Ухвала суду № 140630613, 03.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/42243/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ (Самар) Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, працюючого заступником начальника Хмельницької обласної військової адміністрації, з 3 вищими освітами, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 42026000000000105 від 23.01.2026 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

У С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст клопотання.

1.1. Прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб з альтернативою внесення застави у розмірі 15 024 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень.

1.2. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. На думку сторони обвинувачення, матеріали кримінального провадження містять докази, що підтверджують обґрунтованість підозри, а також свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

1.3. Прокурор вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти зазначеним ризикам з огляду на характер інкримінованого діяння, тяжкість передбаченого санкцією покарання, посаду підозрюваного та широке коло його знайомств серед працівників правоохоронних органів.

2. Заперечення.

2.1. Захисниками підозрюваного - адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - подано заперечення на клопотання, в яких наведено такі доводи:

2.1.1. Підозра не є вмотивованою та достатньо обґрунтованою в розумінні ст. 177 КПК України: на думку сторони захисту, ОСОБА_7 як заступник голови Хмельницької обласної військової адміністрації не є суб`єктом, який безпосередньо впливає на освоєння ДП «Хмельницький облавтодор» коштів за договором від 26.06.2024, укладеним ДУ «Служба місцевих доріг Хмельниччини» з виконавцем, а абстрактне «неперешкоджання» не утворює дії чи бездіяльності в розумінні диспозиції ч. 3 ст. 368 КК України. У цій частині захисник посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.10.2022 у справі № 695/2947/19 (провадження № 51-2997 км 21).

2.1.2. Ризики, зазначені у клопотанні, викладені абстрактно, без прив`язки до конкретних обставин та стадії досудового розслідування; значна частина слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій (зокрема, аудіо-, відеоконтроль особи, контроль за вчиненням злочину) вже проведена і зафіксована у протоколах, другого співучасника - ОСОБА_8 - затримано, що об`єктивно знижує можливість реалізації ризиків знищення доказів та впливу на хід розслідування.

2.1.3. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки: одружений, на утриманні - двоє малолітніх дітей, 2017 р.н., та 2020 р.н.; матір підозрюваного перебуває у післяопераційному стані у зв`язку з онкологічним захворюванням та потребує стороннього догляду; батько - інвалід війни ІІ групи, пенсіонер; підозрюваний має бездоганну репутацію, нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», подяками військових частин та громадських організацій, має позитивну службову характеристику.

2.1.4. Запропонований прокурором розмір застави - 50 000 000 грн - є завідомо непомірним у розумінні ч. 4 ст. 182 КПК України, у 188 разів перевищує верхню межу, встановлену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину, та фактично перетворює заставу на безальтернативне ув`язнення, що суперечить правовим позиціям Європейського суду з прав людини та Рішенню Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026.

2.2. Крім того, захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_6 - подано скаргу у порядку статті 206 КПК України про незаконність затримання ОСОБА_7 01.08.2026 о 08 год 16 хв прокурором ОСОБА_4 у порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, яка розглядається одночасно з клопотанням прокурора.

3. Явка сторін у судовому засіданні.

3.1. Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити.

3.2. Захисники та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, просили у його задоволенні відмовити, а скаргу про незаконне затримання - задовольнити.

4. Норми права, що підлягають застосуванню.

4.1. Відповідно до частини другої статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

4.2. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.3. Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

4.4. Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого діяння, міцність соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди та інші обставини, визначені цією нормою.

4.5. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

4.6. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках - у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму (абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК України, визнаний конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026).

4.7. Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою або обмежена у свободі з порушенням вимог Конституції України, зобов`язаний вжити заходів до забезпечення її негайного звільнення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, якщо безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила кримінальне правопорушення.

5. Обставини, встановлені слідчим суддею.

5.1. Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000105 від 23.01.2026 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

5.2. Відповідно до змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації та будучи відповідальним за реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства, та ОСОБА_8 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора ДУ «Служба місцевих доріг Хмельниччини», діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з травня по липень 2026 року одержали від директора ДП «Хмельницький облавтодор» ОСОБА_9 неправомірну вигоду на загальну суму 1 100 000 грн, у тому числі 350 000 грн - 21.06.2026, 400 000 грн - 30.06.2026, 345 000 грн - 31.07.2026, у вигляді «відкату» з коштів за виконання договору від 26.06.2024, пов`язаних з експлуатаційним утриманням автомобільних доріг загального користування місцевого значення Хмельницької області, за неперешкоджання в освоєнні бюджетних коштів.

5.3. 01.08.2026 о 08 год 16 хв у с. Поляниця Івано-Франківської області прокурором ОСОБА_4 у порядку ч. 3 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_7 .

5.4. 01.08.2026 слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

5.5. ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює заступником начальника Хмельницької обласної військової адміністрації, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»; його матір перебуває у післяопераційному стані у зв`язку з онкологічним захворюванням, батько є інвалідом війни ІІ групи.

6. Мотиви слідчого судді.

Щодо обґрунтованості підозри.

6.1. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»). На цій стадії від сторони обвинувачення не вимагається доведення вини підозрюваного поза розумним сумнівом; достатньо надання такого масиву фактичних даних, який був би сумісний із висновком про причетність особи до вчинення інкримінованого правопорушення.

6.2. На підтвердження обґрунтованості підозри прокурором надано, зокрема:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42026000000000105 від 23.01.2026;

- заяву ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення, в якій він повідомив, що на його адресу ОСОБА_9 було висунуте прохання передати як позику грошові кошти з метою подальшої передачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як неправомірної вигоди за неперешкоджання в освоєнні бюджетних коштів;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 06.07.2026 та 20.07.2026, в яких він детально виклав обставини та хронологію переговорів з ОСОБА_9 щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також обставини передач грошових коштів 10.06.2026, 30.06.2026 та 31.07.2026 у рамках контролю за вчиненням злочину;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_8 від 30.06.2026 (на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_11 № 01-45/824/17059/2026 від 27.05.2026), яким зафіксовано зустріч 21.06.2026 у будиночку для відпочинку № 7 ресторанно-готельного комплексу «Лелека» (Вінницьке шосе, Східний під`їзд до м. Хмельницький, 1,5 км) за участю ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У змісті зафіксованої розмови ОСОБА_7 особисто обговорює суми коштів, що мають бути передані як неправомірна вигода («Двадцять мільйонів ви отримали в цьому році, двадцять мільйонів ви напрацювали і двадцять мільйонів щас напрацюєте ще - шістдесят», «Ну це так, плюс-мінус якихось десять відсотків для вас», «Зі ста?»); у його присутності ОСОБА_9 зі словами «З тими сумками... ОСОБА_15, триста п`ятдесят! Шефу можеж віддати, зразу» передає ОСОБА_8 паперовий пакет з грошовими коштами в сумі 350 000 грн; при подальшому обговоренні контактів із представниками правоохоронних органів та заходів з «неперешкоджання» ОСОБА_7 зазначає: «З ОСОБА_16 кожен тиждень на зв`язку», «Постійно на раді оборони працюємо», « ОСОБА_12 , я маю інформацію»;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту від 01.07.2026 (реєстр. № 9/2-2972т), яким зафіксовано вручення ОСОБА_10 400 000 грн у вигляді заздалегідь ідентифікованих коштів для подальшої передачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також безпосередню передачу ОСОБА_10 вказаних коштів ОСОБА_8 30.06.2026 о 20 год 37 хв у будиночку № 7 РГК «Лелека»;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_8 від 03.07.2026 (реєстр. № 9/2-2973т, на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_13 № 01-45/824/17059/2026 від 05.06.2026), в якому зафіксовано зміст розмови між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у момент передачі неправомірної вигоди в сумі 400 000 грн, у тому числі слова ОСОБА_10 : «Нада, тут чотириста, по записці!!!» та відповідь ОСОБА_9 : «Добре. Ти розумна людина і всьо знаєш», а також слова ОСОБА_9 при виході ОСОБА_8 з пакетом: «Розберетесь собі, там собі вдома розберетесь»;

- протоколи огляду, вручення та ідентифікації грошових коштів із серійними номерами купюр;

- інші матеріали досудового розслідування.

6.3. Оцінивши в сукупності вказані матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування підозра є обґрунтованою в розумінні ст. 177 КПК України та практики ЄСПЛ: наявні фактичні дані, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність ОСОБА_7 до одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою з ОСОБА_8 .

6.4. Доводи сторони захисту про недоведеність обґрунтованої підозри з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.10.2022 у справі № 695/2947/19 (щодо необхідності використання службовою особою саме наданих їй повноважень), слідчий суддя відхиляє з огляду на те, що зміст зафіксованих розмов за безпосередньою участю ОСОБА_7 свідчить про обговорення конкретних сум «відкату» з коштів за договором експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення Хмельницької області та про домовленість із представниками правоохоронних органів щодо «неперешкоджання» в освоєнні бюджетних коштів, що охоплюється повноваженнями ОСОБА_7 як заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації, відповідального за реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства (п. 2.4 Розподілу обов`язків, затвердженого розпорядженням начальника Хмельницької ОВА від 03.07.2025 № 820/2025-р). Остаточна кваліфікація дій підозрюваного та перевірка допустимості доказів здійснюються судом під час судового розгляду провадження по суті і не входять до предмета розгляду слідчого судді.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

6.5. Оцінюючи ризики, заявлені прокурором, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ тяжкість інкримінованого злочину сама по собі не може виправдовувати застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; ризики мають оцінюватися індивідуально з урахуванням стадії досудового розслідування, обсягу вже проведених процесуальних дій та тих, що залишилися.

6.6. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Підозрюваний обіймає посаду в системі управління виконавчої влади, має паспорт для виїзду за кордон, доступ до значних фінансових ресурсів, обґрунтовано усвідомлює характер і тяжкість загрожуючого покарання (позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна). Поєднання тяжкості покарання, посади, пов`язаної з контактами на вищому рівні, та фінансових можливостей свідчить про реальність, а не абстрактний характер цього ризику. Факт міцних соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання не нівелює вказаний ризик, однак є вагомою обставиною, яка підлягає врахуванню при визначенні характеру і розміру застави.

6.7. Щодо ризиків знищення, приховання або спотворення речей чи документів та незаконного впливу на свідків (п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Основний масив негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль осіб, контроль за вчиненням злочину) станом на час розгляду клопотання завершений, відповідні протоколи складено, матеріальні носії інформації долучено до матеріалів кримінального провадження; співучасник - ОСОБА_8 - затриманий, що об`єктивно знижує можливість погоджених дій співучасників. Разом з тим досудове розслідування не завершено, встановлюються всі обставини вчинення правопорушення, зокрема коло осіб, які можуть бути свідками, не є повністю визначеним. Підозрюваний ОСОБА_7 у зв`язку з обійманою посадою має значну кількість соціальних та службових зв`язків, у тому числі із представниками правоохоронних органів, що прямо випливає зі змісту зафіксованих розмов. За цих обставин ризик незаконного впливу на свідків та приховання документів, які перебувають поза межами матеріалів, вже залучених до провадження, є реальним, хоча й помірним з огляду на обсяг виконаних процесуальних дій.

6.8. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження розпочатого (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Інкримінована схема, за версією сторони обвинувачення, носила триваючий характер і була пов`язана з виконанням довгострокового договору з ДП «Хмельницький облавтодор» (до 31.01.2027). У той же час перебування ОСОБА_7 у статусі підозрюваного та затримання ОСОБА_8 об`єктивно унеможливлюють продовження зазначеної схеми у попередньому вигляді. Відтак цей ризик слідчий суддя оцінює як наявний, однак такий, що на даній стадії може бути знижений шляхом застосування додаткових обов`язків, зокрема носіння електронного засобу контролю та заборони спілкування зі свідками.

6.9. Таким чином, ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за наявних матеріалів справи є доведеними; ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищення речей чи документів), з огляду на стадію досудового розслідування та завершеність основного масиву НСРД, слідчий суддя оцінює як знижений, однак не виключений.

Щодо достатності більш м`яких запобіжних заходів.

6.10. Враховуючи характер і тяжкість інкримінованого діяння, посаду підозрюваного, спосіб і тривалість інкримінованої схеми, слідчий суддя доходить висновку, що такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання, особиста порука чи домашній арешт, самі по собі не здатні ефективно запобігти встановленим ризикам, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

6.11. Разом з тим з огляду на принцип in dubio pro libertate, закріплений, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 25.06.2019 № 7-р/2019 та від 18.07.2024 № 8-р(ІІ)/2024, а також принцип альтернативності застави триманню під вартою, викладений у Рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026, слідчий суддя вважає, що обрання тримання під вартою без одночасного визначення адекватного та реального розміру застави не відповідатиме критеріям мінімального втручання у право на свободу та особисту недоторканність.

Щодо розміру застави.

6.11. Запропонований прокурором розмір застави - 50 000 000 грн (15 024 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб) - у 188 разів перевищує верхню межу, встановлену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 та усталеною практикою ЄСПЛ (рішення у справах «Mangouras v. Spain», «Istomina v. Ukraine», «Plachkov v. Ukraine») розмір застави у виключних випадках, що перевищує встановлені КПК України межі, повинен бути мотивованим з посиланням на обставини, що свідчать про фінансову спроможність підозрюваного, його реальні доходи, активи та зв`язки, і не може перетворюватись на завуальовану форму тримання під вартою.

6.12. Клопотання прокурора не містить відомостей про реальний майновий стан ОСОБА_7 , обсяг належних йому активів, доходів, зобов`язань, що свідчили б про об`єктивну спроможність внесення застави у розмірі 50 000 000 грн; обґрунтування такого розміру по суті зводиться лише до посилання на розмір отриманої неправомірної вигоди (1 100 000 грн), що, згідно з прямою вказівкою ЄСПЛ у рішенні «Istomina v. Ukraine», не є достатньою підставою для визначення непомірного розміру застави.

6.13. Слідчий суддя враховує, що підозрюваний обіймає посаду заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації, а інкримінована неправомірна вигода становить 1 100 000 грн, що значно перевищує суму в межах звичайного запобіжного ефекту; за таких обставин застава в межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (до 80 ПМПО), не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Слідчий суддя вважає, що виключним випадком у розумінні абзацу п`ятого частини п`ятої статті 182 КПК України за встановлених обставин є визначення розміру застави, що перевищує встановлені межі, але є об`єктивно досяжним і таким, що зберігає реальну альтернативність триманню під вартою.

6.14. Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого діяння, посаду підозрюваного, його сімейний стан (наявність на утриманні двох малолітніх дітей, батьків-пенсіонерів, у тому числі матері, яка перебуває у післяопераційному стані у зв`язку з онкологічним захворюванням, та батька - інваліда війни ІІ групи), міцні соціальні зв`язки, відсутність судимостей, позитивну характеристику та нагороди за участь в обороні держави, слідчий суддя визначає розмір застави в межах 1 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 992 000 грн.

6.15. Такий розмір, з одного боку, достатньо гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є відчутним стримувальним фактором з огляду на суму інкримінованої неправомірної вигоди і посаду підозрюваного, а з іншого - не є завідомо непомірним та зберігає реальну альтернативність триманню під вартою в розумінні частини четвертої статті 182 КПК України, Рішення КСУ від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 та практики ЄСПЛ.

6.16. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, у тому числі обов`язок носіння електронного засобу контролю, що дасть можливість органам досудового розслідування здійснювати ефективний контроль за дотриманням обмежень.

6.17. На підставі викладеного клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

7. Щодо скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 у порядку статті 206 КПК України.

7.1. Захисником підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 - подано скаргу у порядку статті 206 КПК України, в якій поставлено питання про незаконність затримання ОСОБА_7 01.08.2026 о 08 год 16 хв прокурором ОСОБА_4 у порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, з такими доводами:

7.1.1. З моменту останньої події, зазначеної у повідомленні про підозру (31.07.2026, передача неправомірної вигоди в сумі 345 000 грн), і до моменту затримання (01.08.2026 о 08 год. 16 хв.) минуло близько 20 годин, що не відповідає ознаці «безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення», передбаченій пунктом 2 частини першої статті 208 КПК України.

7.1.2. Місце затримання - с. Поляниця Івано-Франківської області, апарт-готель «Glacier» - віддалене від місця інкримінованих подій (м. Хмельницький) на понад 300 км; безперервного переслідування підозрюваного «по гарячих слідах» не було.

7.1.3. Безпосереднього очевидця вчинення злочину за місцем і часом затримання не було; за змістом повідомлення про підозру кошти в усіх епізодах передавалися ОСОБА_8 , а стосовно епізоду 31.07.2026 присутність ОСОБА_7 взагалі не фіксувалась.

7.1.4. Сукупності «очевидних ознак» у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України не встановлено: серійні номери банкнот на загальну суму 4 200 грн, виявлених під час особистого обшуку ОСОБА_7 при затриманні, не збігаються із заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами, зафіксованими протоколами огляду та вручення у рамках контролю за вчиненням злочину.

7.1.5. У протоколі затримання відтворено лише текст п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України без викладу конкретних обставин, що свідчать про наявність його підстав; скаржник посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) від 06.10.2016, заява № 30198/11.

7.2. На підтвердження законності затримання прокурором надано протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 01.08.2026, складений прокурором ОСОБА_4 із дотриманням вимог статей 208, 209 КПК України, у якому зазначено час, місце, фактичні підстави затримання з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, обставини вилучення грошових коштів у ході особистого обшуку; підозрюваному роз`яснено процесуальні права, забезпечено участь захисника з моменту затримання, що підтверджується підписами підозрюваного та захисника у протоколі без зауважень.

7.3. Оцінивши доводи сторони захисту та зміст протоколу затримання, слідчий суддя виходить з такого.

7.4. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», «Strogan v. Ukraine») будь-яке позбавлення свободи повинно ґрунтуватися на законі та бути вільним від свавілля; обставини, які свідчать про підстави затримання, мають бути належним чином задокументовані.

7.5. За змістом п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України затримання особи без ухвали слідчого судді є можливим, якщо безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила кримінальне правопорушення. Застосування цієї підстави вимагає кумулятивної наявності двох критеріїв - темпорального (безпосередньо, щойно) та доказового (очевидець або сукупність очевидних ознак).

7.6. У цьому кримінальному провадженні, виходячи зі змісту повідомлення про підозру та матеріалів, наданих прокурором, інкриміноване ОСОБА_7 триваюче діяння - одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб - за версією сторони обвинувачення, має завершений характер щодо останнього епізоду 31.07.2026, при цьому за змістом фабули підозри кошти в цьому епізоді передавалися ОСОБА_10 безпосередньо ОСОБА_8 , а не ОСОБА_7 . Задокументовані у протоколі затримання кошти в сумі 4 200 грн, виявлені при особистому обшуку ОСОБА_7 , за своїми серійними номерами не збігаються із заздалегідь ідентифікованими коштами, вручення яких зафіксовано протоколами огляду та вручення.

7.7. Разом з тим слідчий суддя враховує, що процедура ст. 206 КПК України має на меті негайний судовий контроль за позбавленням свободи поза межами судового рішення щодо застосування запобіжного заходу. Станом на час розгляду цієї скарги ОСОБА_7 у встановлений ч. 2 ст. 211 КПК України строк (не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання) доставлений до слідчого судді з клопотанням прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке розглядається одночасно з цією скаргою. Отже, подальше позбавлення свободи ОСОБА_7 з моменту ухвалення рішення у цьому провадженні ґрунтується не на протоколі затримання, а на судовому рішенні, ухваленому у порядку, визначеному главою 18 КПК України, із забезпеченням усіх гарантій справедливої судової процедури, участі захисників і підозрюваного, перевіркою обґрунтованості підозри та оцінкою ризиків.

7.8. Доводи сторони захисту про невідповідність фактичних обставин затримання підставам, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (темпоральному та доказовому критеріям, відсутності збігу серійних номерів вилучених купюр із заздалегідь ідентифікованими коштами), за своїм змістом стосуються допустимості фактичних даних, одержаних у ході затримання, як доказів у кримінальному провадженні. Відповідна оцінка допустимості таких доказів здійснюється судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті в порядку, передбаченому статтями 86-89 КПК України, і не входить до предмета розгляду слідчого судді в межах процедури ст. 206 КПК України.

7.9. За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 206 КПК України, у виді негайного звільнення підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти; оцінка процесуальних дій, вчинених під час затримання, у тому числі їх допустимості як доказів у кримінальному провадженні, залишається відкритою для розгляду судом під час судового розгляду провадження по суті.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України слідчий суддя проголошує вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026000000000105 від 23.01.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання, 01.08.2026, тобто до 29.09.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 1 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 992 000 грн (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2. не відлучатися за межі м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування (поза проведенням процесуальних дій) зі свідками, у тому числі із ОСОБА_10 , з іншим підозрюваним;

5. здати на зберігання до Головного управління ДМС у Хмельницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6. носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за ... (П.І.П., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду), від ... (дата ухвали), по справі № ..., внесені ... (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухали складено та проголошено 10.08.2026 о 16:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_14