Вирок № 140620487, 13.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6960/19

Провадження № 1-кп/522/1367/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №12022163500000238 від 24.01.2022 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вадул-луй-Ісак, Кагульського району, Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-25.02.2025 року Ширяївським районним судом Одеської області за ст.ст. 122 ч.1, 185 ч.4, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

суд -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

24.01.2022 року, приблизно о 01 год., 00 хв., ОСОБА_3 вступив в попередню змову з ОСОБА_6 , засудженим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17.07.2025 року, направлену на таємне викрадання чужого майна.

В цей час, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 5 побачили електроскутер «AIMA BIRD», 2 кВт., біло-синього кольору, з маркуванням на передній панелі «876221709011715», який і визначили предметом свого злочинного посягання.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на власне незаконне збагачення, шляхом таємного заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та їх дії носять таємний характер, викрали вищезазначений електроскутер.

Після вчинення злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 35000 гривень.

Зазначеними діями, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Оцінка суду щодо кваліфікації досудовим слідством

вищенаведених дії обвинуваченого.

Таким чином дії ОСОБА_3 кваліфіковано:

- за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками - таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку (ч. 3 ст. 349 КПК України).

Так, обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з огляду на наступне.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочинів. У скоєному щиро покаявся та зазначив , що викрадений електроскутер був повернутий потерпілому ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_3 заявив про те, що він з доказами здобутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згодний, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні не досліджувати.

Потерпілий ОСОБА_7 до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимог майнового характеру до обвинуваченого він не має.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження усіх доказів та розглянув справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст обставин, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, сумнівів у добровільності його позиції немає, обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Мотиви суду

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним злочину, та, діючи згідно ст. 337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до вищевказаного обвинувального акту, кваліфікує його дії, за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до положень ст. ст. 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Мотиви призначення покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню освіту, офіційно не працює, неодружений, утриманців не має, на обліку лікаря психіатра не перебуває, та обставини, які пом`якшують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно аб. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а саме - у виді позбавлення волі.

При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 засуджений вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 25.02.2025 у справі № 518/948/24 за ст.ст. 122 ч. 1, 185 ч. 4, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 3 роки, і дане кримінальне правопорушення вчинив до його постановлення, а відтак суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України, та визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вищенаведене ґрунтується на правовій позиції, викладеній у постанові від 01.06.2020 у справі № 766/39/17 Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89675588).

Разом з тим, суд, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Викладене вище узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17 Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84583234).

При призначенні покарання суд бере до уваги виступ прокурора у судових дебатах щодо покарання яке необхідно призначити обвинуваченому та позицію захисника та обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 100, 349,366-368, 374, 376, 395, 615 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 25.02.2025 року у справі № 518/948/24, яким засуджено ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити, що у відповідності до положень частин другої та третьої статті 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Нагляд за особами звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.

В силу положень статті 165 КВК України іспитовий строк засудженому, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 13.10.2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме: електроскутер «AIMA BIRD», 2 кВт., біло-синього кольору, - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1