Ухвала суду № 140621320, 13.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.10.2026Справа № 554/5260/25Провадження № 1-кп/554/484/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13» жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12024170000000717 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого та представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження №12024170000000717 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Представником власника майна ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про скасування арешту майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2024 року накладено арешт з метою збереження речового доказу, зокрема, на автомобіль марки AUDI модель А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, а також на два реєстраційні знаки ВI9979СР, передній лівий коврик з водійського сидіння та передній правий коврик із пасажирського сидіння. Окрім того, було вилучено свідоцтво про реєстрацію відповідного транспортного засобу НОМЕР_3 . Власником арештованого майна є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не має статусу обвинуваченого, а фактично є третьою особою і не був присутній при вирішенні питання про накладення арешту. З часу накладення арешту, а це 12.11.2024 року минуло майже два роки, за цей час всі необхідні слідчі дії з арештованим майном проведені, а, оскільки, арештований автомобіль не є власністю обвинуваченого, подальше продовження арешту на майно третьої особи не є співрозмірним з метою кримінального провадження.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 повністю підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Обвинувачений також просив задовольнити заявлене клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважає заявлене клопотання передчасними, оскільки арешт на автомобіль накладено з метою забезпечення збереження речового доказу. На сьогодні судовий розгляд по кримінальному провадженню триває, обвинувачений свою провину не визнає, оспорює, що в нього була технічна можливість уникнути ДТП, а отже в подальшому може виникнути питання щодо додаткового огляду вказаного автомобіля, який є безпосереднім знаряддями вчинення злочину, а також призначення повторної чи додаткової експертизи.

Суд, вислухавши клопотання адвоката ОСОБА_6 , думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.

За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частина перша статті 174 КПК України).

З поданого клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2024 року накладено арешт з метою збереження речового доказу, зокрема, на автомобіль марки AUDI модель А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, а також на два реєстраційні знаки ВI9979СР, передній лівий коврик з водійського сидіння та передній правий коврик із пасажирського сидіння. Окрім того, було вилучено свідоцтво про реєстрацію відповідного транспортного засобу НОМЕР_3 . Власником арештованого майна є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До клопотання ухвала про накладення арешту майна не долучена, суд перебуває на стадії дослідження письмових доказів, але ухвала про накладення арешту на вказане майно судом не досліджувалась, а отже суд не може перевірити підставу та мету накладення арешту, про яке йде мова в клопотанні.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, вчиненому під час керування саме ТЗ AUDI модель А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 .

Обвинувачений ОСОБА_8 не визнає технічної можливості уникнення зіткнення, а отже активно оспорює фактичні обставини ДТП, тому, у ході судового розгляду може виникнути об`єктивна й обґрунтована необхідність у збереженні незмінного стану транспортного засобу.

Для встановлення істини може виникнути потреба у повторному огляді цього ТЗ, проведенні слідчого експерименту за його участю, а також у призначенні додаткової або повторної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи (ст. 242, ст. 332 КПК України).

Скасування арешту та повернення автомобіля власнику може призвести до зміни його технічного стану, ремонту або знищення вузлів і агрегатів (деталей гальмівної системи, рульового керування, ходової частини, пошкоджень кузова), що унеможливить проведення таких експертиз та збирання додаткових доказів.

Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України, вказаний автомобіль є знаряддям вчинення злочину та визнаний речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення. Згідно з вимогами ч. 11 ст. 100 КПК України, речові докази повинні зберігатися до набрання вироком законної сили.

В даному випадку накладення арешту спрямоване на запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Враховуючи невизнання вини обвинуваченим та невизнання технічних параметрів події обвинуваченим, існують реальні ризики, що у разі скасування арешту транспортний засіб буде відчужений або видозмінений, що суперечить завданням кримінального судочинства (ст. 2 КПК України).

Крім того, суд наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, а отже такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що потреби в діях саме такого заходу забезпечення кримінального провадження виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи власника майна з метою виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи викладене, а також розумність і співмірність обмеження права власності з метою виконання завдань кримінального провадження, суд вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, не доведено, що арешт майна накладено необґрунтовано, а також, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, відпала, в зв?язку із чим у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167-169, 174, 350, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_9