Рішення № 140629878, 08.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/17/26

Провадження № 2/401/772/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2026 року через систему "Електронний суд" представник позивача Поляков О.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9666378 від 11 березня 2024 року у розмірі 11 371 грн. 15 коп., судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 11 березня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9666378 в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Макс Кредит" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 850 грн. 00 коп. на умовах, визначених кредитним договором. ТОВ "Макс Кредит" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. 21 жовтня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ "Макс Кредит" відступило ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі. Згідно з Реєстром боржників від 21 жовтня 2024 року до вказаного договору факторингу ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Оскільки свої зобов`язання відповідач перед кредитодавцем не виконав, утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 371 грн. 15 коп., з яких: 3 850 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7 521 грн. 15 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Разом з позовом представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів. (а.с. 2-10, 11-13)

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. (а.с. 88-89)

Ухвалою від 09 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Вказану ухвалу виконано 09 квітня 2026 року. (а.с. 90-92, 97)

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо надання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 9)

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений за місцем реєстрації та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України. На адресу суду повернувся конверт з відміткою працівників пошти "Адресат відсутній" (а.с. 109, 111).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином за місцем реєстрації.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі письмових доказів, поданих позивачем разом із позовом до суду.

Оскільки, сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 березня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9666378, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1). Згідно з п. 1.2 договору, сума кредиту становить 3 500 грн. Строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів із датою повернення кредиту - 06 березня 2025 року (п. 1.3). Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 договору (п. 1.4.1). Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату видачі кредиту - 11 березня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем у сумі 3 500 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.8). (а.с. 14-18)

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 підписав кредитний договір № 00-9666378 від 11 березня 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора "58841" за номером телефону НОМЕР_2 . (а.с. 28)

Згідно з паспортом споживчого кредиту та інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), загальні витрати за кредитом складають 31 472,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 34 972,00 грн. Реальна річна процентна ставка становить 931,66 % річних. (а.с. 24-27)

11 березня 2024 року кредитні кошти в розмірі 3 500,00 грн. перераховані ТОВ "Платежі Онлайн" на картковий рахунок, вказаний відповідачем № НОМЕР_1 через платіжний сервіс "Platon", що підтверджується довідкою № 1289/10 від 30 жовтня 2024 року. (а.с. 29-32)

21 жовтня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ "Макс Кредит" відступило ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі. (а.с. 36-48)

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 21 жовтня 2024 року до № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року, загальна кількість боржників складає 6 187. Загальна сума заборгованості становить 116 613 248 грн. 41 коп. (а.с. 52)

Копією платіжних інструкцій № 13 від 25 жовтня 2024 року, № 14 від 30 жовтня 2024 року, № 15 від 31 жовтня 2024 року, № 16 від 31 жовтня 2024 року, підтверджується перерахування ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" коштів ТОВ "Макс Кредит" за Договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року. (а.с. 53-56)

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9666378 від 11 березня 2024 року в розмірі 11 371 грн. 15 коп. (а.с. 49-51)

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9666378 від 11 березня 2024 року складає 11 371 грн. 15 коп., з яких: 3 850 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7 521 грн. 15 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. (а.с. 57-58, 59)

Із інформації, наданої на запит суду АТ "Універсал Банк" стосовно рахунків ОСОБА_1 , вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . На картковий рахунок № НОМЕР_3 у період з 11 березня 2024 року по 16 березня 2024 року було зарахування коштів у сумі 3 500 грн. 00 коп. Номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 підписав кредитний договір № 00-9666378 від 11 березня 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора "58841" за номером телефону НОМЕР_2 .

Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 кредитного договору № 00-9666378 від 11 березня 2024 року.

Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 00-9666378 від 11 березня 2024 року, що укладений між первісним кредитором ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 .

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд бере до уваги розрахунок позивача.

Виходячи з розрахунку, наданого представником позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором № 00-9666378 від 11 березня 2024 року становить 11 371 грн. 15 коп., з яких: 3 850 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7 521 грн. 15 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Крім того, суд враховує, що відповідачем жодними доказами такий розмір заборгованості не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору до суду не надано.

Згідно із ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов`язок відповідача повернути всю суму кредиту та сплатити відсотки, суд погоджується з доводами позивача і вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9666378 від 11 березня 2024 року в розмірі 11 371 грн. 15 коп., з яких: 3 850 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7 521 грн. 15 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 28 "Правил адвокатської етики", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19 викладено правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката надано: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між АБ "Соломко та партнери" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС"; Протокол погодження вартості послуг від 20 серпня 2025 року; Додаткову угоду № 25770795745 від 20 грудня 2025 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 25 грудня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19 жовтня 2018 року. (а.с. 60-65, 71)

З урахуванням викладених обставин, на підставі поданих позивачем доказів, а також принципів пропорційності та співмірності понесених судових витрат щодо предмета спору, беручи до уваги повне задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги щодо відшкодування відповідачем позивачеві витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 81, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 00-9666378 від 11 березня 2024 року в розмірі 11 371 грн. 15 коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп., а всього: 15 793 (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто три) грн. 55 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 02 липня 1998 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова