Рішення № 140626164, 15.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

кументу

Справа № 333/4042/26

2/333/3838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Дутов В.Р.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

10.04.2026 року до Комунарський районного суду міста Запоріжжя, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу.

В обґрунтування позову позивач вказує, що у вересні 2025 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року року по справі № 333/9427/25 судовий наказ скасовано. Так, АТ «Запоріжгаз» є оператором газорозподільної системи, тобто суб`єктом господарювання, здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Таким споживачем є ОСОБА_1 . 10.11.2008 року із Споживачем було укладено Договір про надання послуг з газопостачання №56834. В подальшому, постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глави 1 розділу І). Споживачем здійснюється фактичне споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача, що є документальним підтвердженням споживання природного газу. Окрім зазначеного, Споживач здійснював оплату за особовим рахунком № НОМЕР_1 : у 2020 році 2139,46грн.; 2021 році 1246,70грн.; 2024 рік 601,00 грн, 400,00грн, 100,00грн, 50,00грн.,100,00грн.,200,00грн.; 2025 році 1000,10грн, 500,00грн, 300,00 грн, 50,00грн., 100,00грн, 50,00грн, 132,00грн., 50,00грн. Враховуючи вищевикладене, споживач є приєднаним до умов договору розподілу природного газу. Проте, свої зобов`язання щодо оплати за надані АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» послуги розподілу природного газу відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість перед АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» в сумі 4498,76 грн.

Зважаючи на вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за розподіл природного газу та судові витрати.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи, витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додаткові письмові докази.

ІІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

21.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначені заперечення на позовні вимоги. Сторона відповідача зазначає про те, що позивач, надає розрахунок заборгованості до 2024 року, не за лічильником, а за рівнем планового місячного об`єму. Однак, всі необхідні покази лічильника газу ним передавались своєчасно. Так, як він фіксує усі покази лічильника, він звернувся до позивача, звірити покази лічильника. Проте, листом- відповіддю від 23.10.24, на його звернення, позивач вказує, що нібито ним покази лічильника газу не надавались і одразу ж вказує, що ніяких даних у нього не має, адже база даних є лише з 01.01.2024 року.Тобто твердження, що він не надавав покази не відповідає дійсності. При цьому позивач відмовився перерахувати заборгованість саме по показам лічильника. Таким чином, нарахування позивачем боргу до 2024 року є незаконними. Крім того, у своєму розрахунку позивач вказує, що платежів за 2023 рік не було, що також не відповідає дійсності. Адже у нього збереглось три квитанції на загальну суму 2050,62 грн., які він сплатив відповідно до лічильника. З наведених підстав, у задоволенні позову просив відмовити.

24.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої представник позивача зазначає, що відповідно до п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. В той же час, Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що споживач своєчасно передавав показники лічильника газу. З огляду на відсутність доказів вчасної передачі показників лічильнику газу, Відповідачем не обґрунтовано незаконність нарахування заборгованості за період до 2024 року. Окрім зазначеного, у разі незгоди споживача з розміром річної замовленої потужності, Відповідач не позбавлений права надати свій контррозрахунок (підкріплений відповідними доказами вчасного направлення показників), який Відповідач не надав разом з відзивом на позовну заяву. Крім цього, відповідачем долучено до матеріалів справи лист від 23.10.2024 р. № 690- Лв-9885-1024 зі змісту якого вбачається, що в Оператора ГРМ відсутня технічна можливість здійснити коригування. Також, в листі зазначено, що у разі неотримання, фактичні об`єми спожитого газу розраховуються на рівні планових об`ємів споживання. Таким чином, долучений лист не може свідчити про те, що розмір річної замовленої потужності у період з 2022 по 2023 роки (включно), був розрахований виключно на підставі планових об`ємів споживання природного газу і таке твердження Відповідача є безпідставним. Відповідачем також долучено до відзиву квитанції у кількості 3 штук, однак отримувачем у даних квитанціях зазначено постачальника природного газу: «Нафтогаз України, ТОВ». Тобто, відповідачем долучено квитанції щодо розрахунків за постачання природного газу, що не стосуються предмету доказування, а відтак - квитанції є неналежним доказом з огляду на норму ст. 77 ЦПК України.

30.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано наступне. Так, позивач у своєму позові не вказав, звідки з`явились показники лічильника саме з 2024 року і чому загальний обсяг спожитого газу, зафіксований у лічильнику до 2024 року, не прийнято до уваги. Згідно глави ІХ п. 6 ст. 4 Кодексу ГРМ побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Що ним і було зроблено, однак позивач відмовився провести звіряння лічильнику. Крім того, покази лічильника передаються у телефонному режимі, та позивач має змогу самостійно зняти покази з лічильника, адже все видно з вулиці. Також, у разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Однак, до позовної заяви не надані копії рахунків про сплату послуги і не надані докази того, до якої групи споживання відноситься відповідач і чому проведено саме такий розрахунок. Що стосується квитанцій, наданих у відзиві, то до 2024 року сплата за розподілення природного газу, за його транспортування і постачання сплачувалась на один рахунок до головного підприємства, яким був Нафтогаз України, Запоріжгаз був лише структурним підрозділом. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» з 1 липня 2015 року, на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно - технологічного управління.

Матеріалами справи встановлено, що за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.07.2008 по теперішній час.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.12.2008 року, частка власності 4/5.

Як вбачається з договору про надання послуг з газопостачання від 10.11.2008 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.1 Договору, за цим Договором виконавець зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до довідки про фінансовий стан споживача ( ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , споживач здійснював оплату за особовим рахунком № НОМЕР_1 : у 2020 році 2139,46 грн.; 2021 році 1246,70 грн.; 2024 рік 601,00 грн, 400,00 грн, 100,00 грн, 50,00 грн.,100,00 грн.,200,00 грн.; 2025 році 1000,10 грн, 500,00 грн, 300,00 грн, 50,00 грн., 100,00 грн, 50,00 грн, 132,00 грн., 50,00 грн., однак за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість перед АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» у сумі 4498,76грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Порядок укладання договорів постачання природного газу здійснюється відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених Законом України «Про ринок природного газу».

Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Між сторонами у даному випадку виникли договірні відносини з приводу постачання природного газу, адже сторонами не заперечується, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем. Зокрема, позивач надавав ці послуги, відповідач у свою чергу їх приймав, користуючись природним газом (прийняв оферту), приєднавшись таким чином до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2500.

Так, Правилами постачання природного газу визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633,634,641 та 642 ЦК України шляхом заочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Тобто борг (факт його нарахування відповідачу) не є окремим правочином, а лише частиною договірних відносин між сторонами. Юридичними наслідками порушення умов договору, до яких відноситься неправильний розрахунок заборгованості (неналежне виконання зобов`язання), можуть бути припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України), а не визнання боргу недійсним.

У випадку незгоди із правильністю нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими) споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Зазначений розрахунок може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання природного газу, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку такому доказу.

Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц, провадження №61-909св17.

Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГРМ та Правилами.

Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі врегульовано розділом ІХ Кодексу ГРМ.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до газорозподільної системи (ГРМ) від суміжних суб`єктів ринку природного газу (газодобувних підприємств, виробників біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, оператора газотранспортної системи України, та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам газорозподільної станції (оператор ГРС), та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється на підставі договору розподілу природного газу, укладеного між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до Закону.

На виконання зазначених законодавчих вимог 30 вересня 2015 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» та постанову № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам».

01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу», яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Вказаними законодавчими актами впроваджено розмежування послуг та обов`язків оператора ГРМ та постачальника природного газу.

Після виокремлення послуги з розподілу природного газу, ціна природного газу, що сплачується побутовими споживачами (постачання), зменшується на розмір тарифу на послуги розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Так, за змістом пункту 1.2 Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ.

За приписами пункту 5.1 Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та договором (пункт 5.2 Типового договору).

За змістом абзацу другого пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV Кодексу ГРМ.

Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики. Оператор ГРМ зобов`язаний розмістити на власному сайті інформацію про розміри коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов, у разі якщо вузли обліку природного газу споживачів не забезпечують такого приведення.

Пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем встановлено, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподіл/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються данні лічильника газу побутового споживача.

Розділом 9 главою 4 пункту 5 Кодексу ГРМ визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умови цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Аналогічний порядок обліку природного газу та визначення фізичних обсягів споживання (розподілу) природного газу відображені і в Правилах.

З аналізу наведених норм слідує, що визначення обсягів споживання (розподілу) природного газу, а також приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов здійснюється Оператором ГРМ.

Оператором ГРМ за адресою відповідача є АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», який відповідає за визначення об`ємів (обсягів) споживання природного газу у побутових споживачів згідно вимог Кодексу газорозподільних систем.

Як вже зазначалось визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об 'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Також, відповідно пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу ГРМ. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Таким чином, коригування об`ємів (обсягів) спожитого газу у минулих періодах не передбачено Кодексом ГРМ. Згідно Кодексу ГРМ Оператор ГРМ має право формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача тільки поточним місяцем, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, або у якому були своєчасно надані показники лічильника газу споживачем.

З дослідженої судом довідки про фінансовий стан споживача, вбачається, що відповідач не дотримується вимог пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, та не передає щомісяця з 01 до 05 число фактичні показання лічильника газу станом на 1 число місяця, внаслідок чого фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача і коригується за підсумками місяця в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, або у якому були своєчасно надані показники лічильника газу споживачем.

Таким чином, в довідці про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 за рахунком № НОМЕР_1 зазначені об`єми газу, визначені Оператором ГРМ на підставі вимог Кодексу ГРМ і Типового договору розподілу природного газу, в зв`язку з чим, вони є належною правовою підставою для визначення вартості газу, поставленого ОСОБА_1 АТ «Запоріжгаз» у спірному періоді, оскільки остання містить розмір тарифу, обсяги річної замовленої потужності, фактично спожиті об`єми природного газу, інформацію про оплати здійснені відповідачем та кінцеве сальдо.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2749 в період з 1 січня 2022 року діяв тариф у розмірі 0,92 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) або 1,104 грн за 1 м3 на місяць (з ПДВ).

Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Відповідно до п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

Так, згідно розрахунку та оплати заборгованості за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 по 01.12.2025 сума боргу складає 4498,76 грн.

Надані позивачем копії квитанцій про сплату за розподіл природного газу за 2023 рік не можуть слугувати підтвердженням невірного розрахунку за спожитий газ за вказаний період, оскільки платником у даних квитанціях зазначено іншу особу, не відповідача; особовий рахунок-інший.

Посилання сторони відповідача на те, що позивачем було відмовлено йому у перерахунку заборгованості до 2024 року, а тому такі нарахування є незаконними, суд вважає безпідставними з огляду на те, що будь-яких належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу відповідачем ОСОБА_1 не надано, розрахунок заборгованості не спростований, власний контррозрахунок не поданий, будь-яких доказів щодо передачі інших показників лічильника газу не надано, тому всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного передання показників лічильника газу, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, достовірність наданих стороною позивача доказів не викликає у суду сумнівів.

При цьому суд враховує, що відповідачем у спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості або неправильність розрахунку, поданого позивачем, а тому суд не приймає до уваги й інші заперечення відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 4498,76 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 141, 211, 258-259, 264-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» заборгованість за розподіл природного газу за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 в сумі 4498 /чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім/ гривень 76 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 /дві тисячі шiстсот шiстдесят двi / гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ», код ЄДРПОУ 03345716, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова