Ухвала суду № 140624932, 06.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6720/26

Провадження № 1-кп/204/913/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження №42025042010000030, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Від ОСОБА_12 надійшло клопотання, в якому остання просить повернути їй грошові кошти у сумі 242240 гривень, які були внесені нею, як застава щодо ОСОБА_9 . В обґрунтування свого клопотання заставодавець зазначила, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Того ж дня, на виконання цієї ухвали, в якості застави за ОСОБА_9 вона внесла кошти у сумі 242240 гривень на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області. У вищевказаній ухвалі було зазначено, що вона діє до 24 січня 2026 року. Крім того, у зв`язку з внесенням застави на ОСОБА_9 , слідчим суддею були покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. Відповідно до інформації з листа Індустріального районного суду міста Дніпра станом на 21 липня 2026 року прокурор або слідчий у кримінальному провадженні не звертались з повторним клопотанням про продовження строку покладених обов`язків у відношенні ОСОБА_9 . Отже, на думку заставодавця, у зв`язку із закінченням строку дії обов`язків, які були покладені слідчим суддею на ОСОБА_9 , припиненням дії ухвали про обрання запобіжного заходу щодо неї, застава вичерпала свою функцію і утримання державою її грошових коштів не відповідає меті такого запобіжного заходу.

Належним чином повідомлена про дату і час судового засідання заставодавець ОСОБА_12 до суду не з`явилась, в поданому клопотанні просила його розглянути без її участі.

Обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник ОСОБА_6 підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання.

Інші учасники кримінального провадження покладалися на розсуд суду при вирішенні клопотання заставодавця.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання з додатками, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року до підозрюваної ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 24 січня 2026 року включно, із визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень.

Крім того, відповідно до вказаної ухвали постановлено, що у разі внесення застави, слід покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

У зв`язку з внесенням 28 листопада 2025 року ОСОБА_12 застави за ОСОБА_9 , останню було звільнено з-під варти.

Згідно копії листа Індустріального районного суду міста Дніпра вих. №202/11414/25/12944/2026 від 21 липня 2026 року, станом на 21 липня 2026 року прокурор або слідчий у кримінальному провадженні №42025042010000030 від 03 березня 2025 року не звертались з повторним клопотанням про продовження строку покладених обов`язків у відношенні ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.ч.6, 7 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положеннями ч. 4 ст. 202 КПК України визначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, аналіз вказаних норм вказує на те, що положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

З огляду на вказане, запобіжний захід у вигляді застави застосований до ОСОБА_9 не припинив свою дію із закінченням дії ухвали слічого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року.

Що стосується доводів заставодавця про те, що зі спливом строку дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді та передбачених ст. 194 КПК України, не може продовжувати діяти запобіжний захід у вигляді застави, то вони також не ґрунтуються на законі.

Так, ч. 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. При цьому застава не є забезпеченням виключно додаткових обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, але є також забезпеченням виконання інших процесуальних обов`язків, передбачених КПК України для підозрюваних, обвинувачених.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Таким чином, запобіжним заходом у даному кримінальному провадженні є застава, яка за визначенням ч. 11 ст. 182 КПК України застосовується упродовж усього кримінального провадження, яке завершується проголошенням судового рішення та не має конкретного строку дії, про що уже було зазначено вище.

Навіть після спливу строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які покладалися на особу судом, на підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні продовжують покладатися загальні процесуальні обов`язки, визначені законом - ч. 7 ст. 42 КПК України, у забезпечення виконання яких в подальшому протягом усього кримінального провадження і застосовується такий запобіжний захід як застава.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження лише розпочато, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_9 забезпечить належне виконання останньою процесуальних обов`язків, є достатнім та дієвим для досягнення мети кримінального провадження.

Відтак, підстав для задоволення клопотання про повернення застави суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 182, 350 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_12 про повернення суми застави внесеної за ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1