Ухвала суду № 140617814, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/25152/21

У Х В А Л А

з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення

14 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., секретар судового засідання Ганаско Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі нової довідки №2717 від 26.07.2021 Про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКП11 № НОМЕР_1 ), станом на 19.11.2019, що враховується для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМ України від 13.02.2008 №45 (в редакції до внесення до неї змін постановою КМ України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення з 01.12.2019 перерахунку довічної пенсії позивачу за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів 79016, код ЄДРПОУ 13814885), здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 ), з 01.12.2019, на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області від 26.07.2021 №2717 Про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 26.07.2021 №2717 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 26.07.2021 №2717 про розмір грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 15.04.2022.

Як встановлено із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 15 квітня 2022 року.

06.10.2026 представник позивача подала до суду заяву, у якій просила змінити спосіб і порядок виконання судового рішення на підставі якого видано виконавчий лист №380/25152/25 від 15.04.2022 Львівським окружним адміністративним судом, шляхом зміни заходу примусового виконання із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 26.07.2021 №2717 про розмір грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії, з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, у розмірі 238 784,65 грн.

Ухвалою від 08.10.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії на 14 жовтня 2026 року.

Відповідач 09.10.2026 подав заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у яких зазначив, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії. Загальна сума доплати за період 01.12.2019 по 30.06.2022 становить 238 784.65 грн (відкладена заборгованість). Станом на день подання заперечення сума заборгованості змінилась та становить 237 530,27 грн. Відповідач зазначає, що невиконання судового зобов`язання в частині виплати нарахованої доплати на виконання рішення суду через відсутність відповідних бюджетних призначень в розумінні ч. 3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки така виплата здійсниться відповідно до надходжень коштів із Державного бюджету України. Оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу. Відтак, не можна стверджувати про невиконання судового рішення в розумінні ст. 378 КАС України. Заявником не надано доказів того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що Головне управління створює перешкоди для виконання судового рішення.

Суд, на підставі п.9 ст. 205, ч. 4 ст. 250 КАС України вирішив розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у порядку письмового провадження. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

При розгляді заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд виходить із вказаних підстав та мотивів.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (див. також пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої та третьої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Конституційний суд України у рішенні від 25 квітня 2012 року у справі №12-рп/2012 зазначає, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Судом встановлено з матеріалів справи, що на виконання рішення суду від 15.03.2022 у справі №380/25152/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 до 30.06.2022. Сума доплати пенсії за вказаний період становить 238 784,65 грн. Недоплачена сума пенсії не була виплачена позивачеві у зв`язку із відсутністю надходжень із Державного бюджету України.

Отже, у даній ситуації наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №380/25152/21, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Суд зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Отже, вказані вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Тобто, у будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України суд встановив, що оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості по виплаті пенсії є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №380/25152/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області нарахованої суми доплати до пенсії, а тому заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення є підставною та підлягає задоволенню.

Поряд із цим, суд зазначає, що як вбачається із розрахунків пенсії, наданих відповідачем, сума невиплаченої заборгованості, яку просить стягнути представник позивача у розмірі 238 784,65 грн, була частково виплачена відповідачем, та станом на дату розгляду заяви така становить 237 530,27 грн. За таких умов зміна судом способу і порядку виконання судового рішення підлягає застосуванню лише до зазначеної суми заборгованості по пенсії, яка залишається невиплаченою станом на момент розгляду заяви.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 378 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 15.03.2022 у справі №380/25152/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату пенсії на виконання вказаного рішення за період з 01.12.2019 до 30.06.2022 у розмірі 237 530 (двісті тридцять сім тисяч п`ятсот тридцять) грн 27 коп., з врахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Суддя Чаплик І.Д.