Ухвала суду № 140617959, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11520/26

провадження № П/380/11629/26

УХВАЛА

З ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ

14 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представників позивача та відповідача з процесуальних питань у справі № 380/11520/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач), у якому із урахуванням заяви від 30 липня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог в частині суми стягнення з відповідача моральної шкоди просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_1 від 30 квітня 2026 року № 31 «Про результати службового розслідування в частині накладення на начальника логістики заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути начальнику логістики заступнику командира військової частини НОМЕР_1 підполковнику Збройних Сил України ОСОБА_1 всі безпідставно стягнуті з нього кошти, грошове забезпечення, премії та виплати за період дії оскаржуваного наказу в повному обсязі;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 133120,00 грн на користь підполковника Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 05 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін).

31 серпня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про продовження процесуального строку, в якій просить суд «з врахуванням принципу рівності сторін перед Законом і судом продовжити позивачу та його представнику процесуальний строк для підготовки та подання відповіді на дуже об`ємний відзив відповідача на 19 аркушах з додатками на строк не менше 5 днів з часу надання судом можливості позивачу та його представнику ознайомитись з проектом наказу від 31.03.2026 «Про списання втраченого (знищеного) військового майна відповідача на 4-х аркушах ДСК та актом проведення перегляду (контролю змісту на предмет наявності відсутності відомостей, що становлять службову інформацію) від 09 квітня 2026 року № 1042 на 4-х аркушах (відкрита інформація), які мають статус ДСК, та не були скеровані сторонам та в суд відповідачем через систему Електронний суд, а були відправлені ним безпосередньо до суду та надійшли до ЛОАС. Без цих додатків подання та написання повноцінного відзиву на даний час є неможливим».

Представник відповідача 07 вересня 2026 року подав до суду клопотання про залишення заяви представника позивача про продовження процесуального строку без розгляду, в якому вказує, що заяву про продовження строку подано після закінчення встановленого судом строку; картка руху заяви підтверджує не лише отримання відзиву, а й отримання основного масиву додатків; позивач був обізнаний про окреме надіслання матеріалів із службовою інформацією безпосередньо до суду; ненадання окремого документа через електронний кабінет не є тотожним неподанню такого документа суду; позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутися із заявою про продовження строку. Просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача від 31 серпня 2026 року в частині продовження встановленого судом процесуального строку для подання відповіді на відзив.

Вирішуючи вищевказані заяву (клопотання), суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас станом на час вирішення судом заяви представника позивача про продовження процесуального строку представник позивача подав до суду відповідь на відзив від 02 вересня 2026 року, тобто скористався наданим йому судом в ухвалі про відкриття провадження у справі правом на подання такої заяви по суті справи, яка долучена судом до матеріалів розглядуваної справи.

З огляду на викладене суд уважає за необхідне заяву представника позивача від 31 серпня 2026 року про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив задовольнити частково, врахувавши подану представником позивача відповідь на відзив від 02 вересня 2026 року під час ухвалення рішення суду у цій справі.

У відповіді на відзив від 02 вересня 2026 року представник позивача просить суд визнати неналежними, недопустимими, недостовірними, недостатніми та виключити з числа доказів у справі акт службового розслідування та всі додатки, долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача 07 вересня 2026 року подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про виключення (неврахування) доказів, поданих військовою частиною НОМЕР_1 , з підстав, наведених у відповіді на відзив.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відзначає, що питання належності, допустимості, достовірності та достатності зібраних у справі доказів суд вирішуватиме під час ухвалення рішення у справі, а тому в задоволенні клопотання представника позивача від 02 вересня 2026 року про визнання неналежними, недопустимими, недостовірними, недостатніми та виключення з числа доказів у справі слід відмовити.

У відповіді на відзив від 02 вересня 2026 року представник позивача просить суд викликати та допитати в судовому засіданні свідків: майора відповідача ОСОБА_2 ; старшого інструктора медичного пункту відповідача ОСОБА_3 ; начальника медичної служби начальника медичного пункту відповідача ОСОБА_4 ; начальника адміністративної групи штабу відповідача ОСОБА_5 ; помічника командира частини з правової роботи відповідача ОСОБА_6 ; начальника оперативно-планового відділення штабу заступника начальника штабу відповідача ОСОБА_7 .

Також 25 вересня 2026 року представник позивача подав суду заяву про виклик свідка, у якій просить суд викликати та допитати в судовому засіданні свідка, якому дуже добре відомі істотні обставини, які належать до предмета та підстав доказування у цій справі, начальника медичної служби начальника медичного пункту відповідача ОСОБА_4 .

Клопотання (заява) представника позивача про виклик свідків мотивовані тим, що вищевказаним особам відомі істотні обставини, які належить з`ясувати у цій справі.

Представник відповідача 07 вересня 2026 року подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якій щодо виклику свідків заперечує та просить відмовити в задоволенні відповідного клопотання позивача, оскільки необхідність допиту шести осіб для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, належно не обґрунтована.

Також представник відповідача 27 вересня 2026 року подав до суду заперечення на заяву представника позивача від 25 вересня 2026 року про виклик свідка та просить відмовити в задоволенні такої заяви, оскільки вона не дозволяє встановити конкретний предмет показань ОСОБА_4 , який одночасно стосувався б обставин, що мають значення для вирішення саме цієї справи, та ґрунтувався б на відомостях, джерело яких визначене у заяві. Наведення широкого переліку обставин, частина яких стосується правової оцінки дій посадових осіб, частина - подій, що відбувалися під час документально підтвердженої відсутності ОСОБА_4 у військовій частині, а частина - стану здоров`я позивача без встановлення його причинного зв`язку з предметом спору, саме собою не обґрунтовує необхідності виклику цієї особи як свідка.

Згідно з частинами першою, другою статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Суд відзначає, що предметом оскарження у цій справі є наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30 квітня 2026 року № 31 «Про результати службового розслідування в частині накладення на начальника логістики заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана».

Суд враховує що значна частина обставин, на які посилається позивач, може бути підтверджена або спростована письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи та службового розслідування. Зміст таких документів, обсяг службових повноважень посадових осіб, дотримання встановленої процедури та правомірність ухваленого рішення мають бути безпосередньо оцінені судом під час розгляду справи по суті та не можуть підмінятися суб`єктивним сприйняттям свідків.

Крім того, обставини щодо можливих правопорушень інших військовослужбовців, інших дисциплінарних чи кадрових рішень, конфліктів між посадовими особами та обставин кримінальних проваджень не є самостійним предметом розгляду цієї справи, крім тієї частини, у якій вони можуть мати безпосереднє значення для перевірки правомірності спірного наказу.

З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання (заяви) представника позивача від 02 вересня 2026 року та від 25 вересня 2026 року про виклик свідків належить відмовити.

У відповіді на відзив від 02 вересня 2026 року представник позивача просить суд перейти від спрощеного провадження без виклику сторін до спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач щодо переходу до розгляду справи з викликом сторін заперечує у запереченні на відповідь на відзив від 07 вересня 2026 року.

Згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, жоден з учасників цієї справи не позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень проти них. Крім того, Львівський окружний адміністративний суд не позбавляє учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати відповідні докази.

Суд зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Представником позивача не наведено також жодних достатніх та обґрунтованих підстав для доцільності розгляду вказаної справи в судовому засіданні з викликом сторін, а також чим подані письмові пояснення та докази можуть відрізнятися від наданих пояснень у судовому засіданні.

Суд повторює, що сторони у справі не обмежені правом подавати свої письмові пояснення, долучати необхідні докази, які стосуються предмету позову, і які судом будуть досліджуватися під розгляду справи в порядку письмового провадження.

Одночасно з цим суд звертає увагу представника позивача на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін ніяк не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, оцінивши їх крізь призму норм права, якими врегульовані спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання представника позивача від 02 вересня 2026 року про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін належить відмовити.

Керуючись статтями 65, 121, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача від 31 серпня 2026 року про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив задовольнити частково. Врахувати подану представником позивача відповідь на відзив від 02 вересня 2026 року під час ухвалення рішення суду у цій справі.

У задоволенні клопотання представника позивача від 02 вересня 2026 року про визнання неналежними, недопустимими, недостовірними, недостатніми та виключення з числа доказів у справі відмовити.

У задоволенні клопотання (заяви) представника позивача від 02 вересня 2026 року та від 25 вересня 2026 року про виклик свідків відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача від 02 вересня 2026 року про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя Клименко О.М.