Рішення № 140623998, 14.10.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2565/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35 117, 99 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.03.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1677-9186. Відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8100 грн. на строк 365 днів зі сплатою 1% за користування кредитом в день. Позивач виконав взяти на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору. Після чого, 13.04.2026 року було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1677-9186, згідно якої відповідач отримала кредит у розмірі 7900 гривень. Проте, Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, тому станом на 23.07.2026 року утворилась заборгованість за Договором про надання кредиту в розмірі 35 117, 99 грн., що складається з: суми по тілу кредиту 16 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах 12 000 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 6225 ЦК України 6960 грн., заборгованість по комісії - 157,99 грн.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, призначивши її до розгляду по суті.

24.09.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка щодо задоволення позову заперечила та просила відмовити в його задоволенні.

Відповідачка зазначила, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого розміру заборгованості. Зокрема, звернула увагу на відсутність, на її думку, належного підтвердження фактичного отримання кредитних коштів, правильності здійснених нарахувань та обґрунтованості включення до заборгованості окремих платежів. Також ОСОБА_1 заперечила правомірність нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК України, посилаючись на законодавство про споживче кредитування та обмеження відповідальності позичальника.

Окремо у відзиві наведено доводи щодо необхідності застосування положень пункту 15 та пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також обставин проходження військової служби. Крім того, послалася на складне матеріальне становище, зазначивши, що є студенткою та має обмежені фінансові можливості.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1677-9186. Відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8100 грн. на строк 365 днів зі сплатою 1% за користування кредитом в день.

Крім того, відповідно до додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії 13.04.2026 року сторони уклали догововір про надання кредиту у розмірі 7900 гривень.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на момент її укладення сума неповернутого кредиту становила 8 100,00 грн, а сума нарахованих і несплачених процентів 16,20 грн.

Згідно з пунктами 2.12.3 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати відповідачці додаткові кошти в розмірі 7 900,00 грн, після чого загальна сума кредиту становила 16 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4 додаткової угоди позичальниця зобов`язалася повернути кредит протягом 365 календарних днів з моменту її укладення.

Згідно з пунктом 2.6 передбачено комісію за видачу додаткових коштів у розмірі 15 відсотків.

Пунктом 2.8 встановлено процентну ставку 1 відсоток на день протягом перших 180 календарних днів, а починаючи зі 181-го дня 0,74 відсотка на день.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № 1677-9186, складений станом на 23 липня 2026 року, відповідно до якого загальна заборгованість становить 35 117,99 грн.

Із розрахунку вбачається, що 25 березня 2026 року відображено видачу 8 100,00 грн, а 13 квітня 2026 року додаткових 7 900,00 грн. Розрахунок містить відомості про застосовані процентні ставки, щоденні нарахування, суму основного боргу та залишки відповідних платежів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа, тобто кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у разі доведення факту укладення кредитного договору, факту надання відповідачу кредитних коштів та факту невиконання відповідачем обов`язку щодо їх повернення, у кредитодавця виникає право на судовий захист шляхом стягнення заборгованості.

Суд зазначає, що чинне законодавство України допускає укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення формуляра заяви або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим суд оцінює докази не ізольовано, а в їх сукупності, відповідно до статті 89 ЦПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано договір, довідку про перерахування коштів, лист банківської установи, а також розрахунок заборгованості. З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти були перераховані на банківську картку, реквізити якої зазначені під час оформлення кредиту.

Суд зазначає, що у справах щодо стягнення заборгованості за договорами мікрокредитування, укладеними в електронній формі, факт видачі кредиту може підтверджуватися не лише класичною банківською випискою, але й сукупністю електронних та письмових доказів, які у взаємному зв`язку підтверджують факт укладення договору, погодження його умов, зазначення позичальником реквізитів банківської картки та перерахування кредитних коштів.

Суд вважає, що доводи відповідача зводяться до формального заперечення обставин, підтверджених поданими позивачем доказами, без надання зустрічних доказів, які б ставили під сумнів достовірність документів позивача.

Тому суд доходить висновку, що факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 16000 грн є доведеним.

Відповідно до статей 76, 77, 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, отримані у порядку, встановленому законом.

Позивачем надано докази, які стосуються предмета доказування у цій справі, а саме: факту укладення кредитного договору, погодження відповідачем його умов, надання кредитних коштів, невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредиту та сплати процентів, а також розміру заборгованості.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про недопустимість цих доказів або про те, що вони отримані з порушенням закону.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували факт укладення договору, факт отримання кредитних коштів або розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Суд враховує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, однак змагальність не звільняє сторону від обов`язку доказування тих обставин, на які вона посилається.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, взяв на себе обов`язок повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування ними. Невиконання цього обов`язку порушує майнові права кредитодавця та є підставою для судового захисту.

З огляду на презумпцію правомірності правочину, укладений між сторонами кредитний договір є чинним та обов`язковим для виконання, а його умови підлягають застосуванню судом до спірних правовідносин.

Суд також враховує, що заявлений до стягнення розмір процентів не є довільним, а ґрунтується на умовах договору та розрахунку заборгованості. Відповідач не подав власного альтернативного розрахунку заборгованості, не зазначив конкретної суми, яку визнає належною до сплати, не надав доказів часткового або повного погашення кредиту.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, саме сторона, яка заперечує проти розміру заборгованості, повинна надати докази на підтвердження своїх заперечень, зокрема докази оплати, неправильності розрахунку, подвійного нарахування або застосування умов, які не погоджувалися сторонами. Таких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому вимога в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України з ОСОБА_1 за кредитним договором підлягає відмові.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати в сумі 2662, 40 гривень по справі, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 610, 634, 638, 639, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598), заборгованість в розмірі 28 157 (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят сім) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598), судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО