Ухвала суду № 140626384, 12.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/10888/25 1-кс/335/3611/2026

12 жовтня 2026 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 , його захисника (в режимі відеоконференції) адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, скаргу підозрюваного ОСОБА_3 в особі захисниці адвокатки ОСОБА_4 на повідомлення слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про підозру від 06 травня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2026 до суду надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 в особі захисниці адвокатки ОСОБА_4 на повідомлення слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про підозру від 06 травня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

В обгрунтування скарги зазначено, що у вказаному повідомленні про підозру в якості події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, зазначено, що 09.01.2026 підозрюваний придбав автомобіль марки «HONDA ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 530 000 грн, використавши грошові кошти в якості неправомірної вигоди у розмірі 1800 євро та 15 000 грн, а також інші грошові кошти, які ОСОБА_3 нібито отримав як неправомірну вигоду, починаючи з вересня 2025 року, т.я. відповідно до інформації з ГУ ДПС в Запорізькій області офіційний дохід підозрюваного склав 258 443 грн. Водночас, подія отримання неправомірної вигоди згідно того ж повідомлення про підозру мала місце 16.01.2026, тобто через 7 днів після придбання автомобіля. Крім того, стороною обвинувачення не враховано, що ОСОБА_3 з 2013 року працює в ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» та має стабільний дохід. Після народження дитини з 2015 року почав заощаджувати грошові кошти із заробітної плати. Тільки за період з 2023 року по січень 2026 року ОСОБА_3 отримав 967 541,29 грн заробітної плати, що спростовує версію сторони обвинувачення про злочинне походження грошових коштів, за які було придбано вказаний транспортний засіб.

Сторона захисту 08.06.2026 звернулась до слідчого із клопотанням про долучення до матеріалів кримінального провадження відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою F1419105 від 04.06.2026 ОСОБА_3 за період з 2023 року по лютий 2026 року, які спростовують відсутність доходу та версію сторони обвинувачення.

Також вказувала, що за епізодом за ч. 2 ст. 369-2 КК України ОСОБА_3 підозрюється одержання у змові із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неправомірної вигоди від пацієнта ОСОБА_11 у розмірі 1 800 євро та 15 000 грн за вплив на членів Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при Державній установі «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» для отримання медичного висновку про наявність хронічного професійного захворювання, що в подальшому надасть змогу отримати 3-ю групу інвалідності. З матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_11 діяв під контролем правоохоронних органів для викриття злочинної схеми незаконності оформлення груп інвалідності громадянам. Дія під контролем правоохоронних органів передбачає аудіо-, відеоконтроль розмов і зустрічей з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , але жодного протоколу НСРД, який би зафіксував розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 стороною обвинувачення не надано, як і не надано жодного протоколу, який би фіксував передачу ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_3 . З перелічених вище осіб ОСОБА_3 спілкувався лише з ОСОБА_8 з приводу необхідних документів для проходження обстеження, під час розмови ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_11 мав передати в Києві 1 800 євро та 15 000 грн, але не зазначає, кому саме, не вказуючи, що це ОСОБА_3 .

Щодо другого епізоду за ч. 2 ст. 369-2 КК України, який стосується пацієнта ОСОБА_12 , у повідомленні зазначено лише про обізнаність ОСОБА_3 про наміри ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в отриманні від ОСОБА_12 грошових коштів як неправомірної вигоди та отримання від ОСОБА_12 неправомірної вигоди за вплив на членів Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при Державній установі «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» для отримання медичного висновку про наявність хронічного професійного захворювання, що в подальшому надасть змогу отримати 3-ю групу інвалідності. Однак, органом досудового розслідування не надано жодного протоколу НСРД, які б доводили обізнаність ОСОБА_3 про існування пацієнта ОСОБА_12 .

Також стороною обвинувачення не здобуто доказів наявності у діях ОСОБА_3 корисливого мотиву.

З урахуванням стадії кримінального провадження, спливу більше 5-ти місяців після повідомлення про підозру, здобуті докази не підтверджують зазначені в повідомленні про підозру обставини в межах стандартів доказування, достатніх для обвинувачення ОСОБА_3 у подальшому та достатніх для обґрунтованості підозри на цій стадії досудового розслідування.

Вважала, що стороною обвинувачення не встановлено всіх елементів складу кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_3 , та вичерпані можливості отримання достатніх доказів для доведення винуватості вказаного підозрюваного.

Просила вищезазначене повідомлення про підозру скасувати.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали скаргу та просили скаргу задовольнити з підстав, що наведені в ній.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги з тих підстав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 та іншим підозрюваним в рамках цього кримінального провадження перевірялась слідчим суддею під час застосування та продовження підозрюваним запобіжних заходів. Наразі слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування до 06.11.2026, у кримінальному провадженні тривають слідчі дії, спрямовані на здобуття доказів та на підтвердження інших епізодів. Висновок захисника щодо недостатності доказів вважав передчасним. Крім того, стороні захисту не відкривались усі докази сторони обвинувачення, а відкриття буде здійснене в порядку ст. 290 КПК України. Також просив врахувати, що доходів ОСОБА_3 від заробітної плати було недостатньо для придбання автомобіля, враховуючи те, що він проживає у Києві та утримує родину.

Заслухавши доводи скарги, думку прокурора, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя встановив таке.

СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12025080000000180 від 12.09.2025.

06.05.2026 в межах зазначеного кримінального провадження про підозру повідомлено:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Так, чинні положення КПК України містять вимоги щодо змісту письмового повідомлення про підозру (ст. 277 КПК України), випадки, за яких повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України (ч. 1 ст. 276 КПК України), порядок вручення письмового повідомлення про підозру (ст. 278 КПК України), перевірку щодо дотримання яких слідчий суддя має здійснити під час вирішення питання щодо наявності підстав для скасування повідомлення про підозру.

Статтею 279 КПК України передбачено, що у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Аналіз зазначених положень КПК України надає підстави для висновку, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді є: 1) питання дотримання вимог щодо змісту повідомлення про підозру та процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; 2) питання дотримання стандарту «достатніх доказів» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення», яке застосовується у п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

Разом з тим, системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України») свідчить про наявність в кримінальному процесуальному законодавстві понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)».

Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків.

Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що стандарт «достатніх підстав (доказів)» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що сторона обвинувачення має оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.

Повідомлення про підозру повинно містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Дослідивши зміст повідомленої ОСОБА_3 підозри, слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру відповідає вищезазначеним критеріям, зокрема, повідомлення про підозру ОСОБА_3 здійснено слідчим в порядку, визначеному ст.ст. 276278 КПК України.

Також слідчим суддею встановлено, що підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, містить правову кваліфікацію інкримінованих правопорушень та виклад обставин їх вчинення.

Доводи скарги ОСОБА_3 ґрунтуються на тому, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 209 КК України, що йому інкримінується, не відповідає по часу іншому, предикатному, діянню, в якому підозрюється ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Зокрема, епізод інкримінованого останньому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, вчинено 16.01.2026. Водночас, операція з придбання автомобіля, що на думку слідства підпадають під ознаки ч. 1 ст. 209 КК України, була вчинена 09.01.2026, тобто до вчинення інкримінованого епізоду злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Разом із тим, вказані обставини не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 як в повному обсязі, так і в частині підозри за ч. 1 ст. 209 КК України, оскільки на даному етапі досудового розслідування слідчим суддею не оцінюються докази, зібрані органом досудового розслідування, а також не перевіряються обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_3 діяння за ч. 1 ст. 209 КК України.

Окрім того, з викладу обставин інкримінованого діяння у повідомленні про підозру зазначається, що автомобіль придбано ОСОБА_3 за грошові кошти, отримані як неправомірна вигода починаючи з вересня 2025 року, а не лише за ті, які були отримані 16.01.2026 внаслідок контролю за вчиненням злочину за участі пацієнта ОСОБА_11 .

З цих самих підстав слідчий суддя не погоджується і з доводами сторони захисту про відсутність прямих доказів вчинення ОСОБА_3 двох епізодів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, щодо пацієнтів ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , щодо яких у повідомленні про підозру також наведено детальний виклад обставин, які органом досудового розслідування надали достатні підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_3 до їх вчинення.

Слідчий суддя також враховує, що доводи підозрюваного щодо необґрунтованості підозри були перевірені у ході розгляду клопотань сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу та його продовження.

Слідчий суддя зауважує, що на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність чи відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

На стадії досудового провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд на стадії судового розгляду, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На відповідній стадії досудового розслідування в ході оскарження повідомлення про підозру та встановлення відповідності вимогам закону щодо змісту, порядку вручення такого повідомлення, вирішення слідчим суддею питання про наявність / відсутність в діях підозрюваного всіх елементів складу кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та правова кваліфікація інкримінованих діянь є передчасним.

Водночас, обставини, на які вказує сторона захисту у скарзі, можуть бути враховані слідчим або прокурором при вирішенні питання щодо наявності підстав для зміни раніше повідомленої підозри або закриття кримінального провадження на відповідному етапі досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 26, 276-279, 303, 306, 307, 309, 370-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 в особі захисниці адвокатки ОСОБА_4 на повідомлення слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про підозру від 06 травня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 209 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 жовтня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошено 15 жовтня 2026 року о 12:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1