Рішення № 140619159, 14.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27793/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання здійснити зарахування стажу та призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.08.2026 року №213050047698, яким було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період провадження підприємницької діяльності з 14.01.1997 року по 31.12.2002 року, та призначити пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.07.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зі змісту оскаржуваного рішення від 06.08.2026 року №213050047698 вбачається, що підставою для незарахування періоду підприємницької діяльності з 14.01.1997 року по 31.12.2002 року слугувала відсутність в органах Пенсійного фонду України інформації про сплату страхових внесків.

Висновок Відповідача про незарахування періоду підприємницької діяльності з 14.01.1997 по 31.12.2002 виключно з підстав відсутності інформації про сплату страхових внесків є передчасним та необґрунтованим, оскільки орган Пенсійного фонду України мав дослідити умови та систему оподаткування Позивача у спірні проміжки часу й застосувати відповідний правовий режим підтвердження стажу залежно від системи оподаткування.

Сам по собі факт відсутності в базах даних Пенсійного фонду України відомостей про сплату страхових внесків за період здійснення підприємницької діяльності не може бути підставою для позбавлення особи права на зарахування відповідного періоду до страхового стажу, без належного з`ясування пенсійним органом обставин щодо обраної позивачем системи оподаткування у спірний період шляхом направлення відповідних запитів до органів Державної податкової служби України.

Покладання на позивача негативних наслідків у вигляді незарахування стажу через відсутність у системі персоніфікованого обліку даних, які мали бути сформовані або уточнені суб`єктами владних повноважень у порядку міжвідомчої взаємодії, суперечить принципу належного урядування та звужує зміст права особи на соціальний захист.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови в призначенні пенсії або в зарахуванні відповідного періоду роботи в стаж.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №240/7604/19, від 29.01.2024 у справі №560/5001/21.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 16.09.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30.09.2026 року за вхід.№ЕС/111848/26 надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Тернопільський області, доводи якого стосуються справи, яка знаходиться у провадженні Запорізького окружного адміністративного суду стосовно особи, яка не є учасником даної справи.

Заперечень щодо доводів ОСОБА_1 наданий відзив не містить.

30.09.2026 за вхід.№ЕС/111972/26 надійшли пояснення ГУ ПФУ в Одеській області, в яких зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не приймало участі у розгляді заяви Позивача, а надано лише заяву, яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Головне управління не є суб`єктом прийняття рішення та є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки проживання Позивача на території, яку обслуговує Головне управління, не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява про призначення пенсії була передана до розгляду ГУ ПФУ в Тернопільській області за екстериторіальним принципом.

Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 06.08.2026 року №213050047698 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із недостатністю необхідного страхового стажу (необхідний стаж 33 роки).

Страховий стаж Позивача становить 27 років 03 місяці 09 днів.

У рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не враховано:

- період провадження підприємницької діяльності з 14.01.1997 року по 31.12.2002 року, оскільки відсутня інформація про обраний спосіб оподаткування та сплату страхових внесків за період здійснення діяльності як фізичної особи-підприємця;

- період підприємницької діяльності з 01.03.2022 року по 30.06.2026 року, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб.

Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з 14.01.1997 року.

Згідно листа ГУ ДПС в Херсонській області від 27.07.2026 року (наданого на запит представника Позивача), відсутні документи у паперовому вигляді про сплату страхових внесків ОСОБА_1 за періоди 14.01.1997 31.12.2002 років, 01.01.2004 28.02.2009 років.

До 2026 року Позивач проживав та здійснював підприємницьку діяльність у місті Херсон.

На підтвердження факту, що м. Херсон є територією активних бойових дій, Позивачем надається:

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.10.2024 року, з якого вбачається, що 28.10.2024 року підрозділами зс рф здійснено обстріл м. Херсона, внаслідок чого пошкоджено нерухоме майно, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації та проживання Позивача);

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.05.2025 року, з якого вбачається, що 26.05.2025 року підрозділами зс рф здійснено обстріл м. Херсона, внаслідок чого пошкоджено нерухоме майно, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації та проживання Позивача);

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.12.2025 року, з якого вбачається, що 30.11.2025 року підрозділами зс рф здійснено обстріл м. Херсона, внаслідок чого пошкоджено нерухоме майно, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації та проживання Позивача);

- копія акту про пожежу від 09.03.2023 року, згідно якого у торгівельному павільйоні за адресою м. Херсон, Корабельна площа, який належить Позивачу, виникла пожежа внаслідок обстрілів.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.

Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону №1788, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною першою статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Положеннями пункту а) частини третьої статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів за умови сплати страхових внесків.

Статтею 66 Закону №1788 передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 1 Закону №1058 страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-IV (далі Закон №2464) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону №1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до «Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) (далі Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 додатково лише за умови сплати страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом №1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом №1058-IV).

Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Верховний Суд в постанові від 26.10.2018 в справі №643/20104/15-а зазначив:

«… 39.1. Згідно п. 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року №13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку».

В спірному випадку, позивач не погоджується із діями відповідача саме в частині не зарахування до страхового стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 14.01.1997 по 31.12.2002 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 14.01.1997 року.

На підтвердження здійснення підприємницької діяльності позивачем надано копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 14.01.1997 серії В00 №066050.

Також позивачем до позовної заяви долучено лист ГУ ДПС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі №3306/6/21-22-24-01-05 від 27.07.2026, в якому зазначено, що у Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відсутні документи у паперовому вигляді про сплату страхових внесків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за періоди 14.01.1997-31.12.2002 років, 01.01.2004-28.02.2009 років.

Водночас, згідно з інформацією, яка міститься в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України (ІКС Податковий блок, дата введення системи в експлуатацію 01.01.2013 року) повідомляємо, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Херсонській ДП Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як фізична особа-підприємець: дата державної реєстрації -14.01.1997 року (номер державної реєстрації 2499017000000595).

Додатково повідомляємо, що з 07.07.1997 року по 19.12.2005 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 2421402496).

Також у листі наголошено, що наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року №578/5 затверджено «Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.04.2012 року №571/20884 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 283, 284 розділу 1 Переліку, декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них, а також декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зберігаються протягом 5 років.

Вказаний лист надано на запит представника позивача.

За встановлених обставин суд погоджується з твердженням про те, що матеріалами справи підтверджується, що Позивач вчинив всі можливі та залежні від нього дії, спрямовані на отримання документів, необхідних для підтвердження зазначеного спірного періоду підприємницької діяльності, однак об`єктивна неможливість їх отримання обумовлена закінченням нормативно встановлених строків зберігання відповідних документів та особливостями розмежування повноважень між державними органами щодо адміністрування страхових внесків у різні періоди, а не неналежною поведінкою чи бездіяльністю Позивача.

Разом з цим, оскаржуване рішення не містить жодного посилання на конкретні докази, які б підтверджували факт несплати Позивачем страхових внесків у період з 14.01.1997 року по 31.12.2002 року здійснення підприємницької діяльності. Відповідач не навів жодних відомостей про проведення перевірок, прийняття відповідних рішень, нарахування недоїмки, встановлення заборгованості зі сплати страхових внесків або застосування до Позивача фінансових санкцій чи інших заходів відповідальності, передбачених законодавством у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Також суд враховує, що Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі Перелік).

Так, відповідно до підрозділу 1 «Території можливих бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку, код UA65100150000057191, найменування - Херсонська міська територіальна громада, дата виникнення можливості бойових дій - 11.11.2022 року, дата закінчення можливості бойових дій - 01.05.2023 року.

Згідно з підрозділом 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку, код - UA65100150000057191, найменування Херсонська міська територіальна громада, дата початку бойових дій - 01.05.2023 року, дата завершення бойових дій не визначена (оскільки бойові дії тривають).

Також, на підтвердження факту, що м. Херсон є територією активних бойових дій, Позивачем надано:

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.10.2024 року, з якого вбачається, що 28.10.2024 року підрозділами зс рф здійснено обстріл м. Херсона, внаслідок чого пошкоджено нерухоме майно, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації та проживання Позивача);

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.05.2025 року, з якого вбачається, що 26.05.2025 року підрозділами зс рф здійснено обстріл м. Херсона, внаслідок чого пошкоджено нерухоме майно, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації та проживання Позивача);

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.12.2025 року, з якого вбачається, що 30.11.2025 року підрозділами зс рф здійснено обстріл м. Херсона, внаслідок чого пошкоджено нерухоме майно, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації та проживання Позивача);

- копія акту про пожежу від 09.03.2023 року, згідно якого у торгівельному павільйоні за адресою м. Херсон, Корабельна площа, який належить Позивачу, виникла пожежа внаслідок обстрілів.

Згідно із ч.3 №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд наголошує, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався.

Відомості щодо продовження за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, строку проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, до суду не надано.

Встановивши, що поданих документів щодо підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності не достатньо, відповідачу слід було продовжити строк розгляду заяви та поданих документів, а також направити відповідні запити щодо отримання відомостей та доказів сплати позивачем страхових внесків, документів про сплату єдиного податку, фіксованого податку, тощо.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм слідує, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений права, що стосується предмету позову через те, що відповідач не отримав (не витребував) та не перевірив дійсної сплати позивачем страхових внесків, податків, оскільки відповідачем не було вжито всіх передбачених законодавством заходів за для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту порушеного права

Згідно Рішення від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Отже, механізм нарахування соціальних виплат повинен відповідати критеріям пропорційності рівності та справедливості і є конституційно допустимим до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Як встановлено судом, на день подання заяви (30.07.2026) Позивач досяг 60-річного віку 60 років 03 місяці, має стаж роботи більше 33 років (27 років 03 місяці 09 днів підтверджено пенсійним органом та 5 років 11 місяців 17 днів за період з 14.01.1997 по 31.12.2002), звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком 30.07.2026, а тому має право на призначення пенсії з 30.07.2026.

Крім цього, відмова територіального органу Пенсійного фонду України вмотивована виключно відсутністю необхідного для призначення пенсії страхового стажу, що судом визнано протиправним.

Оскільки іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію позивачу.

Застосування судом зазначеного способу захисту права неможливо вважати втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №823/795/17 (№ К/9901/2159/17).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1064,96 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №3257-1659-5665-6184 від 08.09.2026 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання здійснити зарахування стажу та призначити пенсію задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.08.2026 року №213050047698, яким було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період провадження підприємницької діяльності з 14.01.1997 року по 31.12.2002 року, та призначити пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.07.2026 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, ЄДРПОУ 14035769).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, ЄДРПОУ 14035769, ел. пошта: gu.ternopil@pfu.gov.ua)

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА