Постанова № 140623276, 09.10.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4029/26

Провадження № 3/210/963/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 жовтня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 16 червня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до обставин, викладених у протоколі, дії які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Представник ОСОБА_1 адвокат Гузєв І.Б. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у даній справі формування так званого «відмовного» матеріалу відбулося після низки істотних процесуальних порушень: неналежного повідомлення підстав зупинки, отримання пояснень до роз`яснення права не свідчити проти себе, відсутності своєчасного повідомлення конкретних ознак сп`яніння та внесення таких ознак до протоколу постфактум. Зокрема поліцейські не повідомили належним чином конкретну правову підставу зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив ОСОБА_1 лише загальну інформацію про те, що нібито не працює одна з лампочок підсвітки номерного знаку, однак не назвав конкретної правової підстави зупинки, не послався на відповідний пункт ПДР, не надав водію чіткого правового пояснення меж втручання та не оформив жодного адміністративного матеріалу.

Зазначає, що такі ознаки як неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук не підтверджуються відеозаписом. Щодо ознаки «запах алкоголю з порожнини рота», то вона за своєю природою не може бути перевірена судом за відеозаписом. Саме тому така ознака має набувати доказового значення лише в поєднання з іншими належно зафіксованими обставинами. У даній справі таких обставин немає, оскільки водій заперечував вживання алкоголю, поведінка на відео не свідчить про сп`яніння, а інші ознаки внесені до протоколу без об`єктивної відео підтримки.

До належного роз`яснення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП працівники поліції почали ставити ОСОБА_1 уточнюючі та навідні запитання щодо можливого вживання алкогольних напоїв і обставин, за яких таке вживання могло мати місце. ОСОБА_1 відповідав на ці запитання, не усвідомлюючи процесуальних наслідків таких відповідей.

У матеріалах справи відсутня належна та допустима сукупність доказів, яка б підтверджувала саме вільне, однозначне, усвідомлене та процесуально коректно зафіксоване ухилення від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі Порядок).

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за такі альтернативні правопорушення: 1) керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; 2) керування транспортними засобами під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, 3) за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за альтернативні діяння, одне з яких - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення та висновки суду:

Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Судом встановлено, що 03.06.2026 року о 23:34 год. в м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 31 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор БК 475606, 475430. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР

Порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, а саме: відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та уповноваженими на їх складання особами.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні ст. 251 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №683313 від 04.06.2026 року , підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема:

- рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку ПП в м. Кривий Ріг, з якого встановлено, що під час патрулювання було зупинено транспортний засіб Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . У ході спілкування у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. На законну вимогу працівника поліції згідно п.2.5 ПДР України пройти огляд у встановленому законом порядку на місці або у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Згідно вимог статті 266 КУпАП громадянина ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом. Водія було ознайомлено з його правами та обов`язками згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.06.2026 року, яке складено у відповідності до вимог інструкції, уповноваженою на те особою, та яке містить ознаки сп`яніння : запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.06.2026 року ОСОБА_1 від огляду відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.06.2026 року, відповідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Результат огляду відсутній у зв`язку з тим, що огляд не проводився. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Акт підписаний інспектором поліції, який його склав;

- довідкою інспектора адмінпрактики з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня;

- відеозаписами з відео реєстратора та нагрудних-камер, на яких зафіксовано, що 03.06.2026 року о 23:34 год. в м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 31 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 . Останньому роз`яснено причини зупинки. Крім того, з відеозапису також вбачається факт руху транспортного засобу, факт зупинки транспортного засобу, а також факт встановлення особи правопорушника. Факт неодноразової пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці або в медичному закладі та факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці. Також ОСОБА_1 працівниками поліції під відеозапис оголошено його права та зміст протоколу.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Беручи до уваги позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

Факт руху транспортного засобу Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 , факт зупинки транспортного засобу відображено на відеозаписі Clip 0.

Суд звертає увагу, що на відеозаписах відображено, що після зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , останньому повідомлено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 зупинено оскільки на транспортному засобі відсутня підсвітка номерного знаку.

Вказане повністю спростовує заперечення ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції йому не повідомлено причини зупинки.

Далі поліцейський, маючи сумнів щодо стану ОСОБА_1 , працівник поліції запитує в останнього чи вживав він напередодні алкоголь, на що ОСОБА_1 відповідає: «ні». Інспектор просить ОСОБА_1 перестати курити сигарету та видихнути в бік інспектора, оскільки відчуває від ОСОБА_1 запах алкоголю. ОСОБА_1 , не реагуючи не прохання інспектора, впродовж двох хвилин продовжує курити (clip 4 час 23:36:47).

(clip 4 23:38:50) Інспектор повторює прохання видихнути в його бік, на що ОСОБА_1 погоджується. Після видиху, інспектор запитує чи точно ОСОБА_1 не пив, на що останній відповідає, що не пив. Далі інспектор запитує чи готовий ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою драгера, оскільки чує від нього запах алкоголю, на що ОСОБА_1 відповідає що готовий.

(clip 4 23:39:45) ОСОБА_1 виходить з транспортного засобу та підходить до працівників поліції, які пропонують йому обрати запаковану трубку для проходження огляду.

(clip 4 23:39:59) ОСОБА_1 власноруч обирає запаковану трубку та говорить до працівників поліції з використанням нецензурної лексики: «я не буду брехати, дійсно випив тільки що, не багато, ну грам 150 є».

Судом відхиляються покликання сторони захисту, що відсутність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не надавало право поліцейським проводити його огляд на стан сп`яніння.

Після зупинки транспортного засобу в процесі спілкування у працівників поліції виникла підозра, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, які були йому оголошенні, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці або в медичному закладі.

Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 2 розділу I Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння. При цьому законодавство не вимагає обов`язкового підтвердження кожної виявленої ознаки сп`яніння окремим технічним засобом або її обов`язкової фіксації на відеозаписі. Відсутність на відеозаписі очевидного тремтіння пальців рук чи неприродної блідості обличчя сама по собі не спростовує можливості виявлення таких ознак працівником поліції під час безпосереднього спілкування з водієм. Водночас наявність запаху алкоголю з порожнини рота, хоча й не може бути безпосередньо перевірена судом шляхом перегляду відеозапису, підтверджується зафіксованими у матеріалах справи відомостями та оцінюється в сукупності з іншими доказами.

У подальшому інспектор неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння (clip 4 час 23:40:30, час 23:41:45, час 23:43:20).

Однак, у вказаний час ОСОБА_1 намагався затягувати процес розгляду за для уникнення відповідальності і проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, просив не складати адміністративний матеріал, запитував у інспекторів як і що правильно треба зробити в цій ситуації, які наслідки має його відмова від проходження огляду, чи може він самостійно відмовитися від проходження огляду.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що працівники поліції схилили ОСОБА_1 до відмови проходження огляду на стан сп`яніння, адже на відео зафіксовано як у період час з 23:40:00 год. по 23:45:00 год. ОСОБА_1 неодноразово запитує у інспекторів що краще, пройти огляд чи відмовитися від огляду, на що працівники поліції неодноразово пояснюють, що не можуть впливати на його рішення, роз`яснюють останньому порядок проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров`я, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

(clip 4 час 23:45:17) Інспектор говорить: «тест 01582 готовий, проходьте огляд». ОСОБА_1 у свою чергу відповідає: «Як краще зробить, щоб не показало».

(clip 4 час 23:45:29 23:45:42) Далі між інспектором поліції та ОСОБА_1 відбувається діалог:

- ОСОБА_2 , ви будете проходити огляд в алкотестер драгер на місці?;

- ну ні;

- ви будете їхати до лікаря нарколога проходити тест?

- ні;

- ви відмовляєтесь від проходження у лікаря нарколога і на місці зупинки?

- так.

Далі на відеозаписах відображено як ОСОБА_1 працівниками поліції роз`яснено порядок складання протоколу, його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Вказане спростовує доводи ОСОБА_1 , надані суду.

Також ОСОБА_1 працівниками поліції під відеозапис оголошено зміст протоколу, місце, дата та час розгляду справи.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується відеозаписом події, який містить фіксацію обставин події, з яких вбачається, що на законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме «відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) на користь держави.

Строк пред`явлення до виконання три місяці

Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:

Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна