Ухвала суду № 140622690, 14.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8215/26

(1-кс/199/555/26)

У Х В А Л А

іменем України

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 1202604220000650, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за наступних обставин:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за умисний злочин проти власності та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого наказом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 31.03.2026 приблизно о 01:30 годині, прибув разом зі своїм знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на територію багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , де заздалегідь не розподіляючи між собою ролей, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вступили між собою у попередню змову з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Кіа Soul», д.н. НОМЕР_1 , білого кольору, що знаходився на території безоплатної стоянки, розташованої біля багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою та належить Благодійній організації «Благодійний фонд правоохоронних органів «ПАТРІОТ» (ЄДРПОУ 26136694).

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 31.03.2026 близько 03:00 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку № 75, розташованого по пр. Мануйлівському в м. Дніпрі, керуючись корисливим мотивом, спільно, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, впевнившись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, попередньо пошкодивши автоматичний замок воріт вищевказаного будинку, які перешкоджали проїзду транспортного засобу, підійшли до автомобіля марки «KIA Soul» з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить БО «БФПО «ПАТРІОТ» (ЄДРПОУ 26136694), та невстановленим шляхом потрапили всередину салону останнього.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 , діючи узгоджено між собою, в цей же день, тобто 31.03.2026, невстановленим шляхом забезпечили рухомість згаданого автомобілю без активації двигуна.

Надалі, використовуючи фізичну силу, вони відкотили вказаний автомобіль за межі багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , до проїзної частини, в районі будинку по пр. Слобожанському, 3б, де заштовхали його на причеп (лафет) автомобіля марки «Volkswagen Tоuаreg» в кузові чорного кольору з VIN-кодом: НОМЕР_2 .

У подальшому, 31.03.2026 приблизно о 03:10, за допомогою зазначеного причепа (лафета), який буксирувався автомобілем марки «Volkswagen Tоuаreg» в кузові чорного кольору з VIN-кодом: НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , автомобіль марки «KIA Soul» з д.н.з. НОМЕР_1 , було перевезено на територію станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, 22-а.

Таким чином, співучасники ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем марки «KIA Soul» з д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, білого кольору, VIN-код: НОМЕР_3 , що належить БО «БФПО «ПАТРІОТ» (ЄДРПОУ 26136694).

Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:

- повідомленням від 01.04.2026 Головного управління внутрішньої безпеки СБУ в Дніпропетровській області за вих. № 9/4-270, про те що 31.03.2026 у м. Дніпрі у період з 01:30 до 03:00 невстановлені особи перебуваючи на території паркувального майданчика, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівській, 75, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме електричним автомобілем «KIA Soul» з д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за БФ «ПАТРІОТ» (ЄДРПОУ 26136694) та фактично використовувався співробітниками УСБУ у Дніпропетровській області;

- протоколом огляду місця події від 01.04.2026;

- допитом в якості представника потерпілого ОСОБА_9 від 02.04.2026, яка пояснила, що вона є керівником юридичної особи - БО «БФПО «ПАТРІОТ» (ЄДРПОУ 26136694). На балансі вказаної організації перебуває транспортний засіб марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_3 , білого кольору, 2016 року випуску, з електричним типом двигуна, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , виданим 30.10.2019 ТСЦ 1242. Вказаний транспортний засіб з липня 2025 року був технічно несправний і зберігався у дворі будинку в м. Дніпро. Автомобіль не використовувався, нікому не передавався, контроль за ним здійснювався періодично. 01.04.2026 стало відомо про його зникнення, жодних вказівок щодо переміщення чи відчуження транспортного засобу вона не надавала;

- допитом свідка ОСОБА_10 від 03.04.2026, який повідомив, що 31.03.2026 вранці до його боксу приїхали троє невідомих чоловіків на чорному ОСОБА_11 з причепом, на якому був автомобіль KIA Soul. Він детально описав усіх трьох чоловіків (вік, зріст, статура, зовнішній вигляд). Невідомі попросили відремонтувати авто та залишили його разом із техпаспортом. 02.04.2026 один із них телефонував щодо ремонту, а ввечері двоє повернулись і повідомили, що в соцмережах з`явилось відео з цим авто, ймовірно викраденим;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026;

- допитом свідка ОСОБА_12 від 03.04.2026, який пояснив, що за проханням знайомої ОСОБА_9 , яка являється директором БО «БФ «Патріот» близько року зберігав несправний автомобіль KIA Soul, д.н.з. НОМЕР_1 , біля будинку №75 по просп. Мануйлівському в м. Дніпро. Автомобіль не використовувався і не ремонтувався. 01.04.2026 він виявив зникнення авто. За записами камер встановлено, що 31.03.2026 близько 03:00 троє чоловіків (один за кермом, двоє штовхали) вивезли автомобіль у бік вул. Котляревського. 03.04.2026 ОСОБА_12 зателефонував невідомий, який повідомив, що має інформацію про авто, і запропонував зустріч. Свідок повідомив поліцію. Під час зустрічі на АЗК «WOG» невідомий прибув на чорному Volkswagen Tоuаreg, після чого підійшли працівники поліції, а ОСОБА_13 залишив місце події;

- протоколом огляду місця події від 03.04.2026;

- протоколом огляду місця події від 03.04.2026;

- протоколом перегляду відеозапису від 06.04.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На даний час, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою недопущення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, задля запобігання спробам:

1. переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України):

Вказаний ризик є доведеним та підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про здійснення щодо нього кримінального провадження та необхідність явки до органу досудового розслідування, ухиляється від явки до слідчого, його місцезнаходження не встановлено, у зв`язку з чим його оголошено у розшук.

Крім того, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, підозрюваний має реальну зацікавленість у подальшому ухиленні від слідства та суду.

Водночас, варто зауважити, що ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни.

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною, згідно відкритих даних, не контролюється орієнтовно 15-20 % власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Наведені вище обставини свідчать про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на даний час є фактично реалізованим, оскільки підозрюваний ухиляється від явки до органу досудового розслідування та оголошений у розшук.

2. незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України):

Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме можливість особисто або через третіх осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни, спотворення або відмови від раніше наданих показань, що може перешкодити встановленню об`єктивних обставин кримінального правопорушення під час судового розгляду.

3. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України):

З урахуванням того, що підозрюваний вже ухиляється від органу досудового розслідування та перебуває у розшуку, існують достатні підстави вважати, що він може й надалі перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом приховування майна, яке може підлягати арешту чи конфіскації, а також вчинення інших дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

4. вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України):

ОСОБА_4 раніше судимий за корисливий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, та, не ставши на шлях виправлення, під час іспитового строку підозрюється у вчиненні нового тяжкого корисливого злочину. Наведені обставини свідчать про стійку протиправну поведінку підозрюваного та наявність ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Під час досудового розслідування здобуто достатні докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, особисте зобов`язання не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки останній, будучи обізнаним про здійснення щодо нього кримінального провадження та необхідність явки до органу досудового розслідування, належним чином свої процесуальні обов`язки не виконував.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки на даний час відсутні особи, які б заслуговували на довіру та висловили готовність поручитися за належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Застосування домашнього арешту також не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, оскільки не виключає можливості залишення підозрюваним місця проживання, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків чи вчинення інших дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

З урахуванням характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його попередньої судимості, а також встановлених ризиків, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належного виконання ним процесуальних обов`язків та не зможуть ефективно запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність одночасно декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, попередню судимість підозрюваного та його ставлення до виконання процесуальних обов`язків, наявні виняткові підстави вважати, що застава у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, а тому розмір застави підлягає визначенню понад встановлені цією нормою межі.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи зазначене, 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатні забезпечити виконання ОСОБА_4 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому застава з урахуванням майнового стану підозрюваного та вищевикладених обставин, має складати у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 665 600 грн.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 підтвердили обставини вчинення інкримінованих підозрбваному діянь, зазначених у повідомленні про підозру. Просить не брати останнього під варту, оскільки буд які визначені законом ризики відсутні. Просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. У разі взяття підозрбваного під варту просять визначити заставу у мінімальному розмірі.

Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

20 травня 2026 року ОСОБА_4 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026042220000378, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за вищезазначених

Постановою прокурора від 26.05.2026 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, виділено з кримінального провадження № 12026042220000378 від 02.04.2026 в окреме кримінальне провадження № 12026042220000650 від 03.06.2026.

У зв`язку з тим, що підозрюваний не з`являвся до слідчого, тим самим переховувався від слідства, свого місцезнаходження не повідомив, підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ст. 281 КПК України, постановою слідчого від 10 червня 2026 було оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді від 11 червня 2026 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , з метою його приводу до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На виконання вказаної ухвали слідчого судді ОСОБА_4 було затримано 14 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя враховує, що за ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя виходить з того, що сам факт вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і можлива причетність до його вчинення ОСОБА_4 достатньо доведені сукупністю доданих до клопотання доказів, що доводить обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину.

Той факт, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в періол іспитового строку групою тяжкого злочину, вже переховувався від органу досудового розслідування, в своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, слідчий суддя згідно вимог ст. 178 КПК України враховує:

1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;

2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, який є особою працездатного віку та відсутність документально підтверджених відомостей про наявність у підозрюваного тяжких невиліковних хвороб;

4) наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків;

5) відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу;

6) наявні відомості про негативну характеристику особи підозрюваного;

7) майновий стан підозрюваного, який не має значних статків;

8) наявність у підозрюваного непогашених судимостей;

9) відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Застосування тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Лабіта проти Італії від 06 квітня 2000 року, рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

В кожному випадку, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Враховуючи обставини, які в сукупності необхідно оцінювати при обранні запобіжного заходу, а саме: вагомість доказів про вчинення підозрюваним в період іспитового строку тяжкого злочину, який становить підвищену суспільну небезпеку і за вчинення якого, у разі доведеності вини, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 5 років, дії обвинуваченого, який вже протягом тривалого проміжку часу переховувався від органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати реальною наявність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ухилення підозрюваним від слідства та суду та перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і запобігання встановленим слідчим суддею ризикам.

При визначенні строку застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує строки досудового розслідування.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчим суддею не встановлені передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України обставини, за яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим визначення розміру застави ОСОБА_4 є обов`язковим.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя керується приписами ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, за якими розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених слідчим суддею відомостей про особу обвинуваченого, його майнового стану, тяжкості інкримінованого йому злочину, слідчий суддя не встановив, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і застава підлягає призначенню у межах розміру, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн. (80 х 3328), який з одного боку є достатньо помірним для обвинуваченого, а з іншого - здатний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 204, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати у відношенні ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, який у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026042220000620, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Строк дії ухвали - до 23 листопада 2026 року.

ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень з покладенням на нього обов`язків протягом двох місяців:

- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

зобов`язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дні проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя:

14.10.2026