Ухвала суду № 140623199, 14.10.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/930/26

п/с 6/174/99/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення на тривалий строк та зупинення стягнення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08.09.2026 позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором № LM169573694 від 11.07.2025 у розмірі 18 092,94 грн, яка складається з 5 700,00 грн заборгованості за тілом, 12 050,94 грн заборгованості за відсотками та заборгованості за комісією 342,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

До цього часу рішення не змінено та не скасовано.

07.10.2026 ОСОБА_1 звернулась із заявою про розстрочку виконання зазначеного судового рішення. Свою заяву вона обгрунтувала відсутністю можливості погасити борг одноразово у зв`язку із складним матеріальним становищем, наявністю майнових претензій від мікрофінансових організацій на загальну суму 190 000,00 грн, що підтверджується доданими судовими рішеннями та доказами апеляційного оскарження. Дохід відповідача від підприємницької діяльності становить близько 35 000,00 грн, але кошти витрачаються на утримання народженої відповідачем 12.06.2026 дитини, державні соціальні виплати на цей час не отримуються. Просила надати розстрочку виконання судового рішення строком на максимальний термін, зупинити стягнення за виконавчим документом та заборонити видачу або виконання виконавчого листа у справі № 174/930/26 до набрання законної сили ухвалою суду за наслідками розгляду даної заяви.

09.10.2026 представник позивача подав заяву в якій вимоги заяви відповідача не визнає враховуючи той факт, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявник повинен надати докази, що підтверджують наявність обставин, які роблять виконання рішення складним. Народження дитини само по собі не доводить неможливість виконання судового рішення, відомості про підприємницький дохід відповідача свідчить про наявність джерел отримання коштів, однак не підтверджують неможливість виконання рішення. Наявність інших боргових зобов`язань не може автоматично бути підставою для покладення негативних наслідків на стягувача. Прохання про розстрочення на максимально тривалий період не містить належного економічного обґрунтування. Просить відмовити в задоволенні заяви боржника.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті у їх відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Також в цьому рішенні зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Зазначена процесуальна норма кореспондується з приписами ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», якими визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду шляхом сплати загальної суми боргу частинами, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення спірного рішення. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника. Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № 2а-25767/10/0570 дотримана позиція суду касаційної інстанції про те, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19).

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Згідно з вимогами ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Із заяви відповідача вбачається, що в обґрунтування неможливості своєчасного виконання рішення суду вона посилається на те, що виконання рішення неможливе через її складне матеріальне становище, народження нею дитини та наявність значної заборгованості по іншим зобов`язанням.

З копії свідоцтва про народження вбачається, ОСОБА_1 народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 133).

Згідно довідки про обіги виданої клієнту АТ КБ «Приватбанк» за період з липня до жовтня дебетовий обіг склав 134 998,32 грн, а кредитовий обіг 135 000,00 грн (а.с. 184).

Також долучені копії рішень Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.09.2026, 09.09.2026, 03.09.2026, 15.09.2026, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами (а.с. 135-154).

А також копії апеляційних скарг ОСОБА_1 (а.с. 155-156).

Слід зазначити, що матеріальний стан боржника не може бути безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є обставиною, що утруднює його виконання. Інші приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення. Зазначення, що загальна сума заборгованості є значною, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання, який чітко не визначено у самій заяві та належним чином не обгрунтовано, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Щодо вимоги про зупинення стягнення за виконавчим документом та заборони видачі або виконання виконавчого листа у справі № 174/930/26 до набрання законної сили ухвалою суду за наслідками розгляду даної заяви, то вона задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає положенням ст. 435, 436 ЦПК України щодо повноважень суду першої інстанції, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 260, 353, 435, 436 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення на тривалий строк та зупинення стягнення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Ілюшик І.А.