Ухвала суду № 140620762, 14.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/14432/26

Провадження №1-кп/523/1770/26

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162490001134 від 02 липня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 ,

перекладача ОСОБА_12 в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

Пересипським районним судом міста Одеси здійснюється судове провадження у вказаному кримінальному провадженні.

До суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, а саме автомобіля марки «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Молдовської реєстрації), який належить на праві власності громадянинові Республіки Молдова ОСОБА_13 , мотивовано тим, що останній не є учасником кримінального провадження, необхідні судові експертизи та огляд транспортного засобу проведені, а тому подальше обтяження відповідного майна арештом становить порушення права власності заявника та суперечить положенням ст. 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про здійснення розгляду клопотання без його участі, просив його задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом, а тому питання щодо його повернення слід вирішувати за результатами судового розгляду.

Інші учасники не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення , зокрема,

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про арешт майна має враховуватись розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваних, обвинувачених та третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини обмеження у володінні майном повинно бути законним. Вимога щодо законності вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципів верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою яку прагнуть досягти.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 10.04.2026 накладено арешт на автомобіль марки «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Молдовської реєстрації), шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом будь-якими особами.

Указаний транспортний засіб відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 перебуває в приватній власності громадянина Республіки Молдова ОСОБА_13 , який, як убачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні, не є учасником справи, зокрема, обвинуваченим. З огляду на вказане, арештований транспортний засіб не підлягає спеціальній конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні необхідні процесуальні дії та експертизи з вилученими з вказаного автомобіля речовими доказами проведені.

Ураховуючи викладене, з метою дотримання права заявника на володіння належним йому майном суд вважає за можливе частково скасувати арешт у частині позбавлення права користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами та передати його власникові ОСОБА_3 як речовий доказ на відповідальне зберігання до закінчення судового розгляду, оскільки, на думку суду, зазначене є можливим без шкоди для кримінального провадження.

З огляду на вказане, клопотання представника ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 98, 100, 170, 174, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 10.04.2026 на автомобіль марки «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Молдовської реєстрації), який належать ОСОБА_13 , в частині позбавлення права користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами. Арешт на відчуження і розпорядження транспортним засобом не скасовувати.

Автомобіль марки «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Молдовської реєстрації), передати ОСОБА_13 на відповідальне зберігання.

Виконання ухвали в частині передачі майна на відповідальне зберігання покласти на старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1