Рішення № 140621236, 13.10.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/823/26

Номер провадження 2/948/724/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у серпні 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач ТОВ «ФК «Смарт Пей» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 2001348253901 від 03.07.2019 у сумі 14 066,89 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, мотивуючи тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за цим кредитним договором, право вимоги за яким до позивача перейшло на підставі договору факторингу.

У відзиві на позов (а.с.52-58) відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, покликаючись на те, що на підтвердження позовних вимог позивач надав світлокопію заяви №2001348253901 від 03.07.2019, яка не містить істотних умов договору, розміру процентів за користування кредитом, строків повернення коштів, тощо; розрахунок заборгованості, та виписка з особового рахунку, з яких неможливо встановити витрати на надходження на картку в цілому. Належними доказами заборгованості є первинні документи, оформленні відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Позивачем надана виписка по рахунку боржника, якою підтверджується видача та повернення коштів за договором, з якої вбачається, що що станом на 25.06.2026 року у період з 30.08.2019 по 30.07.2022 ним як боржником було сплачено 11 793,09 грн відсотків. За період часу з 31.07.2019 по 09.02.2022 було витрачено 32 553,67 грн кредитних коштів, сплачено 36 341,22 грн, що свідчить про відсутність заборгованості, оскільки виходячи зі вказаних розрахунків тіло кредиту погашено, так як домовленості про сплату відсотків заява на приєднання до комплексного банківського обслуговування не містила.

Представник позивача у відзиві на позов (а.с.59-65) наполягає на задоволенні позову та стягненні судових витрат, посилаючись на те, що заявлена сума заборгованості за кредитним договором № 2001348253901 від 03.07.2019 у сумі 14 066,89 грн на дату укладання договору факторингу нарахована банком та не змінювалася позивачем.

На підтвердження заборгованості банком надано розрахунок та виписку по особовому рахунку відповідача, з яких убачається, що відповідач отримав від кредитодавця обумовлені договором кредитні кошти шляхом встанволення кредитного ліміту, станом на 25.06.2026 включно користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість. Відповідач був обізнаний з умовами публічної пропозиції договору з усіма додатками, тарифами та умовами користування при підписанні ним заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Вказана заява містить дані про початковий кредитний ліміт, стандартну процентну ставку в розмірі 47,88 % річних, розрахунковий день, строк дії кредитного ліміту з умовами продовження на той самий строк за відсутності заперечень сторін або підстав для скорочення строку в передбаченому законом порядку. Відповідач про незгоду зміни кредитного ліміту не повідомляв. Також наполягає на обгрунтованості витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 20.08.2026 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 43).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, позивач шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету (а.с.46-49), відповідач рекомендованим листом за адресою реєстрації, про що свідчать повідомлення про вручення судової повістки 01.09.2026 (а.с.50) та довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с.70)..

Представник позивача ОСОБА_2 одночасно з позовом подав клопотання про розгляд справи без його участі та позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов просить просить судовийирозгляд проводити за його відсутності (а.с.58).

Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 03 липня 2019 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001348253901 (а.с.13).

Позивачем надано відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом в розмірі 5000 грн 00 коп., проценти за користування - 47, 88 % річних.

Відповідачем особисто підписано заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001348253901 від 03 липня 2019 року.

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту, станом на 03 липня 2019 року ОСОБА_1 встановлено ліміт по кредитній картці в розмірі 5000 грн 00 коп., який в подальшому збільшено до 11 600,00 грн (а.с.14).

Зміст вказаних документів свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, порядку здійснення розрахунків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 2001348253901 від 03.07.2019 становить 14066,89 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту 8005,54 грн та за відсотками 6061,35 грн (а.с.15,16).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц, загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

Сам по собі наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не підтверджує наявності у відповідача заборгованості саме в зазначеному розмірі.

Верховним Судом у постановах від 27 березня 2020 року у справі № 703/3063/18 та від 14липня 2021року у справі № 641/2207/18 зазначено, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

До матеріалів справи позивачем долучено банківську виписку із особового рахунку ОСОБА_1 за період із 03 липня 2019 року по 25 червня 2026 року, згідно якої, відповідачу надано кредитні кошти, якими він користувався.

Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26 червня 2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ«Смарт Пей», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача (а.с.20-22).

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості Відповідача станом на дату укладання Договору факторингу за Кредитним договором склала 14 066,89 гривень, з яких: 8005,54 сума заборгованості за основною сумою боргу (а.с.12).

Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Разом із тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд зауважує, що договір факторингу №1 від 26 червня 2026 року у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсними, тобто в силу положень ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Таким чином, враховуючи усі наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 2001348253901 від 03.07.2019, право вимоги за яким набуло ТОВ «ФК «Смарт Пей», належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд доходить висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2001348253901 від 03.07.2019 в розмірі 14 066,89 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту 8005,54 грн та за відсотками 6061,35 грн.

Відповідно до ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов задоволений, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

До позовної заяви ТОВ «ФК «Смарт Пей» долучено довіреність на ім`я адвоката Рудзея Ю.В., договір про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2026, акт наданих послуг від 30.06.2026 з детальним описом наданих послуг (а.с.18,19,23.).

При цьому згідно з актом наданих послуг від 30.06.2026, сума наданих послуг складає 10 000,00 грн (а.с.23.).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи, заперечення з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд уважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3 000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001348253901 від 03.07.2019 у загальному розмірі 14 066,89 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, код ЄДРПОУ 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

.

Суддя С. М. Косик