Ухвала суду № 140622745, 15.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення заяви про зміну позовних вимог

15 жовтня 2026 р. Справа № 520/30974/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши клопотання ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви від 26.08.2026 невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного по непридатності до військової служби відповідно до п.3 ч.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Ухвалою судді від 30.09.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду в частині позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Представник позивача 12.10.2026 подала суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив уточнити позовні вимоги у зв`язку з отриманням відмови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.09.2026 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку. Зазначив, що попередню справу №520/23933/26 залишено без розгляду.

З огляду на викладене, представник позивача просить задовольнити заяву позивача щодо уточнення позовних вимог, в якій просить суд: 1) визнати протиправною відмову від 25.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні даних про виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Представник відповідача подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що заява позивача є не уточненням, а зміною предмета позову, оскільки замість оскарження бездіяльності щодо нерозгляду заяви від 26.08.2026 позивач оскаржує лист-відповідь від 25.09.2026. Зазначив, що заява позивача від 26.08.2026 була зареєстрована, опрацьована, а 25.09.2026 йому надіслано письмову відповідь у межах установленого строку, яка, на думку відповідача, має інформаційно-роз`яснювальний, а не відмовний характер. Також відповідач наголосив, що внесення облікових даних у 2025 році відбулося на підставі особистої заяви позивача про взяття на військовий облік. У зв`язку із цим просив відмовити в задоволенні позовних вимог як щодо оскарження бездіяльності, так і щодо визнання листа протиправною відмовою та зобов`язання внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку.

При вирішенні питання щодо прийняття до провадження клопотання представника позивача про уточнення позовних вимог, суд уважає за необхідне вказати таке.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, зокрема, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зміст статті 160 КАС України передбачає, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними стадійними вимогами.

Отже, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема від 30.11.2018 у справі №806/1723/17, від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Згідно приписів частини першої ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.

У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.

Судом установлено, що при зверненні з первісним позовом до суду позивач оскаржував бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 26.08.2026 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку за станом здоров`я, а також просив зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до Реєстру згідно з відомостями, зазначеними у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного.

Звертаючись із заявою про уточнення позовних вимог позивач заявив додаткові позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною відмову від 25.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні даних про виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повторно заявив вимогу про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , щодо якої ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2026 уже було вирішено питання шляхом залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.

Тобто, при зверненні із заявою про уточнення позовних вимог фактично позивач заявив додаткові позовні вимоги, при розгляді яких підлягало б з`ясуванню питання щодо правомірності чи протиправності відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2026, яка не була предметом оскарження під час первісного подання позовної заяви.

Разом із тим, суд зазначає, що під збільшенням (уточненням) розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення (уточненням) розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Суд відмічає, що заява представника позивача про уточнення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги, що характеризуються самостійним предметом спору та іншими правовими підставами для звернення до суду. При цьому, обґрунтування позову, зазначене в первісній позовній заяві, жодним чином не стосується додатково заявлених позовних вимог про визнання протиправною відмову від 25.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні даних про виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Викладене вказує, що позивачем фактично подано до суду не клопотання про уточнення позовних вимог, а заяву про одночасну зміну предмета та підстави позову у спосіб доповнення позовних вимог, фактичних та правових підстав новими, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Суд зазначає, що під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Отже, відповідно до поданої до суду заяви позивачем заявлено позовні вимоги, що мають наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду в даній справі. Таким чином, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог не є уточненням позовних вимог, а фактично є заявою про одночасну зміну як предмета так і підстав позову, що виразилось у заявленні нової позовної вимоги, та така вимога обґрунтовується іншими підставами, наведеними у поданій заяві, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Первісні та додатково заявлені позивачем позовні вимоги між собою не пов`язані, містять різні підстави їх пред`явлення, а тому підлягають окремому дослідженню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, в якій Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд повертає заяву представника позивача про уточнення позовних вимог по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, суд роз`яснює, що в даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим окремим позовом у загальному порядку.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про уточнення позовних вимог по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити право позивача на звернення до суду з зазначеними в клопотанні позовними вимогами в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН