Рішення № 140628286, 05.10.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1418/24

Провадження №2/944/223/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Швед Н.П.

з участю секретаря Ружицької І.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові цивільну справу в режимі відеоконференції за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з участю третьої особи Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

15.03.2024 ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 з участю третьої особи Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтвом про шлюб його матері. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме, квартира за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . На момент відкриття спадщини позивач не прийняв спадщину, оскільки, перебував за кордоном, та із слів брата ОСОБА_4 , йому стало відомо про наявність нібито складеного на користь ОСОБА_4 заповіту. В грудні 2023 року позивачу стало достовірно відомо про відсутність заповіту. Однак, зважаючи нате, що позивач є військовослужбовцем, та постійно знаходиться у зоні активних бойових дій він звернувся 07.03.2024 до Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини. 07 березня 2024 року нотаріусом було відмовлено у прийнятті заяви, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.

Оскільки, позивач не проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, йому було повідомлено про наявність складеного заповіту на користь брата. Вважає що у позивача були об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для подання заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, а саме, те що він не проживав спільно зі спадкодавцем, не мав спільного побуту, не знав про наявність чи відсутність заповіту і дізнався про його відсутність лише у грудні 2023 року, тобто, після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини. Також, нотаріус про заповіт його не повідомив, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Просить позовні вимоги задовольнити. Визначити ОСОБА_3 , додатковий строк, строком три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні 12.05.2025 позивач позовні вимоги підтримав та пояснив що він був на похороні матері 12.10.2009 допомагав такі організувати, після похорону поїхав за кордон Йому відповідач який являється його рідним братом по матері повідомив, що мати склала заповіт на ОСОБА_4 , він в це повірив і не звертався з тих підстав із заявою про прийняття спадщини. В 2023 йому стало відомо від сусідів що заповіту не було. В грудні 2023 він звернувся у нотаріальну контору, де йому повідомили що він пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини. Із матірю проживав ОСОБА_4 він її доглядав, однак ховали матір разом з братом. Про існування заповіту ОСОБА_4 повідомив після 2010року. В період з 20.10.2009 по 11.11.2009 він був в Україні. З 2022 він проживав в Україні. До смерті матері він разом із ОСОБА_4 , та їхня мати жили у спірній квартирі за адресою АДРЕСА_1 , але у них з братом постійно були конфлікти. Він часто їздив закордон, зокрема в 2008-2009роках. ОСОБА_4 в 2010 переїхав проживати у будинок с.Стадники Яворівського району. Цю квартиру отримали його батьки. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що як вбачається з матеріалів справи, мати сторін померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіту спадкодавець за життя не склала, відтак позивач, який не проживав зі спадкодавцем на час смерті, мав право прийняти спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, цього не зробив.

На час смерті матері, її поховання, та після цього позивач перебував в Україні, однак із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся.

Крім цього, перебуваючи закордоном, заяви про прийняття спадщини в передбачений строк в консульських установах України не склав.

В своїй позовній заяві позивач покликається нате, що поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини стала та обставина, що він від відповідача дізнався про існування заповіту, якого насправді не було.

Однак, вищевказана обставина жодним чином позивачем в суді не доведена,та відповідачем не визнається.

Крім цього, під час розгляду справи позивач надав пояснення, проте, що інформація від відповідача про існування заповіту стала йому відома після повернення з Португалії в Україну в липні 2010 року, тобто, після завершення строку для прийняття спадщини, який закінчився 12.04.2010 року. Однак, і в цей період позивач не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

В позовній заяві зазначено, що позивач на час смерті зі спадкодавцем не проживав, що відповідає дійсності, однак, судовому засіданні позивач надав пояснення, що на час смерті матері проживав разом з нею, що не відповідає дійсності. Таку обставину відповідач заперечує.

Жодних доказів, які б підтверджували, що позивач проживав з матір`ю на час її смерті, суду не надано.

Отже, позивач знав про відкриття спадщини, і як спадкоємець за законом першої черги, який на час смерті спадкодавця не проживав з ним, для прийняття спадщини мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог частини першої статті 1270 ЦК України, однак цього протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини не зробив.

Обставина, на яку посилається позивач, про необізнаність чи неіснування заповіту, не є об`єктивною та непереборною трудністю, з якою закон пов`язує поважність пропуску строку для прийняття спадщини. Просить врахувати, що у справі шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 закінчився, 12.04.2010 року, а до суду позивач звернувся у 2024 році, тобто зі спливом 14 років.

За таких обставин посилання позивача про наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини є необґрунтованими.

В позовній заяві позивач посилається на необізнаність про наявність заповіту, недобросовісну поведінку інших спадкоємців та нотаріуса, однак, це не є підставою для продовження строку для прийняття спадщини.

Також не заслуговує на увагу посилання сторони позивача якна поважну причину для визначення додаткового строку прийняття спадщини, те що позивач перебував закордоном, оскільки, позивач був на похороні своєї матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та згідно штампів на закордонному паспорті перебував в Україні з 20.10.2009 року по 11.11.2009 року.

Крім цього, позивач будучи закордоном, мав можливість відповідно до вимог ст. 38 ЗУ «Про нотаріат», що діяв на момент відкриття спадщини, скласти заяву про прийняття спадщини після смерті матері в передбачений шестимісячний строк для прийняття спадщини в консульських установах України, однак своїм правом не скористався.Зважаючи на викладене, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, та просить в його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи Новояворівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, клопотань на адресу суду не скерував, на запит суду скерував матеріали спадкової справи №355/2009.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 25.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи №355/2109, та матеріали спадкової справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 21 листопада 1960року, уклали шлюб, в Новояворівській міській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №69, після укладення шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_8 ", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Позивач ОСОБА_3 народився, ІНФОРМАЦІЯ_4 що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Шклівською селищною радою народних депутатів Яворівського району Львівської області, актовий запит 157, його батьками значаться, батько: ОСОБА_9 , мати: ОСОБА_10 .

Відповідач ОСОБА_4 народився, ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , місце реєстрації: Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області, актовий запит 299, його батьками значаться, батько: ОСОБА_6 , мати: ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Яворівським РВ УМВС України Львівської області 22 вересня 2004року, зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу такий між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розірвано, 14 січня 1986 року, актовий запис №6 .

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва виданого виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, актовий запис №124, серії НОМЕР_5 .

Як уже встановлено у судовому засіданні ОСОБА_5 була матірю позивача та відповідача.

Позивач 07 березня 2024 звернувся до Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини.

07 березня 2024 року нотаріусом було відмовлено у прийнятті заяви, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 було видано закордонний паспорт орган, що видав 4600, №РО792958 де проставлені вказані візи НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , із зазначенням дати в`їзду та виїзду за кордон.

14.05.2024 на адресу суду було скеровано копію спадкової справи №355/2009 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із матеріалів які містяться у спадковій справі 29.10.2009 ОСОБА_11 звернувся із заявою до Новояоврівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, а саме, 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 та житлового будинку по АДРЕСА_2 , повідомивши що крім нього спадкоємцем є ще син померлої, долучивши до матеріалів справи наступні документи: копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 , довідку комунального підприємства «Новояоврівськжитло» де зазначено що ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_5 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_4 . Свідоцтва про народження ОСОБА_4 , де зазначено, що його батьками значаться, батько: ОСОБА_6 , мати; ОСОБА_5 актовий запис №299 місце реєстрації Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області.

В подальшому на підставі листа завідувача Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбаса С.Й. до обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_4 було видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_3 .

Як вбачається з витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно а саме, квартиру по АДРЕСА_1 , така перебуває у спільній приватній сумісній власності згідно свідоцтва про право власності від 05.02.2008 виданого Новояворівською міською радою на підставі розпорядження №2868 від 18.01.2008 у рівних частках1/1 у власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

З витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно а саме, житловий будинок по АДРЕСА_2 , слідує що то такий на підставі договору дарування житлового будинку посвідченого нотаріусом ОСОБА_12 №1542 від 02.07.2009 такий був у власності ОСОБА_5 .

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцем майна, а саме, 1/2 квартири по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 . Копія витягу про реєстрацію запису в спадковому реєстрі №23399516.

З свідоцтва про право на спадщину за законом, слідує що спадкоємцем майна, а саме, житлового будинку по АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 . Копія витягу про реєстрацію а спадковому реєстрі №23399516.

07.03.2024 ОСОБА_3 звернувся із заявою до Новояоврівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, а саме, 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 та житлового будинку по АДРЕСА_2 , надавши всі необхідні документи.

Однак, як вбачається з листа, завідувача Новояворівської державної нотаріальної контори Львівької області Коцюмбаса С.Й., йому було відмовлено, оскільки, відповідно до вимог ст.1270 Цивільного кодексу України він пропустив строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, та часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: "поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкоди для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16".

Тобто судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 636/1339/19 (провадження № 61-10410св20).

З аналізу постанов ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 631/970/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року в справі № 453/1115/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 680/289/18, вбачається, що незалежно від обізнаності позивача, як члена сім`ї першого ступеня споріднення, про наявність заповіту, складеного на його ім`я, для підтвердження наміру прийняти спадщину в силу положень статей 1269, 1270 ЦК України він мав би звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, якщо не проживав з ним на час смерті спадкодавця.

Відповідно до п. 50 вищевказаної постанови ВП ВС суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Відповідно до п. 58 вказаної постанови ВП ВС суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на час відкриття спадщини перебував за кордоном, тому не прийняв таку, та в подальшому йому зі слів ОСОБА_4 стало відомо про наявність того що є заповіт на користь ОСОБА_4 . В грудня 2023 року ОСОБА_3 дізнався, про відсутність заповіту та 07.03.2024 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, згідно наданих пояснень позивачем він приїзджав в Україну в 2010році, тобто після завершення строку для прийняття спадщини, який закінчився 12.04.2010 року. Однак, і в цей період позивач не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

В позовній заяві зазначено, що позивач на час смерті зі спадкодавцем не проживав.

Жодних доказів, які б підтверджували, що позивач проживав з матір`ю на час її смерті, суду не надано.

Отже, позивач знав про відкриття спадщини, і як спадкоємець за законом першої черги, який на час смерті спадкодавця не проживав з ним, для прийняття спадщини мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог частини першої статті 1270 ЦК України, однак, цього протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини не зробив, дій нотаріуса не оскаржував.

Необізнаність про наявність спадкового майна не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини, оскільки, таке не створювало обгрунтованих перешкод позивачу для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Щодо покликання позивача на недобросовісну поведінку інших спадкоємців, яка полягає у не повідомленні її як спадкоємця першої черги про наявність спадкового майна, то суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов?язку спадкоємців повідомляти один одного про наявність спадкового майна після смерті спадкодавця, а тому суд не вбачає наявності недобросовісної поведінки інших спадкоємців по відношенню до позивача.

Крім цього, як вбачається із заяви ОСОБА_4 такий повідомив що приймає спадщину, та те, що окрім нього спадкоємцем є ще один син.

Відтак належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивач не мав можливості у встановлений законодавством строк звернутись до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , у зв`язку із об`єктивними, непереборними чи істотними труднощами, суду не надано.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставина, на яку посилається позивач, про необізнаність чи неіснування заповіту, не є об`єктивною та непереборною трудністю, з якою закон пов`язує поважність пропуску строку для прийняття спадщини, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 закінчився, 12.04.2010 року, а до суду позивач звернувся у 2024 році, тобто зі спливом 14 років.

Встановивши, що позивач не довів об`єктивних та непереборних обставин, які позбавили його можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, як спадкоємця першої черги, який мав би усвідомлювати право на спадкування за законом та необхідність подання заяви про прийняття спадщини, відтак, за умови невжиття ним жодних активних дій щодо прийняття спадщини протягом передбаченого ЦК України строку,у суду відсутні підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини. З урахуванням вище наведене в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, витрати позивача по сплаті судового збору, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 5, 10, 18-19, 81, 141, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з участю третьої особи Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_3

зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_4

зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1

Третя особа: Новояворівська державна нотаріальна контора

Львівської області

юридична адреса: вул. С.Бандери,4 м. Новояворівськ

Яворівського району Львівської області

Суддя: Швед Н.П.