Рішення № 140627204, 13.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3613/26

№ 2/183/4862/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Лук`яненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, про визнання права власності на квартиру,-

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивачі, в інтересах яких діє їх представник, адвокат Шмуйлова І.М., звернулися до суду із вказаним позовом у якому просять визнати за ними право власності по 1/3 за кожним на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.07.1997, виданого Колективним підприємством «Промхіммонтаж» на підставі розпорядження від 14.07.1997 за № 18, позивачі, а також ОСОБА_3 (батько позивача ОСОБА_1 ) стали власниками квартири, розташованої за вищевказаною адресою. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості було зареєстровано у Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації 26.08.1997 за № 826, відповідно до законодавства, що діяло на той час. Після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 успадкувала спадщину у розмірі 1/3 частки, спірної квартири, яка належала спадкодавцю. Також , позивачі зазначили, що через окупацію м. Сєвєродонецька вимушені були переїхати, та з огляду на відомості щодо пошкодження вказаного майна отримали право на компенсацію за умови внесення об`єкта нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З метою реєстрації права власності на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачі звернулися до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права було відмовлено у зв`язку з відсутністю зареєстрованого права власності та неможливістю отримати інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території. Тому позивачі змушені звернутися до суду та просять задовольнити їх позов.

Ухвалою суду від 07.04.2026 залишено позовну заяву без руху через її невідповідність вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.07.2026, без постановлення письмової ухвали, закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачі та їх представник, адвокат Шмуйлова І.М., не з`явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Через підсистему «Електронний суд» та поштовим зв`язком, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через підсистему «Електронний суд» надав клопотання про розгляд справи без участі сторони відповідача, просив суд вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Третя особа, будучи повідомленою про дату , час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.07.1997, виданого Колективним підприємством «Промхіммонтаж» на підставі розпорядження від 14.07.1997 за № 18, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули у власність на праві спільної сумісної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м.

На підставі зазначеного свідоцтва право власності позивачів на вищезазначену квартиру зареєстровано в Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації 26.08.1997 за № 826.

Технічним паспортом на вказаний об`єкт також підтверджується, що позивачі є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, співвласник зазначеної вище квартири, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.10.2019 серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 , яка є донькою померлого, набула права власності на належну йому 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.11.2020, виданого державним нотаріусом Першої сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сергієнко А.С. (спадкова справа № 482/2019) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.11.2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою спірної квартири, що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи від 23.01.2025 за № 6328-5003589707.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко І.А. від 14.01.2026 за № 82443973 позивачам відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з відсутністю можливості здійснити запитування від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення або реєстрацію прав, оскільки архівні документи КП Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях не були вивезені на підконтрольну територію України, а територія Сєвєродонецької територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою РФ.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Зі змісту рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомості. Зробити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, про надання інформації, необхідної для такої реєстрації, у державного реєстратора немає можливості, оскільки м. Сіверськодонецьк Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками.

Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивачів право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивачів право власності, а також у разі втрати позивачами документа, який посвідчує їх право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.1-3 ст. 370 ЦПК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.364 ЦК України установлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Як установлено судом, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали справи не містять відомостей про наявність домовленості про зміну розміру часток між співласниками спірної квартири.

Відтак, заявлення позовних вимог про визнання права власності на 1/3 частину квартири за кожним, які належать позивачам на праві власності, набутому відповідно до закону не суперечить вищезазначеним вимогам цивільного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивачів право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивачів право власності, а також у разі втрати позивачами документа, який посвідчує їх право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Позивачами право власності набуте у 1997 році. Надане свідоцтво про право власності на житло, технічний паспорт, зареєстровані та видані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчать про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено їх право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивачів на спірний об`єкт нерухомості у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивачі не можуть розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за пошкоджене житло, що порушує їх права власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, при вирішенні питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що в даній справі спір виник через необхідність підтвердження позивачами їх прав на нерухоме майно відповідно до положень ст. 392 ЦК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що звернення до суду позивачів пов`язане з неможливістю отримати органами, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з Сєвєродонецького БТІ інформації про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на спірне нерухоме майно у зв`язку з окупацією території Сєвєродонецької міської територіальної громади, суд, дотримуючись принципу пропорційності, не вбачає підстав для покладення судових витрат на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири за кожною, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачами в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Позивач 2: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, 32.

Третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, місцезнаходження: м. Харків, Павлівський майдан, 4;

Повне судове рішення складено та підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова