Ухвала суду № 140627709, 14.10.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1450/19

Провадження № 1-кп/191/18/22

У Х В А Л А

іменем України

14 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040420000426 від 24.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Сміла Черкаської області, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, військовозобов"язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Синельниківського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у листопаді 2019 року з дозволу власниці ОСОБА_7 користувався приміщенням літньої кухні, розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 зі своєю знайомою ОСОБА_8 з метою попрати особисті речі та заночувати. Покидаючи приміщення літньої кухні ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на порушення недоторканості житла ОСОБА_7 , а саме незаконне проникнення до приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_2 . З цією метою, покидаючи приміщення літньої кухні ОСОБА_7 , ОСОБА_5 не зачинив вхідні двері на навісний замок, не замкнувши його.

В подальшому, 15 грудня 2019 року, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення недоторканості житла ОСОБА_7 , а саме незаконне проникнення до приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_2 та достовірно знаючи про те, що ОСОБА_7 тимчасово відсутня за місцем свого мешкання, а вхідні двері до приміщення літньої кухні не зачинені, спільно з ОСОБА_8 , яку він вів в оману, а саме запевнивши її у погодженні з власницею на користування приміщенням літньої кухні, направився до території домоволодіння ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_5 , 15 грудня 2019 року, приблизно о 19-00 год., з метою тимчасового мешкання, при цьому не маючи дозволу власниці проникнути до приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення недоторканості житла ОСОБА_7 , а саме незаконне проникнення до приміщення літньої кухні, в порушення ст. 30 Коснтитуції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла, умисно, з метою вторгнення до житла всупереч волі законного власника, спільно з ОСОБА_8 , зайшов на територію домоволодіння та через вхідні двері незаконно проник до приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_2 . У вказаному приміщенні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишалися до 07-30 год. 16 грудня 2019 року, після чого покинули вказане приміщення та територію домоволодіння і припинили свої неправомірні дії.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла.

В судовому засідання захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття кримінального провадження, просив провадження по справі закрити.

Прокурор не заперечувала проти клопотання захисника.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 вказав на розгляд клопотання сторони захисту на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цих Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно п.1 ч. 2ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8ст. 284 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкція ч.1 ст. 162 КК України передбачає такі альтернативні види покарання штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Згідно ст. 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.162 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, тому особи, які їх вчинили, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України, звільняються від кримінальної відповідальності по закінченню трьох років з моменту їх вчинення.

Так, ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, та з дня події вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, а тому на час розгляду кримінального провадження та клопотання сторони захисту в суді пройшло більше ніж три роки.

Судом під час вирішення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України.

За таких обставин вбачається, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 1 ст. 162 КК України, що є кримінальним проступком, відповідно до ст. 12 КК України, а ст. 49 КК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки. В даному випадку з дня інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального проступку за ч. 1 ст. 162 КК України минуло більше трьох років, а передбачених ст. 49 КК України обставин, перешкоджаючих застосуванню давності, в судовому засіданні не встановлено, обвинувачуваний в судовому засіданні заявив, що він не заперечує проти закриття стосовно нього кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності, що і обумовлює висновок суду про закриття даного кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.

Як зазначив ККС ВС в своїй постанові від 18.02.2025 року у справі № 712/8174/23 у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, обвинуваченому ОСОБА_5 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак обвинувачений наполягав на закритті даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Відносно заявленого потерпілою ОСОБА_7 цивільного позову до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягають розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і під час розгляду в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільним позивачам їх право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілою цивільній позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314, 371, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040420000426 від 24.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, закрити.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілій ОСОБА_7 право пред`явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.

На ухвалу сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 (семи) діб з моменту оголошення.

Суддя ОСОБА_1