Ухвала суду № 140620541, 13.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/2633/26-Е

Провадження № 6/522/1438/26

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі, що виданий Приморським районним судом м. Одеси у справі №522/2366/26-Е з первісного стягувача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Судове засідання призначене на 13 жовтня 2026 року.

Повістка на 13 жовтня 2026 року була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, який повернувся до суду із зазначенням причини: адресат відсутній за вказаною адресою.

У судове засідання, призначене на 13 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.

Будь-яких інших заяв або клопотань не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із неявкою учасників справи, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

12 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до АТ «ТАСКОМБАНК» із заявою-договором на укладання договору комплексного банківського обслуговування, у якій просила, зокрема відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, а також просила оформити на платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 11 000,00 гривень., зі строком користування 12 місяців, шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в Мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку. Також просила відкрити поточні рахунки, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, для здійснення розрахунків без фізичного носія у гривні, доларах США, та євро. Також просила банк відкрити вкладний рахунок на вимогу «zanachka» на умовах договору, що розміщений на сайті АТ "ТАСКОМБАНК".

Вказане підтверджується рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2026 року у справі №522/2633/26-Е, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 074,74 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

29 червня 2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу, за яким в порядку та на умовах, визначених у договорі фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, та за яким було відступлене, зокрема, щодо заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 18.10.2021 №002/12073259-CK_SB, що підтверджується витягами з реєстру прав вимоги.

Згідно п.2.3. Договору, відступлення права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимоги, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п.3.1. цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору, фактор зобов`язаний в день укладання сторонам цього договору сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 52 048 193,70 гривень.

На підтвердження виконання п.3.1. Договору, заявником було подано копію платіжної інструкції від 29.06.2026 №24400, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на користь АТ «ТАСКОМБАНК» грошову суму у розмірі 52 048 193,70 гривень.

Акт прийому-передачі реєстру прав вимоги було підписано учасниками справи 29 червня 2026 року.

У ч.ч.1, 4 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

Зазначена норма презюмує, шо виконавчий лист повинен бути виданий судом протягом 5-ти днів з моменту набрання рішенням законної сили незалежно від того, чи надходила від стягувача відповідна заява чи ні.

Згідно відомостей з АДСД «Д-3», виконавчий лист по справі №522/2633/26-Е не видавався.

Конституція України містить приписи з питань виконання судових рішень, зокрема:

- визначає обов`язковість судового рішення як одну з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129);

- установлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання (друге речення частини першої

статті 129-1);

- покладає на державу обов`язок забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку (частина друга статті 129-1).

Конституційний Суд України у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(ІІ)/2019 вказав, що виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); обов`язкове виконання судового рішення є доконечною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та поновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам „верховенства права (правовладдя) та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист.

За таких обставин, відсутність виданого судом виконавчого документу не повинно обмежувати право нового кредитора, який набув право вимоги за відплатним договором, а тому, у разі виникнення такої обставини, суд має вжити всіх належних для того заходів задля забезпечення виконання рішення суду.

Питання про заміну стягувача у рішенні суду, за умови, що виконавчий лист судом не видавався, а виконавче провадження не відкривалося не врегульовано ЦПК України.

Згідно ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Тому, враховуючи те, що факт переходу прав вимоги підтверджується належними та допустимими доказами по справі, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником, беручи до уваги принцип обов`язкового виконання рішення, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви у повному обсязі.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (первісний стягувач), ОСОБА_2 (боржник) про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2026 року у справі №522/2633/26-Е за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з первісного стягувача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.

Текст ухвали складено та підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.

13.10.26