Ухвала суду № 140627532, 15.10.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 415/4873/16-ц

Провадження № 6/188/78/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Місюра К.В.

за участю секретаря Бібікова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-ще Петропавлівка заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лисичанський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яке встановлене ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 19 вересня 2016 року по справі № 415/4873/16-ц. В обґрунтування заяви вказав, що Лисичанським міським судом Луганської області ухвалою від 19.09.2016 року № 415/4873/16-ц за поданням Лисичанського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), тимчасово обмежено право виїзду за кордон боржника, тобто ОСОБА_1 . В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на виконанні ВДВС Лисичанського міського відділу знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 4221, виданого 20.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному договору в розмірі 386 892, 54 грн. В подальшому, 17.03.2021 року Лисичанським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було повернено виконавчий документ стягувачу, а тому виконавче провадження закінчено. Тобто, виконавче провадження закрито, жодних виконавчих дій не відбувається, а отже підстава, на якій було відкрито виконавче провадження та тимчасово обмежено заявника у праві виїзду за межі України, не існує, що і зумовило заявника звернутися до суду.

Заявник та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник заявника надав клопотання, в якому просив розгляд заяви провести без їх участі.

Представник Лисичанського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що дана заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 19 вересня 2016 року задоволено подання державного виконавця Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області задоволено. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 до виконання ним зобов`язання за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 4221 від 20.05.2016р.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.03.2021 року виконавче провадження № 51973625 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному договору в розмірі 386 892, 54 грн. - завершено, у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 (відсутність у боржника майна).

Відповідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, втручання у право фізичної особи боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, суд зауважує, що будь-яке тимчасове обмеження у гарантованих Конституцією України прав особи, яке в момент його застосування мало легітимну мету, не може тривати постійно.

З наведеного слід дійти висновку, що обмеження, накладені у зв`язку з непогашеною заборгованістю, є такими, що втратили свою дію в зв`язку з закриттям виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого напису № 4221 від 17.03.2021р. відносно ОСОБА_1 .

Судом достовірно встановлено, що наведені вище обмеження заявника у праві виїзду за межі України були застосовані за поданням державного виконавця у межах виконавчого провадження № 51973625 з примусового виконання виконавчого напису № 4221 від 20.05.2016 року, яке завершено 17.03.2021 року згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Доказів повторного пред`явлення виконавчого напису № 4221 від 20.05.2016 року до виконання державним виконавцем не надано.

Відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає заяву ОСОБА_1 про скасування відносно нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України обґрунтованою, та такою, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лисичанський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке встановлене ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 19 вересня 2016 року по справі № 415/4873/16-ц.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К. В. Місюра