Рішення № 140625668, 15.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/813/26

Номер провадження 2/305/335/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 20.03.2026 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 12.03.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 уккладено Договір № 0970479675, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 28 252 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит в строк та сплатити проценти за користування кредитним коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0970479675.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0970479675. Заборгованість за кредитним договором № 0970479675 від 12.03.2020 становить 28 252грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 400 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення вимоги 25 357,50 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 1 494,50 грн.

Тому, покликаючись на статті 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати в загальному розмірі 15 662,40 грн, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 гривень.

Ухвалою від 24.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 27.04.2025, у подальшому розгляд справи відкладався за клопотання як сторони відповідача, так і сторони позивача на 25.05.2026, 22.07.2026, 25.08.2026 та 05.10.2026, коли суд дослідив матеріали справи та перейшов до ухвалення рішення, оголошення якого призначив на 15.10.2026.

22.05.2026 засобами поштового зв`язку від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначає, що ніякого кредитного договору з ТОВ «ІНФІНАНС» в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором, не укладав та не міг укласти навіть з технічних причин. Станом на 12.03.2020 - день нібито укладення Договору - він мав повних 19 років, у нього в користуванні перебував кнопковий телефон, бувший у користуванні, який не мав підключення до інтернету, а тому він ніяким чином не міг зайти на веб-сайт кредитора та підписати заявку-анкету на отримання кредиту, згенерувавши одноразовий ідентифікатор ключа для підписання Договору. Він не реєстрував особистий кабінет на сайті, а тому не отримував електронного ключа для підпису заявки-анкети на отримання кредиту.

Крім того, має загальну середню освіту, не володіє сучасними технологіями, а тому ні в той час, ні в даний час він не компетентний в укладанні електронних документів, в тому числі кредитних договорів.

Ознайомившись із заявкою-анкетою на отримання кредиту, яку додано позивачем до позовної заяви, зазначає, що вказаний в ній номер мобільного телефону, а саме: НОМЕР_1 , йому ніколи не належав та таким номером мобільного телефону він ніколи не користувався.

Також, він не мав електронної пошти, вказаної в цій же заявці-анкеті, тобто: ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на час нібито укладення Договору, так і на даний час. Банківську платіжну картку НОМЕР_5 він не отримував, йому навіть не відомий той факт, в якому банку та коли вона була відкрита, а тому кредитних коштів в сумі 1 400,00 гривень на цю банківську картку (а також і в інший спосіб та на інші банківські картки) від ТОВ «ІНФІНАНС» ніколи не отримував.

Хто міг використати його анкетні дані для укладання від його імені кредитного Договору, йому не відомо, а тому категорично заперечує факт укладання кредитного Договору з ТОВ «ІНФІНАНС», отримання за ним грошових коштів, у зв`язку з чим у нього відсутні будь-які зобов`язання щодо повернення заборгованості за вказаним кредитним Договором.

Він заперечує сам факт підписання кредитного Договору електронним підписом. Додатки до позову не містять оригінал спірного кредитного договору від 12.03.2020 № 0970479675 в електронній формі з відомостями про підписання їх обома сторонами.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог, вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, зазначив, що у разі відмови в позові - судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача.

01.06.2026 засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, у якому зазначає таке.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; ідентифікація здійснювалася в ІТС, яка належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даним кредитам. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані. Факт ідентифікації також підтверджуються Інформацією щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору.

Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений.

Договір було підписано сторонами, екземпляр договору надано Відповідачу, підстав для сумніву у змісті договору Відповідачем не наведено. Відповідач не обґрунтував свої сумніви у дійсності даного договору, отже, долучена копія договору є належним та достатнім доказом.

Враховуючи, що ТОВ «НФІНАНС» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Універсальні платіжні рішення» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства, а його дослідження судом в рамках даної справи є недоречним. З даного листа ТОВ ФК «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що 12.03.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 1 400,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_2 .

Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.

Законом передбачені спеціальні правові наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою визнання договору факторингу недійсним та не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду. Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісного кредитору, так і на користь Позивача.

Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Наголошує, що сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями.

Підсумовуючи позов, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача Ткаченко М.М. в судове засідання не з`явилась, натомість надіслала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечувала проти заочного розгляду справи, додатково подала заяву про розгляд справи без участі.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився, натомість 25.08.2026 засобами поштового зв`язку надіслав заяву, у якій підтримав позицію висвітлену відзиві та заперечив проти задоволення позовних вимог, разом з тим розгляд справи просив проводити без його участі, у зв`язку з неможливістю з`явитися у судове засідання.

Судом встановлено, що 12.03.2020 між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0970479675, який позичальник підписав одноразовим ідентифікатором 2r4w6g, та тим самим підтвердив надання Товариством інформації, визначеної в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до вимог чинного законодавства України, а також те, що ознайомився в повному обсязі із Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», розміщеними на веб-сайті Товариства та погоджується із ними в повному обсязі.

В рамках дії даного Договору Сторони погодили наступні загальні умови, а саме: До умов даного Договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами.

Максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) - 30 днів.

Діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) - 20 000,00 гривень.

Максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%

Грошові кошти було перераховано позичальнику на його рахунок, що підтверджується довідкою сервісу онлайн платежів Вих. №11351_25708142135 від 0807-2025, згідно якої 12.03.2020 21:14 проведено платіж на суму 1 400 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 50838124, призначення платежу: Зачисление 1400 грн на карту НОМЕР_2 .

Також на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ПриватБанк» надало відповідь, згідно з якою номер телефону НОМЕР_1 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Номер телефону на який відправляється інформація у період 12.03.2020-15.03.2020 НОМЕР_6 Разом з тим, банком надано відомості, згідно яких на ім`я відповідача було видано карту НОМЕР_3 , а 12.03.2020 на неї було перераховано грошові кошти у сумі 1 400 грн.

Надана банком інформація, повністю підтверджує факт переказу коштів саме відповідачеві.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому Кредит в строки, передбачені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодгривеньавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0970479675.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0970479675.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0970479675.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про факторинг», предметом договору факторингу є право грошової вимоги.

Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Враховуючи наведене, позивачем належним чином було доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

Таким чином, відповідачем не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав, проте висловився з приводу позовних вимог.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача необхідно стягнути в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 13 000 гривень, слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, а 03.11.2025 сторонами підписано заявку про надання юридичної допомоги.

Відповідно до вказаного акту, адвокатським об`єднанням упродовж однієї доби надано позивачу 2 послуги загальною тривалістю 6 год загальною вартістю 9 000 грн, зокрема:

- надання усної консультації тривалістю 2 год вартістю 4 000 грн;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 2 год вартістю 9 000 грн;

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд управі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу. При цьому суд враховує, що відповідач участі у судовому розгляді фактично не брав, що могло позбавити його можливості подати доводи щодо неспівмірності витрат.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, не висвітлено в матеріалах причини та потреба для надання позивачу усної консультації тривалістю 2 години.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 0970479675 від 12.03.2020 у розмірі 28 252 (двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати в загальному розмірі 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК