Рішення № 140620444, 08.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5706/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

за участю секретаря судового засідання Лепешенкової В.А,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернулася позивачка ОСОБА_2 із позовною заявою до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, в якій просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк померла рідна тітка позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом ДРАЦС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса), актовий запис № 0537 від 03.10.2023р. Після неї залишилося спадкове майно у вигляді: 1/5 частини жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки спадкодавець померла на окупованій території України, позивачка вимушена була звертатися до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, про що є рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 24 липня 2023р по справі № 523/10685/23 та в подальшому до Овідіопольського районного суду Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, про що є рішення від 03.03.2026 року по справі № 509/7362/25.

Вказані рішення не оспорені, набрали законної чинності.

При зверненні до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області щодо оформлення спадщини після ОСОБА_3 позивачка отримала листа № 1232/02-14 від 03.06.2026р. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно спадкодавця.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 364839299 від 07.02.2024р. 1/5 частина жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з 2015 року знаходиться у власності гр. ОСОБА_3 на підставі договору дарування № 370 від 15.08.2015р. Під цим будинком земельна ділянка не приватизована, знаходиться у фактичному користуванні співвласників будинку, що підтверджується довідкою Овідіопольської селищної ради № 02-06/020/1152 від 29.05.2025р.

Іншим співвласником 4/5 частин вказаного жилого будинку є гр. ОСОБА_4 на підставі договору дарування № 583 від 12.03.2024р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 369501150 від 12.03.2024р.

Рішенням Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 1067-УІІІ від 30.03.2023 року «Про перейменування назв окремих вулиць та провулків на території Овідіопольської територіальної громади» провулок Маяковського був перейменований на АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивачка та її представник адвокат Конова Л.М. не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву від 25.08.2026р. про розгляд справи без участи відповідача, просив прийняти рішення на розсуд суду з урахуванням наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи,

відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 актовий запис № 9537 від 03.10.2023 р., зареєстрованого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 1/5 частини жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_3 на 1/5 частини жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується договором дарування від 15.05.2015 року за № 370, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Селезньовою В.А. та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 364839299 від 07.02.2024р. Іншим співвласником 4/5 частин вказаного жилого будинку є гр. ОСОБА_4 на підставі договору дарування № 583 від 12.03.2024р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 369501150 від 12.03.2024р.

Відповідно до довідки Овідіопольської селищної ради № 02-06/020/1152 від 29.05.2025р. земельна ділянка під будинком не приватизована, знаходиться у фактичному користуванні співвласників будинку.

Рішенням Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 1067-УІІІ від 30.03.2023 року «Про перейменування назв окремих вулиць та провулків на території Овідіопольської територіальної громади» провулок Маяковського був перейменований на АДРЕСА_1 .

Згідно спадкової справи № 398/2025, відкритої Біляївською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , її племінниця ОСОБА_2 одна звернулась до Біляївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, заяви від інших спадкоємців у матеріалах справи відсутні.

Позивачка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта виданого Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 18.12.2001. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками позивачки ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Матір`ю померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_9 була ОСОБА_10 , відомості про батьків відсутні.

Тітка позивачки ОСОБА_3 проживала на тимчасово окупованій території України в АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 55 років ОСОБА_3 померла у м.Донецьк, на підтвердження даного факту у позивачки є свідоцтво про смерть видане окупаційною владою.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 24 липня 2023р по справі № 523/10685/23 було встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 березня 2026р по справі № 509/7362/25 було визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3

Але державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю. листом № 2119/01-16 від 07.09.2026року відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її тітки у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на жилий будинок. І по цьому питанню позивачці було рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принци права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За нормами ст.ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст. 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Згідно із ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Враховуючи вимоги ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Враховуючи наведене, спадкування є передбаченою законом підставою для набуття права власності.

У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів №2,4,7, та 11 до Конвенції», визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5 визначено, що відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків встановлених Конституцією та законами. Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власності і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Відповідно до пункту 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження по справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23 цієї постанови свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи що позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті її тітки шляхом звернення до нотаріальних органів через відсутність у неї правовстановлюючого документа на спадкове майно, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 76-83, 95, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .на 1/5 частину жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є. С. Козирський