Ухвала суду № 140627624, 14.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/7396/26

Провадження № 6/206/471/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: Малихіної В.В.

за участі секретаря Тимченко В.В.

представника заявника Войнарського А.Й

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпро заяву представника заявника адвоката Андрія Войнарського, що діє в інтересах ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В заяві зазначає, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2019 року ВП №59083258 було відкрито виконавче провадження у Торецькому відділі державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30.08.2016 року. З моменту повномасштабного вторгнення зв`язок з колишньою дружиною втрачено. З наявної інформації стало відомо, що остання разом із сином проживають на території РФ. Будь-яку комунікацію нею було перервано. Наразі ОСОБА_1 фактично усунуто від виконання батьківських обов`язків та реалізації гарантованих законом батьківських прав. Закон прямо передбачає можливість відстрочення виконання судового рішення у випадках, коли виникають обставини, які об`єктивно ускладнюють його виконання або роблять його виконання неможливим. Заявник посилається на ті обставини, що у даному випадку такою обставиною є перебування дитини за межами України та відсутніть у ОСОБА_1 можливості встановити її фактичне місце перебуваня, особисто брати участь у її утриманні та належним чином реалізовувати свої батьківські права та обов`язки. Просив відстрочити виконння рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30.08.2016 року по справі № 225/4609/16-ц, щодо стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту повернення дитини на територію України.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась повідомлена наежним чином, причина неявки суду не відома.

Представник заінтересованої особи Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відстуності представника.

За даних обставин з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника зацікавленої особи, оскільки їх неявка, в силу ст.435 ЦПК України, не перешкоджає цьому.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши вимоги заяви, письмові матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до постанови про відкриття виконавчого у Торецькому відділі державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відкрито виконавче провадження ВП №59083258 від 11.05.2019 року, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30.08.2016 року.

Положеннями ч.1, ч.2 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба або приватні виконавці, як органи примусового виконання зобов`язані прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

За змістом ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення,а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках,встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення,суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2)щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зазначена процесуальна норма кореспондується з приписами ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» та пов`язує можливість відстрочення виконання рішення у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять це неможливим у певний строк. Вказаний інститут призначений для захисту інтересів боржника.

У п.10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року №14 передбачено, що суд у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 30.08.2016 року про стягнення аліментів на утримання дитини, заявник (боржник) посилався на те, що наразі дитина разом із матір`ю перебувають за межами України, будь-якої комунікації з ним не ведуть, та його фактично усунуто від виконання батьківських обов`язків.

В той же час представником заявника не надано будь-яких доказів щодо вчинення активних дій з боку боржника щодо захисту реалізації своїх батьківських прав та обов`язків по відношенню до дитини.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи та наданням їм оцінки в розумінні обставин, які б визнали можливість відстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку, що матеріали справи за заявою про відстрочення виконання рішення суду не містять доказів, які б вказували на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зауважує, що відповідно до вимог СК України, ЦПК України, правові підстави у випадку припинення стягнення аліментів або зміни їх розміру мають значення для зміни правовідносин лише після набрання ними чинності, а тому не можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, якого вони стосуються.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника заявника адвоката Андрія Войнарського, що діє в інтересах ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.В. Малихіна