Рішення № 140621930, 15.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12835/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській областіСумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пецяк Людмили Вікторовни , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пецяк Людмили Вікторовни , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просила:

Визнати протиправною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни у виконавчому провадженні ВП №81935642 щодо невчинення дій із накладення арешту на кошти боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які знаходяться на рахунках, що не належать до захищених статей видатків, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 19.09.2026.

Зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Пецяк Людмилу Вікторівну (або іншу посадову особу Відділу, на виконанні якої перебуватиме провадження) вчинити дії щодо виявлення рахунків боржника ГУ ПФУ в Полтавській області (щодо незахищених статей видатків) та винести постанову про арешт коштів на цих рахунках у межах суми стягнення за виконавчим провадженням ВП №81935642.

В обгрутування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Пецяк Л.В. перебуває виконавче провадження ВП №81935642 з виконання виконавчого листа №440/7691/25, виданого Полтавським окружним адміністративним судом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 коштів. 19.09.2026 позивач звернувся до Головного державного виконавця Пецяк Л.В. із письмовою заявою, письмовою заявою, у якій вимагав вжити невідкладних заходів примусового виконання рішення суду, а саме: накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, які не є захищеними статтями видатків ( рахунки для забезпечення господарської діяльності управління, власного утримання ПФУ тощо). Проте, відповідач ухиляється від виконання покладених на неї законом обов`язків. Станом на сьогоднішній день жодних дій щодо арешту коштів на незахищених рахунках боржника вчинено не було. Відповідач проігнорувала заяву та не винесла постанову про арешт коштів боржника. У відповіді на запит №14586/ПI/К/89/26/11.2 від 08.09.2026 відповідач зазначив :"У зв`язку з тим, що виконанню підлягало рішення забов`язального (немайнового) характеру підстави на накладення арешту на кошти боржника відсутні". Позивач вважає таку бездіяльність державного виконавця протиправною з огляду на наступне: Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 цього Закону, виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/12835/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторовни, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшов відзив Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторовни на позов. У відзиві відповідач зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділ) перебуває виконавче провадження № 81935642 з примусового виконання виконавчого листа № 440/7691/25 від 19.12.2025, за яким Полтавський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024. Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) постановою від 11.09.2026 відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Порядок примусового виконання рішень немайнового характеру регулюється статтями 63-67 розділу VIII Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. За невиконання рішення суду, керуючись вимогами статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", постановою державного виконавця від 28.09.2026 на боржника накладено штраф у сумі 5 100,00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Стосовно посилань позивача про невчинення державним виконавцем дій із накладення арешту на рахунки боржника, зазначаємо, що згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії є різними за своєю правовою природою, тому для цих рішень встановлено різний порядок їх виконання. Положеннями Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти (майно) боржника при виконанні рішення немайнового характеру, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, у зв`язку з тим, що виконанню підлягає рішення зобов`язального (немайнового) характеру, підстави на накладення арешту на кошти боржника відсутні. Відповідно до частини другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

05.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог, вказуючи, що згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та/або майна боржника або про оголошення рознарядки. Верховний Суд у своїх правових висновках (зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду, зокрема у справі № 204/9551/18 та аналогічних провадженнях щодо арешту рахунків) чітко зазначив: Сам по собі арешт коштів не є їх вилученням або зверненням стягнення це обмежувальний захід, спрямований на забезпечення виконання рішення суду. Виконавець зобов`язаний накласти арешт на кошти боржника, якщо немає належних доказів того, що конкретний рахунок має виключно спеціальний режим використання, який повністю забороняє будь-які обмеження. Органи Пенсійного фонду України, окрім виплати пенсій (що фінансуються із захищених статей), мають рахунки для забезпечення власної господарської діяльності, утримання апарату управління, виплати премій тощо. Ці кошти не належать до захищених статей видатків. У заяві від 19.09.2026 стягувач чітко просила накласти арешт саме на ті кошти ГУ ПФУ в Полтавській області, які не належать до захищених статей видатків і знаходяться на загальних поточних/реєстраційних рахунках боржника як юридичної особи. Відповідач ОСОБА_2 не вчинила жодних дій для з`ясування статусу рахунків боржника, не надіслала відповідних запитів до органів Державної казначейської служби України чи обслуговуючих банків, а просто бездіяла, відмовивши у забезпеченні прав стягувача. Щодо обов`язку виконавця діяти активно та неупереджено відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Невинесення постанови про арешт коштів боржника за наявності відповідної заяви стягувача та підтвердженого факту невиконання судового рішення в добровільному чи загальному порядку є класичним проявом протиправної бездіяльності.

06.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов. У поясненнях третя особа зазначила, що на виконання рішення суду у справі №440/7691/25 виплачено: в лютому 2026 року 7002,33 грн; в березні 2026 року 4295,77 грн; в квітні 2026 року 717,02 грн; в червні 2026 року 938,97 грн. Залишок заборгованості по рішенню Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі №440/7691/25 становив 792,99 грн. Суму коштів, що визначена до сплати у вересні було включено до виплатних відомостей за вересень місяць для здійснення виплати позивачу по справі. (Загальна сума до виплати становила 1425,05 грн в тому числі по справі № 440/7691/25 у розмірі 792,99 грн.) Згідно відомостей АТ "Укрпошта" ОСОБА_1 вказані кошти не отримала, причини неотримання Управлінню невідомі. Сума коштів в подальшому буде включена до виплати у жовтні 2026 року. Отже, зважаючи на вищезазначене, Управління діяло в межах правового обов`язку, який визначений для органів Пенсійного фонду України, керувалось у своїй діяльності чинними нормативно-правовими актами України у сфері пенсійного забезпечення та вважає вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

07.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові докази позивача до справи.

За приписами частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 440/7691/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення з 01.03.2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,115 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,115 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 440/7691/25 - залишено без змін.

19.12.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано, зокрема, виконавчий лист №440/7691/25, про "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року".

10.09.2026 ОСОБА_1 подала до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській областіСумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №440/7691/25.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській областіСумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пецяк Л.В. від 11.09.2026 відкрито виконавче провадження №81935642 про "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року".

21.09.2026 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 про накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на незахищених рахунках боржника ГУПФУ в Полтавській області, які використовуються для фінансування адміністративних витрат та зарплатних проєктів.

У вищевказаній заяві позивач вказала рахунки.

Листом від 22.09.2026 №56862 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив ОСОБА_1 , що згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов`язання вчинити дії є різними за своєю правовою природою, тому для цих рішень встановлено різний порядок їх виконання. Положеннями Закону не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти (майно) боржника при виконанні рішення немайнового характеру, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тобто, у зв`зку з тим, що виконанню підлягає рішення зобов`язального (немайнового) характеру, підстави для накладення арешту на кошти боржника відсутні.

Позивач вважаючи, що Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пецяк Л.В. допускає протиправну бездіяльність у виконавчому провадженні ВП №81935642 щодо невчинення дій із накладення арешту на кошти боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які знаходяться на рахунках, що не належать до захищених статей видатків, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 19.09.2026, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною другою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У свою чергу частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосовуючи вказані положення Основного Закону України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2020 у справі № 9901/513/19 виснувала, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально - дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом".

Тобто, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та виключно у тих межах, які окреслені законодавцем, та не має права відступати від правового регулювання, запровадженого законодавцем у певній сфері суспільних відносин, зокрема, виходити за межі наданих йому повноважень, або здійснювати їх реалізацію у спосіб, який законом не передбачений.

Як слідує з виконавчого листа №440/7691/25, на підставі якого винесено постанову від 11.09.2026 про відкриття ВП №81935642, Полтавський окружний адміністративний суд - "Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року".

Так, приписами Закону №1404-VIII визначено окремо порядки виконання певної категорії рішень, зокрема статтею 63 цього Закону передбачено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою та третьою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що Законом №1404-VIII визначено чіткий порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Суд зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7691/25 було покладено на Головне управління ПФУ в Полтавській області обов`язок вчинити певні дії: зобов`язано здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року, тобто для вказаного судового рішення встановлено порядок виконання рішень немайнового характеру.

Аналізуючи здійснені відповідачем дії в межах виконавчого провадження № 81935642, суд доходить висновку, що відповідачем дотримано приписи статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" та не допущено протиправну бездіяльність у примусовому виконанні вищезазначеного рішення Полтавського окружного адміністративного суду, у визначеному статтю 63 Закону України "Про виконавче провадження" порядку, а отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо невчинення дій із накладення арешту на кошти боржника.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пецяк Людмилу Вікторівну (або іншу посадову особу Відділу, на виконанні якої перебуватиме провадження) вчинити дії щодо виявлення рахунків боржника ГУ ПФУ в Полтавській області (щодо незахищених статей видатків) та винести постанову про арешт коштів на цих рахунках у межах суми стягнення за виконавчим провадженням ВП №81935642, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, приписами Закону №1404-VIII визначено окремо порядки виконання певної категорії рішень, із обсягом прав та обов`язків державного виконавця.

Суд встановив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7691/25 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року, тобто для вказаного судового рішення встановлено порядок виконання рішень немайнового характеру, який врегульований розділом VІІІ Закону України "Про виконавче провадження", в межах якого не передбачено вжиття державним виконавцем дій щодо арешту майна (коштів на рахунках), що на відмінну від цього порядку, передбачено у розділі VІІ Закону України "Про виконавче провадження" - порядок звернення стягнення на майно боржника, тобто стосується порядку виконання судових рішень майнового характеру.

Це також підтверджено тим, що відповідно до частини сьомої статті 26 Закону №1404-VIII, передбачено накладення арешту разом із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду майнового характеру, а саме, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, рахунки у цінних паперах у депозитарних установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші/цінні папери боржника, що існують в електронній формі та у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження проводить перевірку наявності в електронних державних базах даних та реєстрах права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та звертає на нього стягнення у строки та порядку, передбачені цим Законом.

Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 250, 262, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяС.О. Удовіченко