Рішення № 140629719, 14.10.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7585/25

2/405/2670/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Шевченко І.М.,

секретар судового засідання Мишевець Т.І.,

розглянувши в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» за допомогою підсистеми «Електронний суд», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 1557295-А від 20.08.2021 в розмірі 43 502 грн із яких: 20 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 23 502 грн - нараховані проценти з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.08.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1557295-А, за умовами якого остання отримала у кредит грошові кошти в сумі 20 000 грн., на строк з 20.08.2021 по 17.09.2021, зі сплатою процентів за акційною процентною ставкою в розмірі 0,796% від суми кредиту за день користування кредитом.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором, між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору від 20.08.2021, кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, до 07.10.2021. Сторони погодили, що в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

17.11.2021 між ТОВ «Фінфорс» та ТОВ «СС ЛОУН» укладено договір факторингу №40071779-129, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості не виконала, загальна сума заборгованості становить 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 23 502,00 грн. - нараховані проценти, відтак, позивач просить стягнути з відповідача по справі на їх користь вказану заборгованість та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 21.01.2026 прийнято позовну заяву до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 22.01.2026, 18.05.2026, 30.07.2026 судом витребовувалися докази від АТ «АКЦЕНТ-БАНК».

30.07.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Усатенка В.Ю., про витребування доказів, а саме оригіналів укладених угод та паспорту кредиту.Ухвалою від 30.07.2026 клопотання задоволено, судом витребувано у позивача: оригінал електронного Кредитного договору «1557295-А» від 20.08.2021 підписаного ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун»; оригінал електронної Угоди до Кредитного договору «1557295-А» від 20.08.2021 підписаного ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун»;

12.08.2026 від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надійшла інформація про рух коштів по рахунку відповідача відкритому в банку.

13.08.2026 представником позивача подано в суд додаткові пояснення у справі, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.09.2026 представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Усатенком В.Ю., подано в суд додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що позивачем визнається заборгованість в розмірі 20 000 грн. тіла кредиту та 4 616,80 грн. процентів за 30 днів користування кредитними коштами, вважає розмір нарахованих позивачем відсотків у розмірі 23 502 грн. такими, що не відповідають умовам зазначеним у паспорті кредиту.

23.09.2026 на виконання ухвали про витребування доказів позивачем надано в суд оригінали електронного договору № 1557295-А від 20.08.2021, оригінал електронної угоди до цього кредитного договору та оригінал електронного паспорту кредиту від 20.08.2021.

12.10.2026 представником відповідача подано в суд клопотання про розгляд справи без їх участі, в якому зазначено, про часткове визнання позовних вимог, а часе в частині стягнення 20 000 грн. тіла кредиту та 4 616,18 грн. процентів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 20.08.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1557295-А, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 20 000,00 грн на умовах визначених в договорі з додатками.

Згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.6.2. строк кредиту з 20.08.2021 р. по 17.09.2021 р. включно.

Згідно п. 2.6.4. За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,796% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 6.4. Кредитного договору - у випадку застосування акційної процентної ставки, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за такою акційною процентною ставкою. Акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору. У випадку оформлення продовження строку користування кредитом (за виключенням автопролонгації), до кредиту в подальшому застосовується стандартна процентна ставка.

Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору - у випадку застосування автопролонгації строку дії Договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом (далі автопролонгація), отриманого за акційною процентною ставкою, Позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації.

При цьому, відповідно до п. 1.17. Договору стандартна процентна ставка складає 1.99% за кожен день користування кредитними коштами.

ТОВ «СС ЛОУН» надало кредит відповідачеві в сумі 20 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .

У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, керуючись умовами Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 20.08.2021 р., кредитний договір було автопролонговано на 20 днів.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах:

5.7.1 Строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно.

5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2.99%.

Відповідно до п. 5.8 Сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього Договору.

У встановлений додатковою угодою на автопролонгацію строк нової узгодженої дати повернення кредиту 07.10.2021 р. відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за Кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі: 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 23 502,00 грн. - нараховані проценти.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, 17.11.2021 р. між ТОВ «СС ЛОУН», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № №40071779-129. Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку №1, є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог (Додаток №1 до договору факторингу) TOB «СС ЛОУН» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором № 1557295-A на загальну суму 43 502,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.

У справі, що розглядається строк дії договору і строк кредитування є відмінним.

Пунктом 2.6.2. Договору визначено строк кредиту з 20.08.2021 по 17.09.2021 включно.

Згідно п. 2.6.3. Договору, запланована дата повернення кредиту 17.09.2021.

Згідно п. 2.6.4. Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.796 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1399,14%. Розрахунок реальної річної процентної ставки наведено у розширеному графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме за період з дати видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту включно.

Відповідно до п.5.1 Договору, позичальник має право продовжити строк користування кредитом. Для продовження строку користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитодавцю нараховані проценти за ту кількість днів, на яку бажає продовжити строк

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі не сплати позичальником заборгованості до закінчення строку дії договору та не продовження строку дії Договору, кредитодавцем застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту; позичальник, який підписує даний договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження строку дії договору з дня запланованої дати повернення кредиту ще на 20 календарних днів; позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту у разі, якщо він не повернув кредит і не продовжив строк користування кредитом до дня закінчення дії строку автопролонгації.

Як убачається з матеріалів справи за кредитним договором № №1557295-А від 20.08.2021, в якому вказано, що строк виконання зобов`язання визначено до 17.09.2021, тобто в межах цього строку позивач мав нараховувати проценти за акційною процентною ставкою 0.796 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Підвищена процентна ставка у розмірі 2,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом передбачена умовами договору для періоду автопролонгації після спливу строку кредитування та пов`язана виключно з невиконанням позичальником обов`язку щодо повернення кредиту у встановлений договором строк.

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 2.6.3 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином нарахування процентів за підвищеною процентною ставкою після 17.09.2021 є неправомірним.

Суд зазначає, що підвищені проценти за користування кредитними коштами в договорі в період автопролонгації визначаються як підвищена процентна ставка, однак очевидним є факт, що її нарахування передбачене у разі не виконання відповідачем умов кредитного договору, а саме не повернення кредитних коштів після 17.09.2021.

В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів, отриманих на підставі кредитного договору №1557295-А від 20.08.2021, а також доказів того, що він вчинив дії, спрямовані на продовження строку користування кредитом, зокрема ініціював таке продовження або погодив зміну строку повернення кредиту, а також беручи до уваги, що проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентів, нарахованих відповідно до умов договору до 17.09.2021, що визнається відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 4 616,80 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1370,78 гривень.

Стосовно клопотання представника відповідача щодо стягнення з позивача на користь відповідача 6 000 грн. витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником відповідача було долучено копію договору № б/н 25 від 17.10.2023 про надання правової допомоги адвокатом Усатенком В.Ю., копію додаткової угоди від 11.10.2026, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 197 від 11.10.2026.

Згідно поданих документів вартість наданих послуг правової допомоги складає 6000 грн.

Ціна позову за змістом позовної заяви становила 43 502 грн.

Задоволено позов на загальну суму боргу 24 616,80 грн.

Отже, різниця між заявленим розміром боргу та фактично стягнутим з відповідача становить 18 885,20 грн.

Належним буде наступний розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача: 18 885,20 (різниця між заявленим розміром боргу та фактично стягнутим з відповідача) х 6000 (розмір послуг правничої допомоги) : 43 502 (ціна позову) = 2 604,73 грн.

З підстав викладеного суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 2 604,73 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є пропорційним розміру задоволених позовних вимог та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором №1557295-А від 20.08.2021 в розмірі 24 616,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» судовий збір у розмірі 1 370,78 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» на користь ОСОБА_1 2 604,73 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, адреса: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, м. Київ, 01042;

-відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко