободу пересування територією України, а також професійними знаннями про тактику розшуку, набутими за час служби в кримінальній поліції. З огляду на триваюче повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, держава не має змоги належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій, що актуалізує цей ризик. Аргумент сторони захисту про те, що доказів придбання квитків для виїзду не надано, не спростовує цього ризику, оскільки відсутність зафіксованих приготувань до виїзду на цей час не свідчить про неможливість таких дій у майбутньому у разі перебування підозрюваного на волі.

5.6. Ризик знищення, приховування чи спотворення доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що на цей час не встановлено військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які безпосередньо здійснили викрадення; не виявлено грошових коштів, одержаних за перші партії БПЛА; спосіб вчинення злочину (застосування засобів конспірації, використання месенджерів «WhatsApp» та «Signal», зміна місць зустрічей, обговорення способів безготівкових розрахунків через обмінні пункти для уникнення фінансового моніторингу) вказує на здатність підозрюваного до вжиття заходів, спрямованих на приховування слідів злочину. Як представник кримінальної поліції ОСОБА_5 має професійні навички у роботі з речовими доказами, що об`єктивно збільшує його здатність до знищення або спотворення слідів злочину. Аргумент сторони захисту про те, що обшуки у провадженні вже проведені, а майно вилучено, частково підтверджений, однак не усуває цього ризику повністю: збір доказів у провадженні триває, не всі співучасники встановлені, не всі грошові кошти виявлені.

5.7. Ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) є найгострішим у справі ОСОБА_5 . Ключовими свідками у провадженні є військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 та потенційно інші правоохоронці. Обіймаючи керівну посаду в кримінальній поліції, підозрюваний має службовий авторитет і професійні зв`язки з колегами в інших правоохоронних органах. Спосіб вчинення інкримінованого злочину, зокрема особисте визначення підозрюваним моделі поведінки ОСОБА_7 , активне вибудовування довірчих відносин, координація каналів зв`язку, свідчить про реальну, а не гіпотетичну схильність до впливу на учасників провадження. На аргумент сторони захисту про те, що сама по собі посада не доводить наявності додаткових контактів, слідчий суддя зазначає: йдеться не про формальну належність до правоохоронної системи, а про задокументовану матеріалами НСРД готовність підозрюваного до координованих дій у разі загрози кримінального переслідування, що випливає із самого способу вчинення злочину.

5.8. Ризик продовження злочинної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя вважає доведеним з таких мотивів. По-перше, інкримінована діяльність мала не одиничний, а систематичний характер: за менш ніж один місяць учасниками групи, до якої входив підозрюваний, збуто 74 одиниці БПЛА у чотири прийоми (18.08.2026, 25.08.2026, 07.09.2026, 17.09.2026) на загальну суму понад 1 100 000 грн, при цьому обсяги партій не зменшувалися, а зростали. По-друге, роль ОСОБА_5 у цій діяльності, за версією обвинувачення, була роллю фактичного координатора каналу збуту: саме він 06.08.2026 звів покупця з невстановленими постачальниками, особисто визначав походження товару, ціну та розмір першої партії, обговорював схему безготівкових розрахунків та комісію обмінних пунктів у розмірі 4 %. Така роль за своєю природою не потребує постійної фізичної участі у кожній передачі, а реалізується переважно через дистанційну координацію дій інших учасників. По-третє, наявні прямі докази наміру продовжувати діяльність і після перших виконаних епізодів: 02.09.2026 (після двох перших угод) підозрюваний разом з ОСОБА_8 запропонував наступну партію у 85 одиниць БПЛА загальною вартістю 1 275 000 грн. По-четверте, інфраструктура збуту залишається незмінною і доступною підозрюваному у разі звільнення: не встановлено військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , не встановлено двох невстановлених осіб, з якими підозрюваний особисто провів зустріч 06.08.2026 і які виступали безпосередніми постачальниками БПЛА, не встановлено обмінного пункту, що забезпечував виведення коштів з безготівкового обороту. Персональні контакти з цими особами відомі саме підозрюваному, який їх зводив між собою. З огляду на триваючу збройну агресію проти України цей ризик набуває особливого значення: продовження такої діяльності означало б продовження виведення з обороту засобів ураження, необхідних Збройним Силам України для відсічі ворога.

5.9. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за встановлених обставин охоплюється ризиками за п.п. 2, 3, 5 і додаткового доказування не потребує.

5.10. Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів. Слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого злочину (особлива тяжкість, посягання на військове майно, вчинення в умовах воєнного стану, вчинення діяння працівником правоохоронного органу керівної ланки) та доходить висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен усунути встановлені ризики. Особисте зобов`язання, про яке просили сторона захисту і підозрюваний, не забезпечить належної поведінки підозрюваного через відсутність реального контролю та з огляду на професійні можливості підозрюваного як працівника кримінальної поліції. Домашній арешт, навіть цілодобовий, не усуне ризиків спілкування з невстановленими співучасниками через засоби мобільного та інтернет-зв`язку, у тому числі неможливих до відстеження гласними чи негласними засобами контролю. Заяв від осіб про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки до сторони обвинувачення не надійшло. Наявність у підозрюваного місця роботи та соціальних зв`язків, на що посилалася сторона захисту, слідчим суддею враховується, однак у поєднанні з іншими обставинами (особливо тяжкий злочин, посада в правоохоронному органі, зафіксована роль координатора) не є достатньою для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

5.11. Щодо розміру застави. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлює межі застави для особливо тяжких злочинів у розмірі від вісімдесяти до трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Частина 5 ст. 182 КПК України передбачає, що у виключних випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста прожиткових мінімумів. Слідчий суддя вбачає у цій справі саме такий виключний випадок, що обґрунтовується: особливим статусом підозрюваного як чинного працівника поліції керівної ланки; роллю підозрюваного як фактичного координатора каналу збуту; обсягом коштів, що перебували у фактичному розпорядженні учасників групи (понад 1 100 000 грн за задокументовані епізоди); використанням підозрюваним бронювання від мобілізації не для служби державі, а для особистого збагачення за рахунок засобів ураження ворога; активною роллю підозрюваного у НСРД-зафіксованих переговорах. Пропозицію сторони захисту визначити заставу у розмірі не більше 80 прожиткових мінімумів слідчий суддя відхиляє як таку, що не відповідає п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України (80 ПМ є нижньою межею для особливо тяжких злочинів) і не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з огляду на наведені вище обставини. Слідчий суддя визначає заставу у розмірі 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 198 080 грн.

5.12. Строк тримання під вартою визначається у 60 днів з урахуванням часу повідомлення про підозру (17.09.2026) та обсягу процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні, тобто до 15.11.2026 включно.

5.13. На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України слідчий суддя обмежується складанням та оголошенням вступної та резолютивної частин ухвали. Повний текст ухвали буде складено та оголошено відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026000000000777 від 04.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту фактичного затримання підозрюваного - з 17.09.2026, тобто до 16.11.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої встановити в межах 360 (трьохсот шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 198 080 (один мільйон сто дев`яносто вісім тисяч вісімдесят) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 62026000000000777 від 04.08.2026;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.11.2026 включно.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за … (П.І.П., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23.09.2026 о 08:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_10