Рішення № 140619312, 14.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12092/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, рішення та вимоги про стягнення боргу (недоїмки),

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у сумі 37 788,74 грн;

- скасувати вимогу ГУ ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-107372-17 від 17.02.2021;

- зобов`язати Відповідача привести дані інформаційної системи у відповідність до стану Єдиного державного реєстру та списати (анулювати) заборгованість у сумі 37 788,74 грн.

Позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що вимогу ГУ ДПС в Одеській області № Ф-107372-17 про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 року не отримував, оскільки податковий орган не повідомляв про нарахування боргу у встановленому законом порядку. Одразу після виявлення інформації про борг, звернувся з відповідним запитом до ГУ ДПС в Одеській області для з`ясування обставин та отримання копій документів, що стали підставою для нарахування недоїмки. Звернувся до суду з позовом 28.04.2026 року - тобто протягом 21 дня з дня, коли він фактично дізнався про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа фактично дізналася або мала дізнатися про порушення свого права, а не з дати прийняття відповідного рішення суб`єктом владних повноважень. Наведені позивачем обставини є поважними для поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наявність у розпорядженні ДПС заяви від 2002 року не спростовує факт відсутності статусу ФОП у 2017-2020 рр. Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 755-IV, усі підприємці, зареєстровані до 2004 року, мали подати реєстраційну картку для включення до нового ЄДР. Оскільки таку картку не подавав, то діяльність вважається припиненою в силу закону.

Відповідачі подали відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнали та зазначили, що згідно з даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований платником єдиного внеску з 09.09.2002, реєстраційний номер М8761. Відповідно до вимог Закону № 2464, ФОП ОСОБА_1 в автоматичному режимі нараховано єдиний внесок на загальну суму 37 788,74 гривень. Позивач не знятий з податкового обліку.

Позивач подав відповідь на відзив у якому виклав ті ж самі обґрунтування, що уже наведені у позовній заяві.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Згідно з даними інформаційної - комунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02.09.2002 по теперішній час перебуває на обліку, як фізична особа - підприємець у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Одеській державній податковій інспекції здійснюючи діяльність згідно обраного основного виду «Дiяльнiсть таксi» на загальній системі оподаткування, стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку. ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований платником єдиного внеску з 09.09.2002, реєстраційний номер М8761. Протягом усього періоду з 2002 року по теперішній час Позивач не здійснював підприємницької чи господарської діяльності, не отримував прибутків і не подавав жодних звітів в чи декларацій як ФОП.

За позицією податкового органу, згідно пункту 2 частини першої статті 7 та абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464 (у редакції Закону, що була чинною на 01 січня 2017 року) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа - підприємець, який перебував на загальній системі оподаткування повинен був сплатити єдиний внесок нарахований:

за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн, в термін до 09 лютого 2018 року;

за 2018 рік щоквартально у розмірі 2457,18 грн (до 19.04.2018; 19.07.2018; 19.10.2018; 21.01.2019);

за 2019 рік щоквартально у розмірі 2754,18 грн (до 19.04.2019; 19.07.2019; 21.10.2019; 20.01.2020);

за 2020 рік у сумі 2078,12 грн (січень, лютий до 21.04.2020), у сумі 1039,06 грн (червень до 20.07.2020), у сумі 3178,12 грн (липень, серпень, вересень до 19.10.2020), у сумі 2200,00 грн (жовтень, листопад до 19.01.2021).

ФОП ОСОБА_1 в автоматичному режимі нараховано єдиний внесок на загальну суму 37788,74 гривень.

Згідно даних ІКС ДПС звіти за формою Додатку 5 таблиці 1 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та «Податкова декларація про майновий стан і доходи» з додатком 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки з позначкою «Початковий» не надавались.

Головним управлінням ДПС в Одеській області в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 № Ф- 107372-17 на суму 37788,74 грн, яка направлена поштовим відправленням на поштову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто без вручення з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Спірні правовідносини врегульовані нормами ПК України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» («Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань») в частині відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі також - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Таким чином, визначення наявності у особи статусу фізичної-особи підприємця має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов`язку сплати єдиного внеску.

З метою встановлення наявності такого статусу у відповідних осіб, суд звертає увагу на наступне правове регулювання.

1 липня 2004 року набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у подальшому змінено назву на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

1 липня 2010 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 2390-VI, (надалі також - Закон № 2390-VI), який набув чинності 3 березня 2011 року.

Відповідно до підпунктів 2, 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Пункт 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення № 2390-VI у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням» від 19 травня 2011 року N 3384-VI (надалі також - Закон N 3384-VI) викладено в наступній редакції:

Усі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2390-VI спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб-підприємців. Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 4 та абзацом 2 пункту 8 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2390-VI передбачено, що свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними; за результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Як підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 був зареєстрований як ФОП про що зазначено в Єдиному державному реєстрі у 2022 році, підприємницьку діяльність не здійснював, податкову звітність не подавав, документи щодо перереєстрації у вищезазначеному порядку також не подавав, відповідно він не є особою, що здійснює підприємницьку діяльність та не є платником ЄСВ.

Виходячи з викладеного, прийнята ГУ ДПС в Одеській області вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ № Ф-107372-17 від 17.02.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області № Ф-107372-17 від 17.02.2021 щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у сумі 37 788,74 грн.

Стягнути ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.