Ухвала суду № 140620275, 14.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7846/26

Номер провадження:1-кс/521/4894/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю детектива ОСОБА_3 , захисника підозрюваного (в режимі відеоконференції) адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хаджибейського районного суду м. Одеси скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на постанову детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_7 від 07.09.2026 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 від 03.09.2026 року з вих. №03-09-КЛ/26-1 про проведення слідчих та інших процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32019160000000073 від 29.10.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , зі скаргою на постанову детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_7 від 07.09.2026 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 від 03.09.2026 року з вих. №03-09-КЛ/26-1 про проведення слідчих та інших процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32019160000000073 від 29.10.2019 року.

Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що сторона захисту вважає, що постанова детектива Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_7 від 07.09.2026 є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийнятою без належної оцінки змісту та підстав заявленого стороною захисту клопотання, а тому підлягає скасуванню. Обґрунтовуючи повідомлення про підозру, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ПП « ОСОБА_8 », не відобразив у податковій звітності доходи, отримані від фінансово-господарських відносин з ІНФОРМАЦІЯ_1 за податкові звітні періоди протягом січня 2015 року - серпня 2017 року, що, за версією сторони обвинувачення, призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість. Водночас діяльність ПП « ОСОБА_8 » у періоди, які охоплюються підозрою, безпосередньо перевірялася контролюючим органом за місцем податкового обліку підприємства. Так, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП « ОСОБА_8 » від 30.05.2017 року № 000180/15-32-14-04/30741489, якою досліджувалася діяльність підприємства за 2016 рік, податкові повідомлення-рішення щодо порушень при нарахуванні та сплаті ПДВ за взаємовідносинами ПП « ОСОБА_8 » з ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалися. У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП « ОСОБА_8 » за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 26.07.2018 року за № 4618/15-32-14-01/30741489. У розділі акта щодо правильності визначення податку на додану вартість прямо зазначено, що порушень податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ перевіркою не встановлено. Разом із тим у матеріалах кримінального провадження міститься аналітичне дослідження від 12.10.2017 року щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати ПДВ ПП « ОСОБА_8 » по взаємовідносинах з ІНФОРМАЦІЯ_1 за період січень 2015 року - серпень 2017 року, складене головним державним інспектором ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 . Значення цього документа для кримінального провадження полягає в тому, що він став підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, а викладені у ньому відомості та висновки в подальшому використовувалися при проведенні досліджень спеціалістом та експертами. За таких обставин для сторони захисту принципове значення має можливість перевірити походження, зміст та обставини отримання інформації, покладеної в основу аналітичного дослідження від 12.10.2017 року, а також встановити, які саме документи та відомості були використані при його проведенні. Особливої уваги потребує зазначений безпосередньо в тексті аналітичного дослідження лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 від 15.09.2017 року з додатками, на виконання якого, як зазначено у дослідженні, воно було проведено. Водночас вказаний лист разом із додатками відсутній серед матеріалів, доступних стороні захисту та матеріалів кримінального провадження, у зв`язку з чим захист позбавлений можливості перевірити, які саме вихідні дані були надані для проведення аналітичного дослідження, ким вони сформовані, на підставі яких документів та відомостей складений відповідний лист, а також чи відповідають його зміст та додані до нього матеріали фактичним обставинам, на які надалі посилалася сторона обвинувачення. За таких обставин встановлення походження зазначеного листа, його змісту та додатків, джерел інформації, покладеної в його основу, а також обставин передачі цих матеріалів для проведення аналітичного дослідження є необхідним для повної та об`єктивної перевірки обставин, які використовуються стороною обвинувачення для обґрунтування підозри ОСОБА_6 . Саме з метою встановлення зазначених обставин та отримання відповідних документів сторона захисту і звернулася до органу досудового розслідування з клопотанням від 03.09.2026, поданим у порядку ст. 220 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_5 участі в судовому засіданні не приймали, проте в режимі відеконференції приймав участь інший захисник адвокат ОСОБА_4 , яка вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Детектив, який входить до групи прокурорів у даному провадженні, в судовому засіданні вважав підстави, вказані в постанові детектива ОСОБА_7 , достатніми та обґрунтованими.

Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, та заслухавши думку прокурора та адвоката, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно приписів ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та ті питання, що віднесені до його повноважень.

Зокрема, здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні регламентовано положеннями ст.ст. 303-307 КПК України та забезпечується механізмом оскарження учасниками кримінального провадження визначених ст. 303 КПК України рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора у кримінальному провадженні слідчому судді.

Так, під час розгляду скарги слідчим суддею встановлено наступне.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32019160000000073 від 29.10.2019 року здійснюється детективами підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області. Процесуальне керівництво прокурорами відділу Одеської обласної прокуратури.

В рамках даного кримінального провадження гр. ОСОБА_6 , на момент розгляду скарги, має процесуальний статус підозрюваного.

На даний час правова кваліфікація дій підозрюваного за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо обставин заявленої скарги слідчим суддею встановлено:

03.09.2026 року адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , засобами електронного зв`язку, звернувся до органу досудового розслідування з клопотанням про проведення слідчих та інших процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32019160000000073 від 29.10.2019 року, а саме адвокат просив провести необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з метою встановлення повного ланцюга походження аналітичного дослідження від 12.10.2017, складеного ОСОБА_9 , починаючи з обставин та підстав ініціювання його проведення і закінчуючи обставинами передачі та подальшого використання у кримінальному провадженні № 32019160000000073 та встановити та отримати лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 від 15.09.2017 року, разом з усіма додатками до нього, а також встановити обставини та підстави його складання, первинне джерело і походження інформації та документів, які стали підставою для його направлення та подальшого проведення аналітичного дослідження.

07.09.2026 року, за результатами розгляду клопотання, детективом було винесено постанову про відмову. Зокрема зі змісту вбачається, що до такого висновку детектив прийшов з огляду на те, що вимоги сторони захисту фактично зводяться не до виконання конкретно визначених процесуальних дій, а до проведення невизначеного кола слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій з метою встановлення так званого «повного ланцюга походження» аналітичного дослідження від 12.10.2017 року. При цьому сторона захисту не визначає, які саме конкретні слідчі (розшукові) дії необхідно провести, щодо яких конкретних осіб, документів чи предметів вони мають бути проведені, які саме фактичні обставини мають бути встановлені в результаті кожної з таких дій та яким чином отримані внаслідок їх проведення відомості впливають на обставини, передбачені ст. 91 КПК України. Детектив вважав, що формулювання прохальної частини клопотання у вигляді вимоги «провести необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії» фактично покладає на нього обов?язок самостійно визначити не лише спосіб виконання вимоги захисту, але й саме коло процесуальних дій, їх послідовність, предмет та обсяг. Аналітичне дослідження від 12.10.2017 року є самостійним документом, зміст якого може бути перевірений та оцінений у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження. Крім того, питання щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів вирішуються з урахуванням вимог кримінального процесуального законодавства та всієї сукупності зібраних у кримінальному провадженні матеріалів. Наведені у клопотанні захисника припущення про можливе існування невстановленого первинного джерела інформації не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про те, що проведення запропонованого захистом комплексу процесуальних дій є необхідним для встановлення обставин, що мають значення для даного кримінального провадження, захистом не наведено відомостей про конкретне місцезнаходження зазначеного документа, його фактичного володільця, реєстраційні реквізити, спосіб направлення або інші дані, які б дозволяли однозначно визначити місце знаходження документа та спосіб його отримання. Відповідно до засад змагальності сторона захисту має право збирати та подавати докази, звертатися з відповідними клопотаннями, отримувати документи та реалізовувати інші передбачені КПК України процесуальні права. Водночас реалізація стороною захисту права на подання клопотання не означає безумовного обов`язку органу досудового розслідування проводити будь-які запропоновані або опосередковано передбачені захистом дії. Наведені у клопотанні твердження сторони захисту щодо можливого недослідження походження окремих документів фактично стосуються оцінки доказової бази сторони обвинувачення та її переконливості. За таких обставин вимоги клопотання у запропонованому вигляді не відповідали критеріям конкретності та процесуальної визначеності, необхідним для прийняття рішення про проведення конкретних процесуальних дій, тому детективом не встановлено достатніх фактичних та процесуальних підстав для його задоволення.

Так, ознайомившись зі змістом постанови детектива, яка є предметом оскарження, слідчий суддя приходить до висновку, що вона відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки в мотивувальній частині містяться відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, а резолютивна частина містить відомості про конкретний зміст прийнятого процесуального рішення.

Проаналізувавши зміст клопотання сторони захисту, слідчий суддя погоджується з думкою детектива та вважає, що прохальна частина клопотання порушує принцип процесуальної визначеності та конкретності, адже формулювання прохальної частини клопотання фактично покладало на детектива (орган досудового розслідування) обов`язок самостійно визначити спосіб виконання вимог захисту, їх послідовність та обсяг.

Обов`язок конкретизувати та вказати точні слідчі чи процесуальні дії покладається виключно на ініціатора поданого в порядку ст. 220 КПК України клопотання, і детектив не повинен самостійно визначати обсяг та спосіб виконання загальних побажань сторони захисту.

Аргументи сторони захисту щодо необхідності обов`язкового встановлення первинного джерела інформації, яка була покладена в основу аналітичного дослідження від 12.10.2017 року, є частково слушними, проте, на переконання слідчого судді, обраний захистом процесуальний шлях їх реалізації суперечить засадам змагальності та диспозитивності кримінального процесу.

По-перше, доводи сторони захисту щодо аналітичного дослідження є передчасними, адже жоден доказ не має наперед встановленої сили, і на даному етапі давати оцінку такому документу не входить до компетенції слідчого судді.

По-друге, сторона обвинувачення самостійно несе ризик визнання своїх доказів непереконливими або недопустимими у майбутньому, адже обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, а також обов`язок доведення належності, допустимості та достовірності кожного доказу, згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається виключно на сторону обвинувачення. Зокрема, це означає, що підтвердження достовірності висновків аналітичного дослідження шляхом розкриття його первинних джерел є процесуальним обов`язком сторони обвинувачення, який вона має реалізувати під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

І у такому випадку сторона захисту, в свою чергу, може самостійно збирати докази, які вплинуть на подальшу оцінку доказів сторони обвинувачення в суді, і під час судового провадження за наявності підстав просити суд визнати той чи інший доказ недопустимим на підставі оцінки всієї сукупності матеріалів. Проте слід зауважити, що реалізація права захисту на збирання доказів не може зводитися до покладання на детектива абстрактного дій, спрямованих на пошук спростування власного ж обвинувачення та зібраних доказів.

У даній ситуації слідчий суддя вважає, що відмова детектива в задоволенні неконкретизованого клопотання жодним чином не обмежує захист у здійсненні своєї діяльності по справі, оскільки сторона захисту не обмежена у праві подання повторних клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій із зазначенням конкретного обсягу таких дій та обґрунтуванням їх значення для досудового розслідування, і тим більше сторона захисту наділена й іншими дієвими інструментами, зокрема направленням адвокатських запитів, залученням спеціалістів або зверненням до слідчого судді з конкретизованим клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 160 КПК України) тощо.

Отже, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає постанову детектива такою, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, адже вона містить вичерпні, законні мотиви відмови, а розгляд клопотання не був здійснений детективом формально

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303-309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на постанову детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_7 від 07.09.2026 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 від 03.09.2026 року з вих. №03-09-КЛ/26-1 про проведення слідчих та інших процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32019160000000073 від 29.10.2019 року за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1