Вирок № 140625730, 24.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19246/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025070000000197 від 08.12.2025 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Курячівка, Білокуракінського району, Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 111-2 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Курячівка Білокуракинського району Луганської області, громадянка України, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, обвинувачується у пособництві державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, які спрямовані на допомогу державі - агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави - агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави - агресора, окупаційної адміністрації держави - агресора.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 юку, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами - є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на військове вторгнення збройних сил та інших збройних підрозділів російської федерації на територію України, з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 05 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням рф про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України під тимчасовою окупацією з 06.03.2022 перебуває с. Троїцьке, яке входить до Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, та на території якої терористичною організацією «ЛНР» створено незаконні органи влади.

З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України.

Починаючи з 06.03.2022 територія с. Троїцьке та всієї Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом - зф держави-агресора рф).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207- VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п .7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VІІ, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відтак, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія всієї Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області (в т. ч. с. Троїцьке) внесена до вказаного переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації з 06.03.2022 та на час повідомлення про підозру перебуває у перебуває в окупації.

Окрім цього, починаючи з 2014 року, збройні сили держави-агресора - російської федерації розпочали бойові дії на території України та окупували Автономну Республіку Крим, а також частину територій Донецької та Луганської областей України.

Таким чином, на частині території Луганської області захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств розпочалося ще з 2014 року, а окуповану військовим шляхом територію фактично контролювала терористична організація «Луганська Народна Республіка».

Після остаточної військової окупації частини населених пунктів Сватівського району Луганської області у лютому-березні 2022 року, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів Луганської Народної Республіки від 05.05.2015 № 02-05/106/15 було прийнято рішення про створення Державного унітарного підприємства Луганської Народної Республіки «Луганська залізниця» (мовою оригіналу - «Государственное унитарное предприятие Луганской Народной Республики «Луганская железная дорога»). Зазначене підприємство було створене на матеріально-технічній базі існуючої на території Луганської області та незаконно захопленої представниками воєнізованих формувань Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Сватівського району Луганської області представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави- агресора верств місцевого населення здійснили захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, серед яких - станція «Лантратівка» виробнично-технологічного підрозділу «Станція Попасна» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» Регіональної філії Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації № Ю39965-25-108098757 до складу ДУП ЛНР «Луганська залізниця» входить Відокремлений підрозділ станція «Луганськ» ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу - «Обособленное подразделение станция «Луганск» Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики "Луганская железная дорога"), що згідно Виписки розташований за адресою: 291019, ЛНР, Камянобродський район, вул. Кірова, буд. 52Б.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше ніж 06.03.2022, перебуваючи на території с. Троїцьке Сватівського району Луганської області, яке з 06.03.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, перебуваючи на посаді чергового станції «Лантратівка» 5 класу виробничо-технологічного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», маючи відповідну освіту, фахові знання, досвід роботи в підрозділах залізниці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи факт захоплення с. Троїцьке, Сватівського району, Луганської області збройними силами російської федерації та лнр, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію та те, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, будучи обізнаною про те, що територія с. Троїцьке, Сватівського району, Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, ОСОБА_5 виконуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади російської федерації, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Луганської області системи органів державної влади, створеної окупаційною владою, керуючись раніше виниклим мотивом, почала надавати допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області.

Так ОСОБА_5 не пізніше ніж 06.03.2022 прийняла пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняла посаду чергової станції «Лантратівка» відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу - «дежурная по станции «Лантратовка» Обособленного подразделения Станция Луганск Государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Луганская железная дорога»).

У період з 06.03.2022, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді чергового станції «Лантратівка» відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» ДУП ЛНР «Луганська залізниця», усвідомлюючи, що згідно наказу АТ «Укрзалізниця» від 14.04.2022 з нею було призупинено дію трудового договору, ОСОБА_5 не припинила трудову діяльність та продовжувала виконувати трудові обов`язки чергового по станції, чим забезпечувала належне функціонування станції «Лантратівка», тим самим надаючи допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво) у реалізації їх рішень у реалізації їх рішень, що діє на окупованій частині Луганської області.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 16.03.2022 року, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно надала згоду та із 16.03.2022 згідно з наказом директора т. зв. «Государственного унитарного предприятие лнр луганская железная дорога» (далі ГУП ЛНР «ЛУГЖД») №20 від 16.03.2022 обійняла так звану посаду «в.о начальника станции Лантратовка» обособленного подразделения «Станция Луганск» у незаконно створеному органі «Государственное унитарное предприятие лнр луганская железная дорога», створеного на тимчасово окупованій території окупаційною адміністрацією рф, на якій перебувала до 29.04,2022 року.

З моменту призначення на посаду в.о. начальника залізничної станції ОСОБА_5 , переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, відповідно до т. зв. «Должностной инструкции начальника станции», виконувала свої службові обов`язки у незаконно створеному органі, шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави - агресора, зокрема: організовувала роботу станції та взаємодії суміжних відокремлених підрозділів т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД» по виконанню пасажирської, вантажної та поїздної роботи відповідно до планів та поставлених завдань, забезпечувала безпеку перевезень, вантажів та рухомого складу, брала участь в розробці технологічного процесу роботи станції, технічно - розпорядчого акту станції та інших документів для виробничо - господарської роботи станції, здійснювала оперативне планування поїзної роботи та вантажної роботи станції, забезпечувала виконання вимог нормативних документів, наказів керівництва т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД» по питаннях безпеки руху та зберігання парка вантажних вагонів.

Окрім цього у відповідності до наказу в.о. директора т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД» №1371/лн від 21.03.2022, ОСОБА_5 , здійснювала заходи з організації руху, пропуску та відправлення військових ешелонів відповідно до затвердженого графіку, забезпечення охорони об`єктів залізничної інфраструктури, підтримання постійної координації з військовими комендатурами та підрозділами, відповідальними за супровід ешелонів, а також звітування оперативному штабу щодо виконання графіків руху військових ешелонів. Про виконання зазначених заходів, ОСОБА_6 звітувала у встановленому порядку керівництву т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД».

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, які спрямовані на допомогу державі - агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави - агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави - агресора, окупаційної адміністрації держави - агресора.

Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалось за відсутності обвинуваченої (in absentia), котра показань суду не надавала.

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Так, згідно копії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025070000000197 від 08.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Крім того, судом встановлено, що 05.12.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке у відповідності до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Постановою слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_7 від 12.12.2025 року оголошено в розшук підозрювану громадянку України ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державної міграційної служби України ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: с. Троїцьке, вул. Кірова, 10, Сватівського району, Луганської області.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2026 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22025070000000197, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2025, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_5 будучи обізнаною, що відносно неї розпочато кримінальне провадження, що їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно неї перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з`явилася.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим вона викликалася в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченої до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що відносно неї розпочато кримінальне провадження. Обвинувачена мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченій, надавались захиснику.

У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої, а саме приймав участь у дослідженні доказів, виступав у судових дебатах. Захисник був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Під час судових дебатів прокурор серед іншого вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину) були всебічно досліджені органом досудового слідства, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченої кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених судом належних та допустимих доказів. Прокурор просила визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити їй покарання в межах санкції вказаної статті, у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією усього належного їй майна на користь держави.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 під час судових дебатів зазначив, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої, він зв`язку зі своєю підзахисною не має, позиції її не може з`ясувати. Вважає, що вина його підзахисної у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 КК України не доведена належними та допустимими доказами. За наведеного просив виправдати ОСОБА_5 .

Не зважаючи на доводи захисника, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі.

Так, згідно витягу з ЄРДР від 08.12.2025 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України ОСОБА_5 .

Відповідно до повідомлення про виявлення кримінального правопорушення №78/3/5/7/338 від 26.04.2022 ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду начальника станції у незаконно створеному підприємстві тат надає безпосередню допомогу окупаційним структурам російської федерації.

Згідно рапорту №78/3/5/7-337 від 25.04.2022 встановлено, що ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду начальника залізничної станції на окупованій території та надає допомогу окупаційній владі.

Відповідно до рапорту №187 від 25.06.2025 встановлено, що ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду начальника залізничної станції на окупованій території та надає допомогу окупаційній владі. При цьому фактів здійснення тиску або погроз на неї з боку окупаційної влади не встановлено.

Згідно листа регіональної філії «Донецька залізниця .АТ «Укрзалізниця» №Н- 09-283н від 28.05.2025 ОСОБА_5 займає посаду чергового по залізничній станції Лантратівка 5 класу виробничо-технологічного підрозділу «Станція Попасна» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій».

Відповідно до відповіді КНП «Центр психічного здоров`я» Луганської обласної ради №591 від 27.05.2025 ОСОБА_5 на обліку лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно відповіді Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області №2934 від 14.11.2025 ОСОБА_5 народилась у с. Курячівка, Білокуракінського району, луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Із характеристики відносно ОСОБА_5 , наданої Троїцькою селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області видно, що вона характеризується посередньо.

Згідно відповіді Департаменту охорони здоров`я Луганської ОВА №01-17/427 від 18.11.2025 ОСОБА_5 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

Відповідно до наказу №20 «гуп лнр «луганская железная дорога» від 16.03.2022 ОСОБА_5 призначено в.о. начальника станціі Лантратівка.

Згідно наказу №137-1/лн «гуп лнр «луганская железная дорога» від 21.03.2022затверджено перелік станцій, які будуть обслуговуватись агентами найближчих станцій «гуп лнр «луганская железная дорога».

Із листа ОСОБА_5 у відповідь на наказ №137-1/лн видно, що нею підтримується координація з військовою комендатурою і підрозділами, відповідальними за супровід ешелонів.

Відповідно до посадової інструкції начальника станціі «гуп лнр «луганская железная дорога» на нього покладено обов`язок організовувати роботу станції по виконанню пасажирської, вантажної та поїзної роботи, тощо.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 22.04.2025 свідок впізнав ОСОБА_5 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 25.04.2025 свідок впізнала ОСОБА_5 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 29.04.2025 свідок впізнав ОСОБА_5 .

Відповідно до постанови від 28.11.2025 визначено та приєднано до матеріалів кримінального провадження наступні документи: копію наказу №20 від 16.03.2022 «Про покладення обов`язків начальника станції Лантратівка відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» Державного унітарного підприємства луганської народної республіки на чергового по залізничній станції Лантратівка відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» Державного унітарного підприємства луганської народної республіки ОСОБА_5 на 1 арк.; копію наказу «Про внесення змін в наказ від 02.08.2018 року №160/ЛН «Про затвердження переліку станцій, обслуговування яких буде здійснюватися агентами комерційних ближніх станцій ГУП ЛНР «ЛУГЖД» №1371/ЛН від 21 березня 2022 року на 1 арк.; копію доповідної записки ОСОБА_11 про виконання заходів, передбачених наказом в.о. директора ДУЛ лнр «Луганська залізниця» №1371/ЛН від 21.03.2022 на 1 арк.

Згідно з постанови про перезапис оптичних дисків від 05.12.2025 та протоколу перезапису оптичних дисків від 05.12.2025 проведено перезапис відео фалів додатків до протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу огляду документів - наказів про затвердження положення про міністерство інфраструктури та транспорту лнр, витягу з реєстру юридичних осіб від 25.11.2025 з додатками, які підтверджують те, що потоцька виконувала обов`язки начальника залізничної станції «Лантратівка» «гуп лнр «луганская железная дорога».

Згідно відповіді на доручення №78/3/5/7-806 від 14.05.2025 (вх. №1309 від 19.05.2025) ОСОБА_5 , чергова по станції Лантратівка СП «Станція Луганськ» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» після початку широкомасштабної агресії рф проти України, у березні 2022 добровільно зайняла посаду т.в.о. начальника станції Лантратівка «гуп лнр «луганская железная дорога».

Згідно відповіді на доручення №78/3/5/7-1717 від 03.07.2025 ОСОБА_5 до призначення на посаду т.в.о. начальника станції Лантратівка «гуп лнр «луганская железная дорога» займала посаду чергової по станції Лантратівка СП «Станція Луганськ» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».

Відповідно до супровідного листа УСР в Закарпатській області ДСР НП України №79569-2025 від 10.07.2025, рапорту УСР в Закарпатській області ДСР НП України від 10.07.2025 ОСОБА_5 зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у березні 2022 добровільно зайняла посаду т.в.о. начальника станції Лантратівка «гуп лнр «луганская железная дорога». ОСОБА_5 має у власності автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», VIN: НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 ; частку будинку, одноквартирного з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Управління ДМС в Кіровоградській області від 13.05.2022 ОСОБА_5 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована.

Із відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ від 22.04.2024 видно, що ОСОБА_5 в період з 01.01.2020 по 22.02.2024 лінію розмежування з тимчасово окупованою територією України не перетинала.

Згідно відповіді ГУНП в Закарпатській області від 08.02.2025 будь які заяви, повідомлення щодо схилення ОСОБА_5 до співпраці з окупаційною владою не надходили.

Відповідно до інформації ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області від 11.12.2025 ОСОБА_5 з 24.02.2022 з тимчасово окупованої території луганської області до підконтрольної українській владі території не виїжджала.

Згідно протоколів, стенограм та відеофайлів допитів свідків ОСОБА_8 від 22.04.2025, ОСОБА_9 від 25.04.2025, ОСОБА_10 від 29.04.2025 видно, що свідки надали аналогічні покази, та пояснили, що знайомі із ОСОБА_5 , мешканкою с. Троїцьке Луганської області. Підтвердили, що до повномасштабного вторгнення рф до України ОСОБА_5 працювала черговою по станції «Лантратівка» регіональної філії, а у лютому 2022 добровільно зайняла посаду начальника станції Лантратівка «гуп лнр «луганская железная дорога». На цій посаді ОСОБА_5 забезпечувала транзит військової техніки та особового складу армії рф через станцію Лантратівка, також здійснювався транзит вугілля та металопрокату. Пояснили, що ОСОБА_5 є проросійсько налаштованою особою та підтримує агресію рф проти України.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст.87-89КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Під час судового розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Частиною 1 ст. 111-2 КК України передбачено відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Об`єктивна сторона цього злочину виражена у формі дій: 1) реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні; 2) добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

За змістом статей 132-133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території; до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Суб`єкт правопорушення за ч. 1 ст.111-2КК України - загальний, тобто громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком громадян держави-агресора.

За суб`єктивною стороною це кримінальне правопорушення може бути вчинене у формі прямого чи непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється з метою завдати шкоди Україні.

Дослідженими доказами достовірно встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 не пізніше ніж 06.03.2022 прийняла пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняла посаду чергової станції «Лантратівка» відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу - «дежурная по станции «Лантратовка» Обособленного подразделения Станция Луганск Государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Луганская железная дорога»).

У період з 06.03.2022, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді чергового станції «Лантратівка» відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» ДУП ЛНР «Луганська залізниця», усвідомлюючи, що згідно наказу АТ «Укрзалізниця» від 14.04.2022 з нею було призупинено дію трудового договору, ОСОБА_5 не припинила трудову діяльність та продовжувала виконувати трудові обов`язки чергового по станції, чим забезпечувала належне функціонування станції «Лантратівка», тим самим надаючи допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво) у реалізації їх рішень у реалізації їх рішень, що діє на окупованій частині Луганської області.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 16.03.2022 року, громадянка України ОСОБА_5 добровільно надала згоду та із 16.03.2022 обійняла так звану посаду «в.о начальника станции Лантратовка» обособленного подразделения «Станция Луганск» у незаконно створеному органі «Государственное унитарное предприятие лнр луганская железная дорога», створеного на тимчасово окупованій території окупаційною адміністрацією рф, на якій перебувала до 29.04,2022 року.

З моменту призначення на посаду в.о. начальника залізничної станції ОСОБА_5 , переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, виконувала свої службові обов`язки у незаконно створеному органі, шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави - агресора, зокрема: організовувала роботу станції та взаємодії суміжних відокремлених підрозділів т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД» по виконанню пасажирської, вантажної та поїздної роботи відповідно до планів та поставлених завдань, забезпечувала безпеку перевезень, вантажів та рухомого складу, брала участь в розробці технологічного процесу роботи станції, технічно - розпорядчого акту станції та інших документів для виробничо-господарської роботи станції, здійснювала оперативне планування поїзної роботи та вантажної роботи станції, забезпечувала виконання вимог нормативних документів, наказів керівництва т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД» по питаннях безпеки руху та зберігання парка вантажних вагонів.

Окрім цього у відповідності до наказу в.о. директора т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД» №1371/лн від 21.03.2022, ОСОБА_5 , здійснювала заходи з організації руху, пропуску та відправлення військових ешелонів відповідно до затвердженого графіку, забезпечення охорони об`єктів залізничної інфраструктури, підтримання постійної координації з військовими комендатурами та підрозділами, відповідальними за супровід ешелонів, а також звітування оперативному штабу щодо виконання графіків руху військових ешелонів. Про виконання зазначених заходів, ОСОБА_6 звітувала у встановленому порядку керівництву т.зв. ГУП ЛНР «ЛУГЖД».

На підставі досліджених доказів беззаперечно встановлено, що ОСОБА_5 діючи добровільно та умисно зайняла посаду в незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Крім того,з огляду на вік обвинуваченої, очевидно, що ОСОБА_5 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

При цьому, слід зазначити, що доводи захисника про те, що ОСОБА_5 необхідно виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 111-2 КК України, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Натомість, із досліджених судом матеріалів, не було встановлено жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність зайняття ОСОБА_5 вищевказаної посади. Навпаки, дослідивши надані стороною обвинувачення протоколи допиту свідків, результати яких у відповідності до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України, зафіксовано за допомогою відеофіксації, суд приходить до висновку, що показаннями свідків підтверджується добровільність зайняття ОСОБА_5 посади начальника станції «Лантратівка» «гуп лнр «луганская железная дорога». Докази, що обвинувачену примушували до зайняття посади в незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території за встановлених вище судом обставин, відсутні. Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_5 застосовувався фізичний та/або психічний примус, внаслідок застосування яких/якого обвинувачена вчинила інкриміновані їй дії, суду не надано, тому правові підстави вважати про наявність обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння ОСОБА_5 , у суду відсутні.

Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а досліджені судом належні й допустимі докази є достатніми для висновку суду про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, які спрямовані на допомогу державі - агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави - агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави - агресора, окупаційної адміністрації держави - агресора.

Згідно з ч. 2 ст. 50КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Також, при призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим умисно, в період дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше не судима, на диспансерному обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувала, по медичну допомогу не зверталась, згідно характеристики за місцем проживання характеризується посередньо.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, та у відповідності до ч. 2 ст. 59 КК України з конфіскацією всього належного їй майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2025 відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2025 на майно, належне ОСОБА_5 скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 373-374,395 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 67, 111-2 КК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2025 відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2025 у справі № 308/18443/25 провадження 1-кс/308/7033/25 на: автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», VIN: НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 ; частку будинку, одноквартирного з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Троїцьке, вул. Кірова, 10, Троїцького району, Луганської області, скасувати.

Автомобіль BMW 525, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 та частку будинку, одноквартирного з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Троїцьке, вул. Кірова, 10, Троїцького району, Луганської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 724976) конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1