Єдиний державний реєстр судових рішень 1Справа № 335/6615/26 2/335/3489/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К, за участю секретаря судового засідання Кумер А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,
ВСТАНОВИВ:
15.06.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява АТ «Ощадбанк» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з- відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021, розмір якої станом на 02.06.2026 складає 139 368,12 грн, а також в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна №12-0265/з від 24.02.2021 автомобіль.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.02.2021 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №12-0265 (на придбання транспортного засобу). На виконання вказаного договору Банком було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 302310,00 грн. Також 24.02.2021 між Банком та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір застави №12-0265/З, предметом застави за яким є автомобіль марка FAW, модель В30. тип ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ СЄДАН-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2019, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір БІЛИЙ, об`єм двигуна 1598, придбаний за Договором купівлі-продажу № СRM0000055240 від 12 лютого 2021 року, укладеним між Заставодавцем та продавцем транспортного засобу. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 02.06.2026 виникла становить 139 368,12 грн, яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (кредитом) 129 344,74 грн; процентів за користування кредитом 10 023,38 грн. Банком неодноразово надсилалася відповідачу повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором та вимоги про дострокове повернення кредиту. Разом з тим, відповідачем заборгованість не погашена, відповіді на претензії не надано, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу передано для розгляду судді Сиротенко В.К.
Ухвалою від 16.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання; учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 06.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 09.09.2026.
У судові засідання 14.07.2026, 06.08.2026, 09.09.2026 та 05.10.2026 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток на адресу реєстрації місця проживання відповідача. Разом з тим, повістки повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній».
За приписами п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
В судовому засіданні 05.10.2026 представник позивача вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У судовому засіданні 05.10.2026 судом розглянуто справу про суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2026 року.
У судове засідання 15.10.2026 року сторони не з`явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.02.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» - Банк та фізичною особою ОСОБА_1 Позичальник укладено Договір про споживчий кредит №12-0265 (для придбання транспортного засобу), відповідно до умов п. 2.1. якого Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається у загальному розмірі 302 310,00 грн на строк 84 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 23 лютого 2028 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 2.3. договору, кредит надається для придбання транспортного засобу за Договором купівлі-продажу (Цільове призначення кредиту).
За умовами п.п. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3 договору, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 9,30% річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.
Нарахування процентів здійснюється, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, встановленого в цьому договорі. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом. Виходячи з кількості днів користування кредитом у місяці 30, у році 360, незалежно від кількості днів в розрахунковому (платіжному) періоді. У разі прострочення Позичальником погашення платежів за кредитом, на фактично прострочені платежі за Основною сумою боргу по Кредиту, проценти нараховуються за методом факт/факт за кожний день прострочення.
При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування кредитом.
Відповідно до п.3.2.1. договору, Банк здійснює надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з поадльшим перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок Продавця транспортного засобу ТОВ «Етуаль-Авто».
В п. 3.9.1 договору сторони погодили, що Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати дострокового повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором), у тому числі, але не виключно, у разі якщо відбулось, зокрема, п. 3.9.1.1. затримання на один календарний місяць сплати частини основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим договором та/або платежів за Договором відновлювальної кредитної лінії, укладеним між Позичальником та Банком щодо надання кредиту для оплати страхових платежів за договором страхування транспортного засобу (у разі укладення такого договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, виконання Позичальником зобов`язань за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується, зокрема, заставою транспортного засобу (п. 5.1.1).
Відповідно до п. 7.4. Договору застави, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, у тому числі:
за рішенням суду у встановленому законодавством та цим договором порядку;
одним із наступних способів звернення стягнення в позасудовому порядку, а саме:
передача Предмета застави у власність Заставодержателя в рахунок виконання Зобов`язання, що забезпечується цим договором;
продаж/передача Заставодержателем Предмета застави третій особі - покупцю будь- яким не забороненим законодавством способом.
Згідно з п.п 4.1.5. та 7.5. Договору застави, спосіб звернення стягнення на Предмет застави обирається Заставодавцем самостійно та на власний розсуд.
Як свідчить меморіальний ордер №12-0265 від 24.02.2021 платником 12-0265 Сікорою через банк платника Запорізьке обласне АТ ОЩАД м. Запоріжжя перераховано одержувачу ТОВ «Етуаль-Авто» грошові кошти у розмірі 302 310,00 грн, призначення платежі перерах. коштів згідно Рах.-факт. №CRM0000055240 від 10.02.2021 за автомобіль FAW В30 2019р. ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 , у т.ч. з ПДВ.
24.02.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» - Заставодержатель та ОСОБА_1 Заставодавець укладено договір застави майна №12-0265/З, за умовами п. 2.1. якого Заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі предмет застави , що належить Заставодавцю на праві власності.
Відповідно до п. 2.4. договору, предметом застави за цим Договором є рухоме майно, а саме: транспортний засіб, шо має наступні характеристики: марка FAW, модель В30. тип ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ СЄДАН-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2019, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір БІЛИЙ, об`єм двигуна 1598, придбаний за Договором купівлі-продажу № СRM0000055240 від 12 лютого 2021 року, укладеним між Заставодавцем та продавцем транспортного засобу.
Право власності Заставодавця на Майно підтверджується Договором купівлі-продажу №СRМ0000055240 від 12 лютого 2021 року, рахунком - фактурою № СRМ0000055240 від 10 лютого 2021 року (п. 2.5. договору).
Відповідно до п. 1.1.7 договору Розділу 1 Терміни та скорочення:
Кредитний договір 1 - Договір про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) № 12-0265 від 24 лютого 2021 року, укладений між Заставодавцем та Заставодержателем, з усіма додатками та додатковими договорами до них, у тому числі тими, які можуть бути укладені в майбутньому:
Кредитний договір 2 - Договір про споживчий кредит (лінія на сплату КАСКО) № 13-0265 від 24 лютого 2021 року, укладений між Заставодержателем та Заставодавцем, з усіма додатками та додатковими договорами до них. у тому числі тими, які можуть бути укладені в майбутньому.
Кредитний договір - Кредитний договір 1 та/або Кредитний договір 2 як кожен окремо так і обидва разом.
В п. 1.1.8 договору визначено, що Зобов`язання - зобов`язання Заставодавця (в повному обсязі або окремій його частині), шо випливають з умов Кредитного договору, в тому числі, але не виключно:
(1) повернути Заставодержателю:
- не пізніше 23 лютого 2028 року Кредит, наданий у розмірі: 302 310,00 гривень шляхом здійснення платежів у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі 1;
- не пізніше 23 лютого 2028 року Кредит, наданий у розмірі: 19 200,00 гривень шляхом здійснення платежів у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі 2;
(2) сплатити Заставодержателю проценти за користування Кредитом у розмірі, що визначені на основі процентної ставки:
- 9,30% річних у гривні на умовах, зазначених у Кредитному договорі 1;
- 19,00% річних у гривні на умовах, зазначених у Кредитному договорі 2;
(3) сплатити Заставодержателю комісійні винагороди в розмірі та строки, визначені Кредитним договором;
(4) відшкодувати Заставодержателю збитки;
(5) сплатити на користь Заставодержателя неустойку/штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов Кредитного договору.
Пунктом 4.1.6. договору застави визначено право Заставодержателя у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов`язання за Кредитним договором та/або обов`язків за цим договором, а також в інших випадках , передбачених цим договором , законодавством, кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі.
У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язання щодо погашення основної суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів 02.04.2026 Банком на адресу ОСОБА_1 за вих. № 55/5.4-02/46730/2026 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яка була повернута Банку за закінченням терміну зберігання поштового відправлення.
В силу пп. 3.9.2. Кредитного договору виконання Позичальником Вимоги Банку щодо дострокового повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів відповідно до умов цього Договору повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання такої вимоги від Банку. Сторони за взаємною згодою встановили, що строк починає відліковуватись з дати вручення Позичальнику відправлення, що зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення, або дата, зазначена в такому листі Позичальником при отриманні ним зазначеного листа особисто. Якщо пошта не може вручити вимогу про усунення порушення зобов`язання Позичальнику через відсутність за місцем проживання вказаної особи, через його відмову прийняти поштове відправлення, через незнаходження постійного місця проживання Позичальника або з інших причин, письмова вимогу про усунення порушення зобов`язання, вважається Позичальника у день, зазначеною поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення.
Таким чином, з урахуванням вимог пп. 3.9.2. Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний здійснити погашеній заборгованості за Договором про споживчий кредит № 12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021 (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору) не пізніше 19 травня 2026 року.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 02.06.2026 виникла заборгованість у загальному розмірі 139 368,12 грн, яка складається з : заборгованості за основним зобов`язанням (кредитом) 129 344,74 грн; процентів за користування кредитом 10 023,38 грн.
Прострочена заборгованість по кредиту та заборгованість по несплачених процентах обліковується банком на відповідних рахунках, на підтвердження надано Виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 та розрахунок сум заборгованості.
Невиконання позичальником умов кредитного договору порушує права позивача, у зв`язку з чим позивач звертається до суду за захистом порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтями 525, 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як свідчать матеріали справи, Банк неодноразово направляв на адресу позичальника ОСОБА_1 відповідні листи/повідомлення/вимоги: № 55/5.4-02/1501/2026 від 06.01.2026, № 55/5.4- 02/46730/2026 від 02.04.2026, № 55/5.4-02/46734/2026 від 02.04.2026.
У листах/повідомленнях/вимогах Банк повідомляв Відповідача про виникнення за Договором про споживчий кредит № 12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021 простроченої заборгованості перед Банком на суму 137 500,00 грн та вимагав погашення заборгованості у встановлений строк.
Зазначені листи були надіслані на поштову адресу Відповідача, зазначену у Договорі про споживчий кредит № 12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021, однак залишені останнім без будь-якого задоволення або реагування.
Як свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 24.02.2021 №71037631, 24.02.2021 внесено відомості про обтяження заборона відчуження, об`єкт обтяження: автомобіль марки FAW, модель В30. тип ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ СЄДАН-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2019, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір БІЛИЙ, об`єм двигуна 1598. Підстава договір застави майна №12-0265/З від 24.02.2021.
Звернення стягнення на заставу зареєстровано 02.04.2026 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (Витяг № 102322792 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) додано).
Відповідач погашення заборгованості за кредитним договором № 12-0265 від 24.02.2021 не здійснював.
Стаття 19 Закону України «Про заставу» передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих розстрочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Абзац 1 та 7 статті 20 Закону України «Про заставу» встановлюють, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Позивач набув право достроково стягнути заборгованість за рахунок майна, переданого в заставу за Договором застави №12-0265/З від 24.02.2021.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а саме відмова від повернення чергових частин кредиту, несплата відсотків за користування кредитними коштами, призвело до виникнення заборгованості, борг по кредитному договору відповідачем банку не погашено, банку завдані збитки, на неодноразові звернення позивача відповідач не реагує, відтак позивач просить:
- стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №12-0265 від 24.02.2021 у загальному розмірі 139 368,12 грн; в
- в рахунок погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021, яка станом на 02.06.2026 складає 139 368 грн 12 коп., звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна №12-0265/3 від 24.02.2021, а саме: автомобіль марки FAW, модель В30. тип ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ СЄДАН-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2019, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір БІЛИЙ, об`єм двигуна 1598, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про заставу».
Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.
Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.
Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi (крім договірних) домовленості i зобов`язання стосовно вiдповiдача відносно кредиту, предмета спору, а вiдповiдач не довів незаконність дій позивача. Твердження вiдповiдача про наявнiсть будь-яких iнших зобов`язань стосовно позовних вимог - є припущенням.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки у заставодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Крім того відповідно до сталої судової практики Верховного Суду, стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості звернення стягнення на предмет застави, адже саме кредитор має право обирати спосіб реалізації своїх прав. Зокрема, такі правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду: від 28.08.2019 року у справі № 759/4036/18, від 22.05.2019 року у справі № 640/18356/17, від 05.12.2018 року у справі № 761/31346/13-ц, та від 31.10.2018 року у справі № 2-1513/10.
Звернення стягнення на предмет застави є додатковим, а не альтернативним способом захисту, що може застосовуватися окремо або разом з вимогами про стягнення основної заборгованості. Це не становить подвійного стягнення, а відповідає правовій природі акцесорного зобов`язання, сприяє забезпеченню належного захисту прав кредитора та відповідає принципам цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 6656,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 258, 259, 264-265, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, р/р НОМЕР_4 АТ «Ощадбанк) заборгованість за договором про споживчий кредит №12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021, у розмірі станом на 02.06.2026 139 368 (сто тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 12 копійок, яка складається з: заборгованості за основним зобов`язання кредитом) 129 344,74 грн, процентів за користування кредитом 10 023,38 грн.
В рахунок погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №12-0265 (для придбання транспортного засобу) від 24.02.2021, укладений між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , яка станом на 02.06.2026 складає 139 368 грн 12 коп., яка складається з: заборгованості за основним зобов`язання кредитом) 129 344,74 грн, процентів за користування кредитом 10 023,38 грн, звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна №12-0265/3 від 24.02.2021, а саме: автомобіль марки FAW, модель В30. тип ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ СЄДАН-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2019, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір БІЛИЙ, об`єм двигуна 1598, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про заставу».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, р/р НОМЕР_4 АТ «Ощадбанк) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 00 коп.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 02760363, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.К. Сиротенко
Судове рішення № 140626440, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/6615/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: