Ухвала суду № 140618418, 13.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19199/25

Провадження № 2/369/6835/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Фастівського районного округу Київської області Марчук Тетяна Сергіївна, Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, -

встановив:

в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Фастівського районного округу Київської області Марчук Тетяна Сергіївна, Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації.

Від представника позивача адвоката Артем`євої Г.О. до суду надійшло клопотання про витребування доказів у справі, обґрунтоване тим, що вона зверталася до Держгеокадастру та до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області із запитом щодо надання копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 13.08.2025 року від Головного управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області надійшла відповідь, що у місцевому фонді документації та оцінки земель Відділу відсутній вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Враховуючи те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній і в Гатненській сільській раді Фастівського району Київської області та в Головному управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області судом було витребувано копію проекту землеустрою у розробника такого проекту яким є ФОП ОСОБА_4 . Проте, в подальшому представник позивача в телефонному режимі отримала інформацію про те, що ФОП ОСОБА_4 помер, що унеможливлює отримання у нього, як у розробника копію проекту землеустрою. Представник позивача вдруге звернулася із адвокатським запитом до Головному управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області. 07.07.2026 року надійшла відповідь згідно якої «Відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:009:0115 внесені на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 6 громадянам України для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «ЕЛІТЗЕМ» у 2020 році, який направлявся державному кадастровому реєстратору у формі електронного документу.» Тобто в 2025 році ГУ Держгеокадастру в м. Києві та Київській області повідомило, що розробником був ФОП ОСОБА_4 , а вже в листі від 07.07.2026 року повідомляє, що розробником було ТОВ «Елітзем». Необхідність витребування зазначених доказів обумовлена тим, що в матеріалах справи наявні суперечливі відомості щодо документації із землеустрою, яка стала підставою для формування та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:009:0115. Так, у різних відповідях Головного управління Держгеокадастру у Київській області зазначено різні відомості щодо підстав внесення відомостей до Державного земельного кадастру та різних розробників проекту землеустрою, що ставить під сумнів достовірність таких відомостей і потребує їх перевірки судом шляхом безпосереднього дослідження первинних документів. З огляду на те, що державна реєстрація земельної ділянки здійснювалася на підставі електронного документа, до предмета доказування у даній справі входить встановлення того, який саме проект землеустрою був підставою для державної реєстрації земельної ділянки, ким він був розроблений, поданий державному кадастровому реєстратору та які саме документи стали підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Саме тому для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідно витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Київській області всі документи, що стосуються формування та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:009:0115, у тому числі електронний обмінний файл (XML-файл), копію поземельної книги, матеріали кадастрової справи, журнали та інші документи, що створювалися та використовувалися під час ведення Державного земельного кадастру, оскільки саме ці документи можуть підтвердити або спростувати обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Крім того, необхідність витребування у Головного управління Держгеокадастру у Київській області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:009:0115 обумовлена наявністю у матеріалах справи взаємовиключних відомостей щодо документації, яка стала підставою для її державної реєстрації. Так, із документів нотаріальної справи, наданих приватним нотаріусом Марчук Т., вбачається, що під час посвідчення спірного договору купівлі-продажу нотаріус використовував витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначено, що державна реєстрація земельної ділянки була здійснена Відділом у Вітовському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробником якого є ФОП ОСОБА_4 . Разом із тим, у подальшому Головне управління Держгеокадастру у Київській області надало відповідь, відповідно до якої відомості щодо цієї ж земельної ділянки були внесені до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок шістьом громадянам, розробленого ТОВ «ЕЛІТЗЕМ», що прямо суперечить відомостям, зазначеним у витязі з Державного земельного кадастру, який міститься у нотаріальній справі. Таким чином, у матеріалах справи наявні різні офіційні документи, видані органами, уповноваженими на ведення Державного земельного кадастру, які містять взаємовиключні відомості щодо проекту землеустрою, який став підставою для формування та державної реєстрації однієї й тієї самої земельної ділянки. За таких обставин витребування безпосередньо проекту землеустрою, який був підставою для державної реєстрації земельної ділянки, є необхідним для встановлення фактичних обставин справи, перевірки достовірності відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, та усунення наявних суперечностей у доказах. Саме дослідження первинної документації із землеустрою надасть суду можливість встановити, який саме проект землеустрою був поданий державному кадастровому реєстратору, ким він був розроблений, а також чи відповідають відомості, зазначені у витязі з Державного земельного кадастру та відповідях Головного управління Держгеокадастру, фактичним обставинам формування спірної земельної ділянки. Позивач самостійно отримати зазначені документи не має можливості, оскільки вони перебувають у володінні Головного управління Держгеокадастру у Київській області та не є загальнодоступними, у зв`язку з чим наявні підстави для їх витребування судом відповідно до статті 84 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст. 84 ЦПК України особи, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Згідно положень п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Докази, про витребування яких просить представник позивача, мають істотне значення для встановлення обставин справи, оскільки предметом доказування у даній справі є встановлення того, який саме проект землеустрою був підставою для державної реєстрації земельної ділянки, ким він був розроблений, поданий державному кадастровому реєстратору та які саме документи стали підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Суд враховує, що сторона позивача не має можливості самостійно отримати зазначені документи. При цьому такі докази можуть містити відомості щодо обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, та мають значення для всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлене клопотання є обґрунтованим, подане з дотриманням вимог статті 84 ЦПК України, а витребування зазначених доказів є необхідним для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, оскільки саме ці документи можуть підтвердити або спростувати обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 84, 258, 260 ЦПК України, суд -

постановив:

клопотання про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Головного управління Держгеокадстру у місті Києві та Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115) всі документи, що стосуються формування та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:009:0115, у тому числі електронний обмінний файл (XML-файл), копію поземельної книги, матеріали кадастрової справи, журнали та інші документи, що створювалися та використовувалися під час ведення Державного земельного кадастру.

Витребувати у Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54004) копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 3222481600:02:009:0115 та документи, що стосуються формування та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:009:0115, у тому числі електронний обмінний файл (XML-файл), копію поземельної книги, матеріали кадастрової справи, журнали та інші документи, що створювалися та використовувалися під час ведення Державного земельного кадастру.

Витребувану інформацію направити на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області (м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1), протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Лапченко