Рішення № 140619653, 15.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33970/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.10.2025 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області, у якому просить суд:

визнати протиправними дії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області які виразились в не нарахуванні ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року по справі № 420/16224/25 у розмірі 59 865, 83 грн.;

зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року по справі № 420/16224/25 у розмірі 59 865, 83 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконання рішення суду відповідач нарахував йому заборгованість з індексації грошового забезпечення, проте при виплаті коштів утримав податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 59 865,83 грн. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки відповідач не нарахував та не виплатив йому обов`язкову грошову компенсацію суми утриманого податку, чим порушив конституційне право на належну оплату праці. Позивач посилається на статтю 168.5 Податкового кодексу України та Порядок КМУ № 44 від 15.01.2004 року, згідно з якими суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зокрема й звільнених), підлягають рівноцінній та повній компенсації. Ця компенсація мала бути виплачена одночасно з виплатою основного доходу, чого відповідач не зробив.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. від 14.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з довготривалою відсутністю головуючого судді Каравана Р.В.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 головуючим у справі визначено суддю Завальнюка І.В.

Ухвалою судді Завальнюка І.В. від 05.01.2026 справу прийнято до розгляду.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області з 17 травня 2011 року, а 18 лютого 2025 року був виключений з кадрів ДСНС України, знятий зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення на підставі наказу ДСНС України №143 від 18 лютого 2025 року.

За період служби з 01.01.2016 по 18.02.2025 року позивачу не була нарахована та виплачена у повному обсязі індексація грошового забезпечення, через що він попередньо звертався за судовим захистом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі № 420/16224/25 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково та встановлено факт протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації, зобов`язати відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати.

Зокрема, вказаним судовим рішенням відповідача було зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із визначенням січня 2008 року як місяця підвищення посадових окладів.

Також суд зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити індексацію за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 18.02.2025 року у фіксованій величині 3868,04 грн на місяць.

На виконання цього судового рішення відповідач здійснив розрахунки і 16 вересня 2025 року перерахував позивачу кошти заборгованості, що підтверджується банківською випискою та довідкою Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області за підписом в.о. начальника.

Згідно з цією довідкою, загальна сума нарахованого грошового забезпечення (індексації) склала 332 588,00 грн, однак на банківський рахунок позивача було фактично зараховано лише 256 092,76 грн.

Різниця утворилася через те, що із загальної нарахованої суми відповідач утримав військовий збір у розмірі 16 649,40 грн та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 59 865,83 грн.

При здійсненні утримання ПДФО відповідач не провів одночасного нарахування та виплати позивачу компенсації суми цього податку в сумі 59 865,83 грн, що передбачено для осіб рядового і начальницького складу чинним законодавством, зокрема Порядком КМУ № 44, у зв`язку із чим позивачем звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).

Відповідно до пунктів 2 - 6 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Аналіз наведених п.п. 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21, від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21, від 31.01.2024 року у справі №320/6441/22, від 18.04.2024 року у справі №160/10789/22, від 30.04.2024 року у справі №360/700/23 та від 08.05.2025 року у справі №380/6610/24.

Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17 зазначив, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Системний аналіз наведених правових норм та обставин справи свідчить, що обов`язок з виплати грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб виникає у роботодавця в силу положень ПК України та Порядку № 44 і має реалізовуватися одночасно з виплатою відповідного доходу.

Здійснивши нарахування та виплату позивачу заборгованості з індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення, відповідач правомірно утримав ПДФО у розмірі 59 865,83 грн, проте всупереч положень п. 168.5 ст. 168 ПК України та Порядку № 44 не здійснив нарахування та виплату позивачу рівноцінної компенсації утриманого податку.

Такі дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, оскільки порушують гарантоване державою право особи на повне відшкодування втрат частини грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на практику Верховного Суду щодо обов`язковості одночасної виплати такої компенсації, зокрема й при виплаті заборгованості за судовим рішенням, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З метою ефективного відновлення порушеного права позивача наявні всі правові підстави для визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 59 865,83 грн.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області (65007, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 95, ЄДРПОУ 09576782) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області які виразились в не нарахуванні ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року по справі № 420/16224/25 у розмірі 59 865, 83 грн.

Зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року по справі № 420/16224/25 у розмірі 59 865, 83 гривень (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят п`ять грн 83 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк