Ухвала суду № 140619726, 14.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

14 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 520/26870/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського окружного адміністративного суду (майдан Свободи, буд. 6, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду , в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Харківського окружного адміністративного суду, яка полягає у незабезпеченні після фактичного отримання 20.07.2026 матеріалів адміністративної справи №200/7238/24 належної та своєчасної реєстрації цієї справи, її автоматизованого розподілу та передачі визначеному автоматизованою системою судді для продовження розгляду відповідно до постанови Верховного Суду від 02.07.2026.

зобов`язати Харківський окружний адміністративний суд невідкладно вчинити всі передбачені законодавством дії, необхідні для реєстрації справи №200/7238/24, проведення її автоматизованого розподілу та передачі визначеному автоматизованою системою судді для продовження розгляду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 адміністративну справу №520/26870/26 передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 29 КАС України.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 06.10.2026, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2026 справу передано судді Молодецькому Р.І.

Відтак матеріали справи №520/26870/26 слід прийняти до провадження судді.

Позовна заява містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного вказує, що до 24 лютого 2022 року вона проживала у м. Маріуполь Донецької області, яке майже повністю зруйноване та окуповане військами російської федерації, її житло та все майно знищено в результаті воєнних дій, заощаджень не має та є внутрішньо переміщеною особою.

Зокрема, до заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела, суми нарахованого доходу за 1-4 квартали 2025 року складають 69333,05 грн, з яких 33000,00 грн виплачено в січні-квітні 2025 року Департаментом соцзахисту населення Одеської міської ради як соціальні виплати на проживання внутрішньо переміщеним особам, що не враховується для загального оподатковуваного доходу суб`єкта незалежної професійної діяльності.

Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від оплати судових витрат.

Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин оскаржуваною відмовою відповідача.

Отже, адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

При вирішенні питання щодо обрання форми позовного провадження, за правилами якої буде здійснюватися розгляд адміністративної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 5 якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивачем визначено Вищу раду правосуддя, Державну судову адміністрацію України, Державне підприємство "Інформаційні судові системи", Голову Верховного Суду ОСОБА_2 , Раду суддів України, як третіх осіб, що суд розцінює як клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає наступне.

Харківський окружний адміністративний суд повідомив, що звертався до ДП «Інформаційні судові системи» листами від 07.07.2026 №03-19/20376/26 та 14.07.2026 №03-19/21393/26 щодо усунення програмно-технічних проблем. Саме тому ДП «Інформаційні судові системи» має бути залучене до справи третьою особою. Воно здійснює технічне і технологічне забезпечення автоматизованих систем та електронних баз даних, що прямо передбачено метою його діяльності. Водночас, позивач, зазначає, що предметом спору є саме адміністративно-організаційна бездіяльність суду як державної установи та його апарату, яка передує здійсненню правосуддя конкретним суддею: неналежне забезпечення реєстрації отриманої справи, її автоматизованого розподілу та передачі визначеному автоматизованою системою судді. Тому цей спір не спрямований на втручання в незалежність судді або перегляд процесуального рішення поза встановленим КАС України порядком. Також позивач зауважує, що рішенням ВРП від 21.05.2026 №960/0/15-26 з 01.06.2026 територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду змінено шляхом її передачі Харківському окружному адміністративному суду. Тому ВРП має безпосередній інтерес у встановленні того, чи забезпечується фактична реалізація прийнятого нею рішення про зміну територіальної підсудності. ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, а ДП «Інформаційні судові системи» перебуває у сфері її управління. Оскільки відповідач прямо називає програмно-технічні проблеми причиною відсутності руху справи, рішення у цій справі може стосуватися компетенції як ДСА України, так і ДП «ІСС». Тому їх участь як третіх осіб необхідна для повного встановлення обставин. Залучення Ради суддів України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, обумовлене на переконання позивача тим, що предмет цього спору безпосередньо стосується організаційного забезпечення діяльності суду, функціонування автоматизованої системи документообігу та фактичної можливості здійснення правосуддя після зміни територіальної підсудності справ Донецького окружного адміністративного суду. Рада суддів України відповідно до визначених законом повноважень розробляє та організовує виконання заходів щодо поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, а також здійснює контроль за організацією діяльності судів, у тому числі заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України та інших посадових осіб ДСА України. Крім того, Харківський окружний адміністративний суд у відповіді від 26.08.2026 сам повідомив, що у зв`язку з проблемами передачі справ ДОАС звертався не лише до ДП «Інформаційні судові системи», а й до Ради суддів України, тобто РСУ вже була поінформована про існування відповідної організаційно-технічної проблеми.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25.

Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністратор автоматизованої системи - державне підприємство "Інформаційні судові системи", яке забезпечує технічний супровід та здійснює підтримку працездатності автоматизованої системи в цілому згідно з вимогами ЄСІС, виконує інші функції відповідно до розпоряджень ДСА України та взятих на себе договірних зобов`язань та сервіс обміну обліково-інформаційними картками, електронними документами суду з центральною базою даних автоматизованої системи документообігу суду у відповідності до протоколів обміну, затверджених адміністратором автоматизованої системи.

Відповідно до пункту 1 розділу І Статуту Державного підприємства "Інформаційні судові системи", затвердженого наказом ДСА України 26.11.2019 №1142, підприємство є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління ДСА України.

З огляду на викладене, враховуючи функції зазначеного підприємства щодо технічного та технологічного забезпечення функціонування автоматизованих систем і електронних баз даних, суд дійшов висновку, що судове рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ДП "Інформаційні судові системи".

Крім того, ДП "Інформаційні судові системи" є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління ДСА України, таким чином, суд вважає за необхідне залучити ДП «Інформаційні судові системи» та Державну судову адміністрацію України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Вирішуючи іншу частину клопотання, суд зазначає таке.

Як зазначалося раніше, відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов`язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.

Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4 ст. 49 КАС України)

Отже, клопотання про залучення третьої особи має бути обґрунтованим та містити підстави для залучення такої (третьої особи) до участі у справі.

Проте позивачем не надано доказів, а також відповідних обґрунтувань на підтвердження доводів про те, що судове рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки Вищої ради правосуддя та Ради суддів України.

Також, позивачем не обґрунтована необхідність залучення в якості третьої особи у даній справі Голову Верховного Суду ОСОБА_2 .

Виходячи з викладеного, клопотання в цій частині є необґрунтованим, у зв`язку з чим, суд відмовляє у його задоволенні в цій частині.

Отже, клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі підлягає задоволенню частково.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання про витребування доказів.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.

Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частинами 2, 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Таким чином клопотання про витребування доказів, слід задовольнити.

Керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 80, 171, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 520/26870/26.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 520/26870/26 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії..

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Клопотання позивача про залучення третіх осіб до участі у справі задовольнити частково.

Залучити Державне підприємство "Інформаційні судові системи" (вул. Джона Маккейна,40, м. Київ, 01042) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Залучити Державну судову адміністрацію (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 00020) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

В іншій частині у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб відмовити.

Надати відповідачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що відповідно до частини 7 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Запропонувати третім особам у п`ятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви з додатками надати до суду пояснення до позову за правилами, встановленими частинами 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання про витребування доказів задовольнити.

Витребувати від Харківського окружного адміністративного суду відомості про дату фактичного отримання справи №200/7238/24; дату її реєстрації або причини відсутності реєстрації; інформацію про конкретні організаційні дії, вчинені після отримання справи та після звернень позивача.

Витребувати від ДП "Інформаційні судові системи" інформацію про технічний маршрут передачі електронних даних справи №200/7238/24, зокрема дату формування пакета, дату його відправлення, отримання, результати імпорту, наявність та зміст помилок, кількість повторних спроб передачі та поточний технічний статус справи; копії відповідей, наданих на листи Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 №03- 19/20376/26 та від 14.07.2026 №03-19/21393/26.

Витребувані документи надати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Роз`яснити, що права та обов`язки учасників справи встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає про обов`язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Р.І. Молодецький