Рішення № 140623237, 12.10.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/2483/26

Провадження № 2/210/1657/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2026 року Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Літвіненко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Брайт Інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» через свого представника Кириченко О.М. звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 040,00 грн., що складається з: заборгованості за продуктом POS 5 264,29 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 29 копійок), що включає: тіло кредиту - 5 263,05 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят три гривні 05 копійок); заборгованість за відсотками 1,24 грн (одна гривня 24 копійки) та заборгованості за продуктом CARD 15 775,71 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка), що включає: тіло кредиту 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок); заборгованість за відсотками 7 775,71 грн (сім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка) та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 14.10.2019 року ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір № 2026632756.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ "Брайт Інвестмент" укладено договір факторингу № 24/03/23, у відповідності до якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ "Брайт Інвестмент" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Брайт Інвестмент" приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 2026632756 від 14.10.2019 року, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунків заборгованості) загальний розмір заборгованості за кредитним договором №2026632756 від 14.10.2019 року становить 24 149,26 гривень, що складається з: заборгованості за продуктом POS 8 373,55 грн (вісім тисяч триста сімдесят три гривні 55 копійок), що включає: тіло кредиту 5 263,05 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят три гривні 05 копійок); заборгованість за відсотками 1,24 грн (одна гривня 24 копійки); заборгованість за комісією 3 109,26 грн (три тисячі сто дев`ять гривень 26 копійок) та заборгованості за продуктом CARD 15 775,71 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка), що включає: тіло кредиту 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок); заборгованість за відсотками 7 775,71 грн (сім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка). Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було внесено 26.10.2020 року.

В порушення умов договору відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 21 040,00 грн., що складається з: заборгованості за продуктом POS 5 264,29 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 29 копійок), що включає: тіло кредиту - 5 263,05 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят три гривні 05 копійок); заборгованість за відсотками 1,24 грн (одна гривня 24 копійки) та заборгованості за продуктом CARD 15 775,71 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка), що включає: тіло кредиту 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок); заборгованість за відсотками 7 775,71 грн (сім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка).

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року, вказана справа надійшла до провадження судді Літвіненко Н.А.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.

В ухвалі про відкриття провадження від 04 травня 2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів, на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлялась належним чином про перебування в провадженні суду даної цивільної справи, шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження, що підтверджується поштовим відправленням яке повернулось на адресу суду 10.06.2026 року з відміткою "адресат відсутній".

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялась про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.10.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір №2026632756.

Згідно умов договору, який сторони підписали власноручними підписами, сума кредиту склала 14806,00 грн., з них 14 416,00 грн. сума на придбання товару; 390,00 грн. додаткові послуги банку. Дата повернення кредиту 14 жовтня 2021 року. Сторони погодили, процентна ставка є фіксованою та становить 0,01 % річних.

У договорі сторони також погодили надання банківських послуг шляхом відкриття кредитної лінії. Дана інформація вказана у паспорті споживчого кредиту.

З наданого розрахунку та виписок по особових рахунках вбачається, що розмір заборгованості складає 21 040,00 грн., що складається з: заборгованості за продуктом POS 5 264,29 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 29 копійок), що включає: тіло кредиту - 5 263,05 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят три гривні 05 копійок); заборгованість за відсотками 1,24 грн (одна гривня 24 копійки) та заборгованості за продуктом CARD 15 775,71 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка), що включає: тіло кредиту 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок); заборгованість за відсотками 7 775,71 грн (сім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка).

В подальшому, 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали договір факторингу №24/03/23, згідно якого первісний кредитор АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги за кредитним договором №2026632756 від 14.10.2019 року, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників від 24.03.2023 року ТОВ «Брайт Івестмент» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2026632756 від 14.10.2019 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із ст. ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитних договорів, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача ні на рахунок попереднього кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, товариством повністю було виконано умови кредитного договору та надано відповідачці обумовлену останньою суму кредиту.

Однак, відповідачка грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору не повернула, що призвело до виникнення заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитних договорів, а також вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов`язання за вказаним вище договорів не виконала.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, у відповідачки виникла заборгованість перед ТОВ «Брайт Інвестмент» за кредитним договором № 2026632756 від 14.10.2019 року в розмірі 21 040,00 грн., що складається з: заборгованості за продуктом POS 5 264,29 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 29 копійок), що включає: тіло кредиту - 5 263,05 грн (п`ять тисяч двісті шістдесят три гривні 05 копійок); заборгованість за відсотками 1,24 грн (одна гривня 24 копійки) та заборгованості за продуктом CARD 15 775,71 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка), що включає: тіло кредиту 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок); заборгованість за відсотками 7 775,71 грн (сім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 71 копійка).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, встановлені фактичні обставини справи свідчать про порушення договірних прав позивача з боку відповідачки ОСОБА_1 , а тому на їх захист з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2026632756 від 14.10.2019 року в розмірі 21 040,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд також враховує, що відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, не подала доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, отже сума заборгованості нею не заперечується.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позовна заява ТОВ «Брайт Інвестмент» подана через систему «Електронний суд», тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2422,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судовий збір, що становить 2422,40 грн.

Оцінюючи розмір заявлених стороною позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу ним надано: договір про надання правової допомоги №02/01-06 від 02.01.2026 року, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги №02/01-06 від 02.01.2026 року, акт про надання правової допомоги № 07/04-26/00 від 07.04.2026 року до договору про надання правової допомоги №02/01-06 від 02.01.2026 року, ордер серії АЕ №1421266.

Позивач просив компенсувати йому за рахунок відповідача витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 8500 грн. Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною, розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8 500 грн. є не обґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 4 500 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених представником позивача.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ "Брайт Інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064) заборгованість за кредитним договором № 2026632756 від 14.10.2019 року в розмірі 21 040,00 грн.( двадцять одна тисяча сорок гривень 00 копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», ЄДРПОУ 43115064, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 9;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. А. Літвіненко