Ухвала суду № 140626465, 15.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/6326/26

Номер провадження 1-кс/337/511/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ЗапоріжжяСлідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за № 62026150010003062 від 15.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 62026150010003062 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про арешт майна.

Слідчий просить накласти арешт на кофта з тканини чорного кольору та мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 17.04.2025 старший водій 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 (ЄРДПОУ НОМЕР_5 ), солдат ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , ІДПН 3527006070, н.м.т. НОМЕР_6 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), під час воєнного стану.

Так, 12.10.2026 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні злочину. У ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: кофта з тканини чорного кольору, упаковано до паперового конверту; мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , упаковано до паперового конверту.

Вилучені під час особистого обшуку предмети одягу та мобільний телефон визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки зазначені предмети можуть містити відомості, що мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Необхідність накладання арешту обґрунтовує тим, що у мобільному телефоні можуть міститися дані про контакти та листування особи, отримані та надіслані повідомлення, інформація щодо її місцезнаходження та переміщень, тривалості відсутності військовослужбовця за місцем проходження військової служби, а також відомості про контакти та взаємодію з іншими особами, що у сукупності можуть мати істотне значення для встановлення фактичних обставин дезертирства, мотиву, умислу, часу та способу залишення місця служби.

За результатами проведення слідчих та інших процесуальних дій із зазначеним мобільним пристроєм буде отримано відомості, які будуть використані для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення та забезпечення належного доказування у кримінальному провадженні.

Слідчий та власник майна до суду не з`явились, просили здійснювати розгляд клопотання за їх відсутності.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026150010003062 від 15.04.2026 за ч. 4 ст. 408 КК України.

У ході досудового розслідування були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які повідомили про відомі їм обставини.

Як видно з протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, під час обшуку затриманого ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: кофту з тканини чорного кольору; мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Вищевказані об`єкти постановою слідчого від 12.10.2026 було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

В даному випадку слідчий суддя виходить з того, що під час досудового розслідування встановлені обґрунтовані підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке в установленому законом порядку внесені до ЄРДР. Мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, міг зберегти сліди кримінального правопорушення, вказаний предмет може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Незастосування арешту на це майно може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, може призвести до можливості його приховування, пошкодження, знищення, що унеможливить проведення слідчим повного та об`єктивного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Щодо накладення арешту на кофту з тканини чорного кольору, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в цій частині, оскільки слідчим не доведено, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема не доведено конкретних обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про його зв`язок із кримінальним правопорушенням та значення для кримінального провадження.

Саме по собі вилучення цього предмета під час проведення процесуальної дії, за відсутності належного обґрунтування його доказового значення, не є достатньою підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту на зазначене майно, у зв`язку з чим клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 98-100, 131, 132, 168, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за № 62026150010003062 від 15.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_5 в приміщенні ВП№5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1