Ухвала суду № 140624174, 14.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15701/26

Провадження № 1-кс/201/4261/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання начальника 2 відділення 1 відділу слідчого управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000001282 від 27 квітня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22024050000001282 від 27 квітня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що може бути застосоване до підозрюваної.

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у не встановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 30 травня 2022 року, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації території смт. Донське Волноваського району Донецької області, перебуваючи на території зазначеного населеного пункту, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, умисно, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та добровільно прийняла пропозицію обійняти посаду т.зв. «начальника участка пгт. Донское Докучаевского управления по газоснабжению и газификации Государственного Концерна «Донбассгаз»», розташованого за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Донське, вул. Кошового, буд. 2а.

Обіймаючи посаду т.зв. «начальника участка пгт. Донское Докучаевского управления по газоснабжению и газификации Государственного Концерна «Донбассгаз»» у незаконно створеному підприємству на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні, реалізовувала рішення держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора в частині організації фінансово-господарської діяльності окупованого підприємства на території тимчасово окупованого смт. Донське Волноваського району Донецької області.

Так, використовуючи матеріально-технічну базу підприємства філії Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» код ЄДРПОУ 20316981, зареєстроване за юридичною адресою: 85300, Донецька область, Покровський район, м. Покровськ, вул. Степана Бандери, буд. 154, яке перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, органи окупаційної влади створили «участок пгт. Донское Докучаевского управления по газоснабжению и газификации Государственного Концерна «Донбассгаз»».

Усвідомлюючи вказані вище обставини, громадянка України ОСОБА_5 будучи начальником Донської дільниці Докучаєвського відділення Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації АТ «Донецькоблгаз» по теперішній час, перебуваючи за адресою місця знаходження «участка пгт. Донское Докучаевского управления по газоснабжению и газификации Государственного Концерна «Донбассгаз»», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчиняла умисні шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме передала увесь комплекс споруд, устаткування, рухомого та нерухомого майна, продовольчої сировини, яка належала та зберігалась на території підприємства філія Донської дільниці Докучаєвського відділення Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації АТ «Донецькоблгаз».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено права власності на об`єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5 , а саме:

- об`єкт нерухомого майна (квартира), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 20304666, загальна площа (кв.м): 63,66, тип об`єкта трикімнатна квартира, адреса - АДРЕСА_1 , розмір частки - 1/1, приватна спільна сумісна власність.

Відповідно до інформації наданої Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, встановлено право власності на об`єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 а саме:

- об`єкт нерухомого майна (земельна ділянка), кадастровий номер 1421555900:01:000:0111, загальна площа (га): 0.0025, цільове призначення 1.8 (Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва), адреса - АДРЕСА_2 , приватна власність.

Відповідно до інформації наданої РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській, АРК та м. Севастополі № 1452 встановлено право власності на об`єкт рухомого майна, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 а саме:

- транспортний засіб модель - ВАЗ 2103, рік випуску 1974, колір синій, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 .

На підставі викладеного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, просив в клопотанні провести розгляд без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної та його захисника.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідної до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно (№ 497132555, сформованої 07 жовтня 2026 року), підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на праві приватної спільної сумісної власності належить:

- 1/1 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 63,66 кв.м., житлова площа: 38,70 кв.м., реєстраційний номер майна: 20304666.

Також, згідно відомостей з Державного земельного кадастру ОСОБА_5 має у приватній власності земельну ділянку з кадастровим номером 1421555900:01:000:0111, загальною площею (га): 0.0025, цільове призначення 1.8, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно інформації наданої РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополі, станом на 09 жовтня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має у власності:

- транспортний засіб модель ВАЗ 2103, рік випуску 1974, колір синій, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 3, 4, 5 ст. 170 КПК України, у випадках, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, або на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, санкція якого передбачає у тому числі конфіскацію майна.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Окрім того, під час судового розгляду встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, знаходиться у власності підозрюваної, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження, розпорядження та користування ним задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваній та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

При цьому, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів для їх подальшого дослідження.

Частиною 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Клопотання слідчого не містить даних щодо осіб, які проживають у квартирі АДРЕСА_3 , та користуються нею. Не зазначено, хто саме в ній мешкає та на якій правовій підставі.

Отже в силу ч. 12 ст. 170 КПК України в задоволенні клопотання в частині заборони користування вищевказаним нерухомим майном слід відмовити.

Таким чином клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000001282 від 27 квітня 2024 року, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме на:

- 1/1 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 63,66 кв.м., житлова площа: 38,70 кв.м., реєстраційний номер майна: 20304666, форма власності: приватна спільна сумісна.

Заборонити розпорядження та відчуження вищевказаним об`єктом нерухомого майна на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

- земельну ділянку з кадастровим номером 1421555900:01:000:0111, загальною площею (га): 0.0025, цільове призначення 1.8, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності: приватна;

- транспортний засіб модель ВАЗ 2103, рік випуску 1974, колір синій, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .

Заборонити користування, розпорядження та відчуження вищевказаним майном на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1