Рішення № 140625053, 15.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/130/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.01.2026 просить суд: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.09.2025:

- №21629/2201-0701 в частині застосування штрафу у сумі 348772,00 грн, за завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток;

- №21630/2201-0701 в частині застосування штрафу у сумі 612144,00 грн, за податковими та/або іншими зобов`язаннями («+» збільшення), в частині застосування штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 54936,59 грн, на загальну суму 667080,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно висновків акта планової виїзної документальної перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства, з якими він не погоджується, оскільки господарські операції фактично відбулися, роботи були виконані, прийняті та використані у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, розрахунковими документами, податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також іншими первинними документами бухгалтерського обліку. Також позивач вказує, що до заперечень на акт перевірки товариством було додано копії документів на підтвердження вчинення господарських операцій, які податковим органом під час перевірки не були взяті до уваги, а тому вважає, що висновки відповідача є неправильними і відповідно спірні податкові-повідомлення рішення, винесені на їх підставі, мають бути визнані протиправними та скасовані.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.01.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 21.01.2026 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що Головним управління ДПС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАвто Хмельницький», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025.

Вказує, що за результатами перевірки складений акт №16919/22-01-07-11/03112917 від 12.08.2025. Зазначає, що за результатами перевірки прийнято ряд податкових повідомлень-рішень, у тому числі ті, які оскаржуються в межах даної справи - ППР від 15.09.2025 №21629/2201-0701, №21630/2201-0701. За наслідками перевірки встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України; п. 15, п. 104 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» від 01.01.2012, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.2.2, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого: занижено податок на прибуток всього в сумі 612144 грн., в тому числі за 2021 рік в сумі 62 778 грн, 2022 рік в сумі 189 727 грн, 2023 рік в сумі 134 689 грн, 2024 рік в сумі 224 949 грн. (ППР 21630/2201-0701) завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2025 року в сумі 348 772 грн. (ППР 21629/2201-0701).

Представник відповідача зазначає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представником позивача 26.01.2026 подано відповідь на відзив, у якій з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, просить адміністративний позов задовольнити.

Представником відповідача 07.05.2026 подано додаткові пояснення.

Представником відповідача також подане клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або із викликом сторін, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Таким чином, справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку із чим клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області необхідно залишити без задоволення.

Суд встановив такі обставини справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" створене як Відкрите акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто", зареєстроване Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 25.07.1994, перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" згідно з рішенням Загальних Зборів акціонерів від 17.03.2010, перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства та перейменуванням згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 20.12.2016. Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" (відповідно до рішення акціонера №8 від 08.03.2024) перетворено (реорганізовано) у Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельниччина-Авто" (яке створено відповідно до рішення засновника від 23.05.2024 року), та продовжує свою діяльність як Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" в зв`язку з перейменуванням згідно рішення учасника від 27.08.2024.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.06.2025 №2565-П Головним управління ДПС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАвто Хмельницький», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025.

Відповідно до наказу №3041-П від 21.07.2025 року Головного управління ДПС у Хмельницькій області продовжено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УкрАвто Хмельницький» на 5 робочих днів з 23.07.2025.

На підставі наказу №3093-П від 28.07.2025 Головного управління ДПС у Хмельницькій області продовжено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УкрАвто Хмельницький» на 5 робочих днів з 30.07.2025.

За результатами перевірки складений акт №16919/22-01-07-11/03112917 від 12.08.2025 у якому зафіксовані наступні порушення:

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України; п. 15, п. 104 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» від 01.01.2012, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV( із змінами та доповненнями), п.2.2, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого:

- занижено податок на прибуток всього в сумі 612 144 грн., в тому числі за 2021 рік в сумі 62 778 грн, 2022 рік в сумі 189 727грн, 2023 рік в сумі 134 689 грн, 2024 рік в сумі 224 949 грн.;

- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2025 року в сумі 348 772 грн.

2. п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 726 120 грн., в тому числі в: березні 2019 в сумі 371 953 грн., жовтні 2019 в сумі 265 120 грн., червні 2022 року в сумі 89 047 грн.;

3. п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, порушено граничний термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних на загальну суму ПДВ 153 502,98 грн.

4. п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4 та п.8.5 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280, не своєчасно повідомлено ГУ ДПС у Хмельницькій області про відкриття 5 (п`яти) об`єктів оподаткування, об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадилась діяльність та не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою №20-ОПП.

5. п.51.1 ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та розділу 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №4 від 13.01.2015 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 січня 2015 за №111/26556 встановлено у податковому розрахунку за формою 4ДФ: за 4 квартал 2018 року, 1- 4 квартал 2019 року, 1- 4 квартал 2020 року, 1- 4 квартал 2021 року, 1 квартал 2022 року, за 2 квартал 2024 не вірно відображено за 106 ознакою доходу - нараховані /виплачені доходи фізичним особам від надання рухомого майна в оренду;

6. п.1 ч.1 ст. 4, абз.1 п.1 ч.1 ст.7, ч. 5 ст.8,ч.2, 3, 4 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI із змінами та доповненнями та пункту 1,2 розділу ІV Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 455 від 09.09.2013 р, № 449 від 20.04.2015р , підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та пункту 1 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №4 від 13.01.2015р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 січня 2015 за №111/26556: в перевіряємому періоді платником самостійно донарахованого єдиний внесок за попередні періоди на загальну суму 10731,64 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач підписав акт перевірки з запереченнями та подав до Головного управління ДПС у Хмельницькій області заперечення на Акт від 12.08.2025 №16919/22-01-07-01/03112917.

За результатом розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" заперечень, відповідач листом від 09.09.2025 №3938/10/22-01-07-01-09 повідомив позивача, що за результатами розгляду матеріалів перевірки висновки Акта перевірки є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України.

За результатами проведеної контролюючим органом перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.09.2025 №21629/2201-0701, №21630/2201-0701, №21631/2201-0701.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги від 04.12.2025 року №34892/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України розглянула скаргу ТОВ «УкрАвто Хмельницький» на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 15.09.2025 №21629/2201-0701, №21630/2201-0701, №21631/2201-0701 та скасувала податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.09.2025 №21631/2201-0701 та залишила без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.09.2025 №21629/2201-0701, №21630/2201-0701, а скаргу - частково задовольнила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький", не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.09.2025 №21629/2201-0701 та №21630/2201-0701, звернулося до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 98.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704 (далі - Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 16.03.2021 у справі № 580/2490/19, від 06.07.2023 у справі № 340/2444/19.

З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди за результатами здійснення господарських операцій.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне: "наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами" (пункт 63 Постанови).

"Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції" (пункт 64 Постанови).

"Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними" (пункт 65 Постанови).

"При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача" (пункт 66 Постанови).

"У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи" (пункт 67 Постанови).

Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 у справі № 160/5256/19 наголосив, що сама по собі наявність у контролюючого органу інформації про ризиковість контрагента або про відсутність у нього достатніх трудових чи матеріальних ресурсів не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій, якщо фактичне виконання робіт (постачання товарів, надання послуг) підтверджується належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 340/2444/19, у якій суд зазначив, що аналітичні висновки податкового органу щодо діяльності контрагентів не можуть підміняти собою доказів відсутності реального руху активів.

У постанові від 14.03.2024 у справі № 520/10121/21 Верховний Суд підкреслив, що відсутність у контрагента власних трудових ресурсів або основних засобів не виключає можливості виконання ним господарських зобов`язань із залученням субпідрядників чи на підставі договорів оренди, а тому сама по собі така обставина не свідчить про фіктивність операцій. Контролюючий орган повинен довести не формальні недоліки в діяльності контрагента, а саме відсутність фактичного виконання конкретних робіт чи постачання товарів у межах спірних правовідносин.

У постанові від 18.04.2024 у справі № 640/3156/20 Верховний Суд зазначив, що податкові наслідки для платника податків можуть наставати лише за умови встановлення його обізнаності або узгодженості дій з недобросовісним контрагентом з метою одержання неправомірної податкової вигоди. Відсутність такого доведення виключає можливість покладення негативних наслідків порушень контрагента на добросовісного платника.

Аналогічний підхід підтримано у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 420/18745/23, в якій суд касаційної інстанції вказав, що для висновку про нереальність господарських операцій контролюючий орган має надати докази, які безпосередньо спростовують факт виконання робіт (надання послуг), а не лише вказують на недоліки в діяльності контрагента чи на його податкову поведінку в інших правовідносинах.

Застосовуючи наведені правові позиції до обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на доводах про завищення показників у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати, в загальній сумі 1 433 186 грн, в результаті відображення у їх складі вартості послуг по установленню тонування, обробки кузова, захисної обробки автомобілів, придбаних у ФОП ОСОБА_1 (2650302937), не підтверджених первинними документами, оформленими відповідно до вимог ст.9 Закону №996 та Положення №88, та які неможливо достовірно оцінити.

ТОВ «УкрАвто Хмельницький» відображено в бухгалтерському та податковому обліках операції з придбання послуг по установленню тонування, обробки кузова, захисної обробки автомобілів у ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на загальну суму 1 433 186 грн, та віднесення їх до складу витрат в сумі 1 433 186 грн.

Основними видами діяльності позивача є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами та технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Позивач є користувачем системи МВС, що підтверджується Повідомленням про внесення змін до облікових даних №31/22-2058 від 27.03.2025, виданим Головним сервісним центром МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області, що додатково підтверджує господарську діяльність позивача.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює реалізацію автомобілів згідно дилерських договорів та для здійснення власної господарської діяльності використовує станції технічного обслуговування, але на думку відповідача, акти виконаних робіт/наданих послуг ФОП ОСОБА_1 не мають зв`язку із господарською діяльністю позивача.

Щодо вказаних обставин, суд зазначає наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Хмельниччина-Авто" (Замовник) укладено договір на виконання робіт (надання послуг) від 01.02.2020 року №0102 з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи (надати послуги) зі встановлення тонувальної плівки на автомобілі, надані замовником послуг, та інші супутні послуги згідно прайсу виконавця, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи (надані послуги).

На думку контролюючого органу, отримані послуги ТОВ «УкрАвто Хмельницький» від ФОП ОСОБА_1 не підтверджені належним чином оформленими документами та не дають право на формування витрат у відповідних податкових (звітних) періодах.

Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухгалтерського обліку є: Закон України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88).

Згідно вищезазначених нормативних актів первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Мета складання первинних документів - зафіксувати факт господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч.2 ст.9 Закону №996-XIV. Крім того, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити (п.п.2.4 Положення №88).

До обов`язкових реквізитів первинних документів належать: назва документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, первинні документи можуть містити наступні додаткові реквізити (необов`язкові): ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Згідно з п.2.6 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Надані для перевірки первинні документи містять передбачені Законом №996-XIV та Положенням №88 обов`язкові реквізити та містять інформацію про господарські операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Підписані обома сторонами акти виконаних робіт/наданих послуг за договором №0102 від 01.02.2020 містять назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV.

Ані умовами договору №0102 від 01.02.2020, ані законодавством України не передбачено надання виконавцем іншої додаткової інформації на виконання умов договору.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що, керуючись вимогами п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.4, ст.9 Закону №996-XIV, позивач правомірно відобразив витрати по отриманим послугам в регістрах бухгалтерського обліку та в деклараціях з податку на прибуток з контрагентом ФОП ОСОБА_1 .

Проведеною перевіркою також встановлено, що ТОВ "УкрАвто Хмельницький" в порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; п. 15, п. 104 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» від 01.01.2012, п. 2.42 МСФЗ для МСП від 01.01.2013, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV( із змінами та доповненнями), п.2.2, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, ТОВ «Укравто Хмельницький» завищено показники у рядку 2150 «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати, в загальній сумі 2 259 743 грн., в результаті відображення у їх складі вартості рекламно-інформаційних послуг, придбаних у ФОП ОСОБА_2 ПН НОМЕР_2 , не підтверджених первинними документами, оформленими відповідно до вимог ст.9 Закону №996 та Положення №88, та які неможливо достовірно оцінити.

Щодо зазначених обставин, суд зазначає наступне.

Між виконавцем - фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 та замовником - Приватним акціонерним товариством "Хмельниччина-Авто" 30.05.2022 укладено Договір №ША30-05.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору виконавець надає замовнику послуги щодо виготовлення (при потребі) за публікації об`яв, прайс-рядків, радіороликів, тощо (в подальшому - "інформація"), згідно наданих замовником матеріалів, у друкованих засобах масової інформації, на радіо, в Інтернеті, засобами зовнішньої реклами (в подальшому - "ЗМІ").

Між виконавцем - фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 та замовником - Приватним акціонерним товариством "Хмельниччина-Авто" 02.01.2023 укладений Договір №02/01.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору виконавець надає замовнику послуги щодо виготовлення (при потребі) за публікації об`яв, прайс-рядків, радіороликів, тощо (в подальшому - "інформація"), згідно наданих замовником матеріалів, у друкованих засобах масової інформації, на радіо, в Інтернеті, засобами зовнішньої реклами (в подальшому - "ЗМІ").

Загальна вартість послуг з розміщення рекламних кампаній підприємства на всіх радіостанціях за період співпраці з ФОП ОСОБА_2 склала 733 300 грн.

Загальна вартість послуг з розміщення рекламних кампаній підприємства на платформі AUTO.RIA за період співпраці з ФОП ОСОБА_2 склала 1 526 443 грн.

На підтвердження надання рекламних послуг ФОП ОСОБА_2 з розміщення оголошення та рекламних матеріалів на інтернет-сайті AUTO.RIA позивачем надана копія листа ТОВ «МЕДІА-ХОЛДІНГ «ВСІМ» № 03 від 01.05.2022 та копія листа ТОВ «МЕДІА-ХОЛДІНГ «ВСІМ» № 09 від 01.05.2022 року та на підтвердження розміщення аудіороликів на радіостанціях долучена копія листа ТОВ «РІА МЕДІА Україна» № 01 від 02.01.2023.

Підписані обома сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг за вказаним договором містять назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство здійснило оплату наданих послуг згідно рахунків-фактур та актів виконаних робіт/наданих послуг шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 . Розрахунки проведені в повному обсязі. Заборгованість відсутня.

Ані умовами договорів від 30.05.2022 №ША30-05 та від 02.01.2023 №02/01, ані законодавством України не передбачено надання Виконавцем іншої додаткової інформації на виконання умов Договору.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що, керуючись вимогами п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.4, ст.9 Закону №996-XIV, позивач правомірно відобразив витрати по отриманим рекламним послугам в регістрах бухгалтерського обліку та в деклараціях з податку на прибуток.

Крім того, судом взято до уваги, що під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу позивачеві було надано чотири запити: Запит про надання пояснень та документальних підтверджень від 14.07.2025; Запит про надання пояснень та документальних підтверджень від 22.07.2025, Запит про надання пояснень та документальних підтверджень від 25.07.2025, Запит № 1/04/08 про надання документів/копії документів від 04.08.2025.

Відповідно до запитів, позивачем під час проведення перевірки надані усі запитувані документи.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 12190,23 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.09.2025 №21629/2201-0701, №21630/2201-0701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" судові витрати в розмірі 12190 (дванадцять тисяч сто дев`яносто) гривень 23 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАвто Хмельницький" (просп. Миру, 102, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29015 , код ЄДРПОУ - 03112917)Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.О. Михайлов